Справа № 638/15447/26
Провадження № 2/638/9890/26
УХВАЛА
31 серпня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач), у якому просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), разом із Позивачкою, стягнути з Відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.11.2025 і до повноліття дитини.
Ухвалою від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків, зазначення у позовній заяві, яка має бути надана відповідно до кількості учасників справи, обставин та обґрунтування наявності спору з Відповідачем щодо визначення місця проживання дітей, надання висновку органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця навчання дитини (гуртків), акти обстеження житлово-побутових умов.
Позивачка звернувся із заявою про усунення недоліків, розглянувши яку, суд встановив, що Позивачка не усунула недоліки, вказані в судовій ухвалі від 27.07.2026, у повному обсязі.
З заяви про усунення недоліків вбачається, що Позивачці роз`яснено органом опіки та піклування, що орган надає свій висновок безпосередньо до суду. Проте, Позивачка не надала ні доказів звернення до органу опіки та піклування з метою отримання висновку, ні клопотання про витребування такого висновку (у разі неможливості його надати).
Заява про продовження строку усунення недоліків позовної заяви не надходила.
Відповідно до статті 126 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Позивачці.
Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання вимог статей 175 та 177 ЦПК України, може тлумачитись як надання переваги Позиваці.
Разом із цим, суд, враховуючи що однією з вимог позовної заяви є стягнення аліментів на утримання дітей, вважає за необхідне зазначити таке.
У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Отже, суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а також те, що, за змістом пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ (судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу) може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Керуючись статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 175-177, 185, 258-260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву вважати неподаною та повернути Позивачці.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк, з дня винесення ухвали, у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Малахова