ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 серпня 2026 року м. Полтава Справа №440/7356/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., у ході підготовки до розгляду по суті адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату державної (основної) пенсії згідно статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.07.2024 по теперішній час;
зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну (основну) пенсію по інвалідності з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.07.2024, з урахуванням вже сплачених сум.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України); для усунення недоліків надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Так, у згаданій ухвалі суд зазначив, що позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 01.07.2024 по 26.11.2024, однак не надав заяву про його поновлення з обґрунтуванням поважності причин пропуску відповідного строку.
Позивач вимоги ухвали суду від 02.06.2025 не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.
Водночас суд на дату вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі (23.06.2025) врахував, що колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 04.06.2025 передала на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав справу №460/10097/24 з метою відступу від висновків Верховного Суду у справах №460/17904/23 та №460/8956/24 щодо обчислення строку звернення у тотожних правовідносинах.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №460/10097/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 провадження у справі поновлено.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам частини другої статті 122, частини шостої статті 161 КАС України, з таких підстав.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У продовження наведених висновків судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.10.2025 у справі №460/10097/24 сформувала такий правовий висновок: звернення до суду з позовом, який обґрунтовано посиланням на визнання рішенням Конституційного Суду України неконституційними окремих положень закону, якими врегульовувались спірні правовідносини, не змінює правил обрахунку строків звернення до адміністративного суду, визначених процесуальним законом, у зв`язку з чим у спорах щодо перерахунку та виплати пенсій, які виникли у зв`язку з визнанням неконституційними норм закону, що врегульовували спірні правовідносини, застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
У поданій до суду позовній заяві позивач порушив питання правомірності обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.07.2024.
Зважаючи на те, що пенсія є щомісячним платежем, суд дійшов висновку, що про порушення свого права на отримання пенсії у належному розмірі ОСОБА_1 мав довідатись після одержання пенсійної виплати за відповідний місяць календарного року.
А тому, звернувшись до суду з цим позовом 27.05.2025 (відбиток календарного штемпеля пошти), позивач пропустив визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду в частині вимог за період з 01.07.2024 по 26.11.2024.
Отримання позивачем листа ГУПФ України в Полтавській області від 27.01.2025 у відповідь на його заяву від 16.01.2025 не змінює момент, з якого ОСОБА_1 мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 та ін.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, згідно із частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду /частина третя статті 123 КАС України/.
Крім того, як визначено частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
А відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, суд визнав за необхідне повідомити ОСОБА_1 про недоліки позовної заяви та надати йому строк для усунення цих недоліків упродовж п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 241, 243, 248, 256, 262, 263 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Повідомити ОСОБА_1 про невідповідність позовної заяви вимогам частини другої статті 122, частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Визначити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж п`яти днів з дня отримання ухвали суду; строк рахувати з дня, наступного за днем доставки електронного примірника ухвали в електронний кабінет представника позивача.
Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 01.07.2024 по 26.11.2024 з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Повідомити, що у разі неусунення недоліків позовної заяви її буде залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123, частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 2 частини першої статті 240 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Олександр КУКОБА