Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
31 серпня 2026 р. Справа № 520/27344/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №520/27344/25 протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали суду, із зазначенням відомостей, передбачених частиною другою статті 382-2 КАС України, зокрема: розміру пенсії, що фактично виплачується позивачу щомісяця; дат та сум виплат у рахунок сум пенсії за минулий період; залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати;
- на підставі частини четвертої статті 382-1 КАС України зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту або неподання звіту у встановлений судом строк - накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частин третьої, десятої статті 382-3 КАС України, половина суми якого відповідно до частини четвертої статті 382-3 КАС України стягується на користь позивача, а також встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України;
- за наслідками розгляду звіту розглянути питання про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №520/27344/25 в частині виплати за правилами статті 378 КАС України (частини третя, дев`ята статті 382-3 КАС України), визначивши, що виплата пенсії ОСОБА_1 у перерахованому на виконання судового рішення розмірі та сум пенсії за минулий період здійснюється щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених чи нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що фактична виплата нарахованих сум, на виконання судового рішення відповідачем не здійснюється. Таким чином, судове рішення виконане лише формально - в частині перерахунку (нарахування): реального отримання позивачем перерахованої пенсії та сум пенсії за минулий період, тобто того матеріального результату, заради якого позивач звертався до суду, не відбулося.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи положення частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, заява розглядається в порядку письмового провадження.
Розгляд заяви відбувається з урахуванням днів перебування судді Ольги Горшкової у відпустці.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як встановлено судом з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі №520/27344/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести починаючи з 01.03.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, 1,115. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі № 520/27344/25 - змінено. Доповнено мотивувальну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі № 520/27344/25 висновком про наявність у ОСОБА_1 права на індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", з мотивів наведених в цій постанові. Викладено абзаци 2, 3 резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі № 520/27344/25 в такій редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести починаючи з 01.03.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення в розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, 1,115."
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі № 520/27344/25 - залишено без змін.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
У справі «Сорінг проти Об`єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно із положеннями частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.
При ухваленні судового рішення питання про встановлення судового контролю не вирішувалося.
Як встановлено судом з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі №520/27344/25 набрало законної сили 10.04.2026.
З програми «Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що на виконання вказаного судового рішення, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026, Харківським окружним адміністративним судом виготовлено виконавчий лист, зокрема, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести починаючи з 01.03.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти збільшення в розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, 1,115.
Позивач, в заяві про встановлення судового контролю зазначає, що фактична виплата нарахованих сум, на виконання судового рішення відповідачем не здійснюється.
Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.06.2026 2000-0304-8/102598, наданого на адвокатський запит від 02.06.2026 №156 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 р. по справі №520/27344/25, яка набрала законної сили 10.04.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2025 відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн., на коефіцієнти збільшення в розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1.115. Розмір пенсії з 01.03.2025р. складає 6020,78 грн. Доплата за рішенням суду складає 22162,80 грн. В червні 2026р. ОСОБА_1 нараховано та виплачено 3087,76 грн. Залишок невиплачених коштів складає 19075,04 грн. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов?язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Разом з тим, у поданій заяві позивач (представник позивача) не наводить обґрунтування необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду.
Також позивач не зазначає, у який спосіб відповідач ухиляється від виконання рішення суду. Доказів того, що відповідач створює перешкоди для виконання рішення суду в даній справі, матеріали справи також не містять.
Натомість, матеріали справи містять відомості щодо здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача починаючи з 01.03.2025 відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV, у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду 24.12.2025 по справі №520/27344/25 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026.
При цьому, доводи представника позивача щодо того, що рішення виконане лише формально - в частині перерахунку (нарахування), а реального отримання позивачем перерахованої пенсії та сум пенсії за минулий період, суд вважає безпідставним, з вищенаведених підстав.
Суд звертає увагу позивача, що у судовому рішенні по даній справі відсутні жодні зобов`язання відповідача щодо визначення конкретних строків або періоду здійснення виплат.
Зазначені обставини не є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Також, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.
Суд зазначає, що позивачем до суду не надано відповідних доказів пред`явлення відповідних виконавчих листів до виконання та відкриття виконавчих проваджень за відповідним виконавчим листом.
Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій для виконання рішення суду у справі № 520/27344/25 матеріали справи не містять.
Доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Крім того, суд звертає увагу на те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі № 806/2594/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначений механізм щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не повинен замінювати визначені законодавством механізми щодо виконання судових рішень, такі як обов`язковість судових рішень, передбачена статтею 129-1 Конституції України, примусове виконання судового рішення, передбачене Законом України "Про виконавче провадження", а може бути застосований як виключна обставина, за умови, що вказані механізми не призвели до виконання судового рішення протягом тривалого часу та боржник вчиняє дії щодо невиконання судового рішення. Заява позивача таких обставин та відповідних доказів не містить.
За таких обставин, враховуючи ненаведення обґрунтованих підстав та ненадання доказів на обґрунтування заяви про встановлення судового контролю, зокрема, що свідчать про ухилення відповідача від виконання рішення суду в даній справі, доказів вчинення позивачем будь-яких дій для виконання рішення суду, доказів пред`явлення таких виконавчих листів до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження з приводу виконання рішення суду в даній справі, а також приймаючи до уваги, що встановлення такого контролю є правом суду, а не його обов`язком, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі №520/27344/25, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ольга ГОРШКОВА