ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
31.08.2026 Справа № 910/8779/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши
зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Шинкарука Василя Васильовича
про визнання договору недійсним в частині
у справі за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
до Фізичної особи-підприємця Шинкарука Василя Васильовича
про стягнення 98 783,89 грн.
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» надійшла позовна заява із вимогами до Фізичної особи-підприємця Шинкарука Василя Васильовича про стягнення 98 783,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач стверджує, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором «Кредит«всеБІЗНЕС» №732880148242 від 23.03.2025 в частині повного та своєчасного повернення коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
04.08.2026 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій заявник просить суд: кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 732880148242 від 23.03.2025 визнати недійсним в частині пункту 1.1.4.2 статті 1 щодо розміру комісійної винагороди за обслуговування Кредиту.
У зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці, розгляд матеріалів зустрічної позовної заяви здійснювався після виходу судді на роботу.
За приписами п.3 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 ст.180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За приписами ч.2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зустрічного позову, господарський суд визнав їх такими, що не відповідають приписам ст.ст.162,164 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням наступного.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву подано в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору може бути застосовано понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач заявляє одну вимогу немайнового характеру та просить визнати недійсним пункт договору.
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вищезазначеної позовної заяви, в електронній формі, із однією майновою вимогою та однією вимогою немайнового характеру становить 2 662,40 грн.
Однак, що при дослідженні матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що серед них жодних доказів сплати судового збору- не додано, натомість позивач посилається на приписи частини 3 статті 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» та стверджує, що він звільнений від сплати судового збору, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
У свою чергу, статтею 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
При цьому, споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів").
Водночас справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, звертаючись із даним позовом до господарського суду як фізична особа-підприємець позивач визнає той факт, що кредитний договір було укладено з метою здійснення підприємницької діяльності, за інших обставин спір би підлягав вирішенню за правилами цивільного судочинства. Отже положення Закону України "Про захист прав споживачів" не підлягають застосуванню і не звільніють позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця Шинкарука Василя Васильовича підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Шинкарука Василя Васильовича залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі; надати докази його направлення відповідачу;
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Спичак