УКРАЇНА
Справа № 203/5670/25
№ провадження 2/196/70/2026
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Костюкова Д.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
позивачки: ОСОБА_1 ,
представника позивачки: адвоката Курпіль А.М.,
відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, про зміну прізвища дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, про зміну прізвища дитини. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11.11.2011 р. вони з відповідачем уклали шлюб, який був зареєстрований Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом №741, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 11 листопада 2011 року серія НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина - дочка ОСОБА_3 , про що 03 серпня 2011 року в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за №308, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 03 серпня 2011 року. Шлюбні відносини між ними фактично припинені з початку вересня 2018 року і більше не відновлювались, вони не підтримують достатньо тісних стосунків, проживають окремо з того ж часу, спільного господарства не ведуть, спору про місце проживання дитини, яка наразі проживає з нею між ними немає. Причиною припинення шлюбних відносин стала відсутність в родині взаєморозуміння, різні інтереси і погляди на обов`язки подружжя в сім`ї, що негативно впливало на шлюбні відносини і виховання дитини, зробивши шлюб в кінцевому рахунку неможливим. Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.12.2018 шлюб між ними був розірваний, рішення набрало законної сили 22.01.2019. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.05.2024 р. у справі № 203/529/22 за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів встановлено що ОСОБА_3 , проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_2 на утриманні є тимчасово непрацездатна дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дві малолітні дитини від шлюбу з нею: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням присуджено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову - 02.02.2022 року та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повноліття. Рішення набрало законної сили 08.06.2024. В подальшому вона змінила прізвище на дошлюбне - ОСОБА_7 , та звернулася до виконавчої служби щодо примусового виконання рішення про стягнення аліментів. Водночас, після розлучення, вона є єдиною особою, яка стабільно здійснює виховання дитини, опікується її здоров`ям, розвитком і забезпеченням належних побутових умов життя, при цьому на ній перебуває левова частина матеріальних витрат, необхідних для повноцінного існування ОСОБА_8 . Відповідач, на її переконання, належним чином не виконує свої батьківські обов`язки, аліменти сплачує нерегулярно, а саме головне, фактично не приймає участі у вирішенні будь-яких важливих питань, що стосуються дитини. Окрім того, відповідач свідомо обмежив будь-яке спілкування, заявивши про бажання контактувати виключно через суд, а його місце перебування наразі їй невідоме. Така позиція унеможливлює конструктивне та своєчасне вирішення нагальних питань, які потребують оперативного реагування в інтересах дитини. Донька проживає виключно з нею, має усвідомлене бажання змінити прізвище на - ОСОБА_7 . Це бажання зумовлене глибоким психологічним дискомфортом, який вона зазнавала через відсутність емоційного зв`язку з батьком, регулярні порушення домовленостей з його боку, байдужість, емоційне відсторонення, а також ситуації, коли він втягував її в конфлікти між ним та нею, що негативно позначилось на її психоемоційному стані. Зі слів доньки, вона не сприймає батька як близьку людину. Зміна прізвища є для неї важливим кроком для відновлення внутрішнього комфорту, стабільності та відчуття належності до родини, яка її підтримує з якою вона проживає фактично. Враховуючи вищевикладене, просить змінити ОСОБА_3 прізвище " ОСОБА_9 " на прізвище " ОСОБА_7 " та стягнути з відповідача судові витрати.
14 листопада 2025 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування зазначив, що позивач послалася на те, що він не виконує свої батьківські обов`язки, однак він сплачує аліменти на свою доньку, жодної актуальної заборгованості немає, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості. Він постійно вчиняє дії щодо підтримки з донькою довірливих та теплих взаємовідносин. Вважає, що саме особиста неприязнь позивачки до нього перешкоджає його спілкуванню з дочкою та формує у неї негативне ставлення до нього, що зводить до мінімуму можливість його участі у житті дитини. Таке штучне обмеження комунікації не може бути юридичною підставою для зміни прізвища. Вважає, що навіть з доданих до позовної заяви скріншотів його листування з донькою вбачається, що він переймається станом своєї доньки, бажає спілкуватися з психологом щодо стану своєї доньки, однак позивачка не налаштована на конструктивний діалог та щоб донька з батьком мали теплі взаємовідносини та спілкування. До повномасштабного вторгнення він досить часто проводив час з донькою та часто з нею спілкувався і по телефону, що підтверджується доданими до відзиву фотокартками. Проте, після повномасштабного вторгнення можливість їх з донькою зустрічей та спільного проведення часу були ускладнені через виїзд доньки за кордон та проходження ним військової служби. Однак, незважаючи на вказані обставини, він тривалий час мав можливість спілкуватися з донькою по телефону. Проте, через деякий час позивачка змінила номер телефону доньки, внаслідок чого він втратив можливість безпосереднього спілкування з донькою. Також, після повернення доньки в Україну він робив і робить кроки для підтримки взаємовідносин з донькою. Таким чином, він бере участь у вихованні дитини, сплачує аліменти, не ухиляється від спілкування та вчиняє дії, спрямовані на відновлення та підтримання взаємовідносин з донькою. Перешкоди у спілкування з боку позивачки не можуть бути підставою для зміни прізвища дитини, оскільки саме зміна прізвища не усуває жодної з наведених позивачкою обставин, а лише посилює відчуження між ним та донькою. Також, зазначив, що дитина в 14 років не може самостійно прийти до думки про зміну прізвища і таке бажання не може вважатися її самостійним та усвідомленим рішенням, оскільки дитина такого віку не володіє юридичними знаннями щодо такої можливості. Наголошує, що він не заперечує проти обрання дитиною свого прізвища, однак бажає, щоб це було усвідомлене рішення дитини, прийняте без впливу інших осіб. Вважає, що зміна прізвища дитини в даній ситуації не відповідає принципу найкращих її інтересів (Т.1 а.с.46-53).
17 листопада 2025 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли доповнення до відзиву на позов, відповідно до яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову, доповнюючи свій відзив наступними обставинами. Вважає, що він належним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо доньки ОСОБА_8 , а зміна прізвища дитини у зв`язку із зміною прізвища матері, позивачки у справі, не відповідає інтересам їх доньки. Він ніколи не відмовлявся та не уникав і не уникає матеріального забезпечення доньки ОСОБА_8 . Як вбачається з рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 травня 2024 року про стягнення аліментів, яке набрало законної сили 08 червня 2024 року, справа слухалася судом з 02 лютого 2022 року. Протягом тривалого часу, поки справа слухалася судом, позивачка не надавала номер своєї актуальної банківської картки, що призвело до затримки сплати аліментів. Однак протягом часу більше ніж два роки, він добровільно сплачував грошові суми на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_8 , що підтверджується наданим позивачкою Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на липень 2025 року включно, виконаної ДВС. Згідно довідки Слобожанського відділу ДВС по Дніпровському району Дніпропетровської області від 09.06.2025 №28.1/75521/6, заборгованість зі сплати аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 станом на 01.06.2025 року відсутня. Більше того, згідно зазначеного вище Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого позивачкою, станом на липень 2025 року він добровільно переплатив кошти на утримання доньки у розмірі 19 505.66 грн. Позивачка тривалий час не працювала, тому твердження що вона одна несе витрати з матеріального забезпечення дитини є хибним, а що відповідач неналежно виконує обов`язки щодо матеріального утримання доньки є неправдивим. Як вбачається зі змісту позовної заяви, матеріалів Висновку за результатами психодіагностичного дослідження ОСОБА_3 , який був проведений 31 липня 2025 року за ініціативою позивачки та без його відома, як батька ОСОБА_8 , останні два роки, тобто у 2023 та 2024 роках майже не спілкувався з донькою, «постійно десь пропадав...», а з липня 2025 року навпаки, постійно став писати, намагається спілкуватися і це приводить до стресу та негативу щодо доньки, однак зазначена експертиза була проведена без присутності обох батьків, а особа, яка його склала, не є судовим експертом. Висновок ґрунтується виключно на словах дитини, що суперечить вимогам об`єктивності. Він зареєстрований у АДРЕСА_2 . У вказаному будинку є кімната для доньки ОСОБА_8 , необхідні меблі та речі. До початку повномасштабної агресії рф проти України, вони з донькою підтримували тісний зв`язок, у тому числі він її забирав та вони спілкувалися у Царичанці та у м. Дніпро. 08 квітня 2022 року він вступив до лав Збройних Сил України та проходив службу на посаді командира гармати у Морській піхоті України, у званні сержанта. Восени 2024 року був поранений та проходив тривале лікування та реабілітацію. Нагороджений орденами «За мужність» у 2024 році та «Слава Україні» у 2023 році, відзнакою Президента України «За оборону України» у 2022 році, численними відомчими відзнаками. Звільнений у запас 19 травня 2025 року. У 2022 та 2025 роках відпустки не отримував. Вказані обставини підтверджуються довідкою від 11.07.2022 №1618, витягом з наказу від 19.05.2025 в/ч2611 №139, копією Військового квитка та іншими документами. Позивачка з міркувань безпеки у 2022 - 2024 роках перебувала у Німеччині. З міркувань безпеки доньки він не заперечував проти перебування їх за кордоном. Однак позивачка змінила номер телефону ОСОБА_8 та не повідомила йому новий номер, тому протягом тривалого часу він був позбавлений можливості навіть спілкуватися з донькою у короткі часи відпочинку на фронті. Після звільнення у запас він може приділяти достатньо часу безпосередньому спілкуванню з донькою ОСОБА_8 , вирішення питань пов`язаних з її життям та вихованням та для цього має велике бажання та можливості. Надолужити те, чого він був позбавлений можливості під час бойових дій та перебування позивачки з донькою за кордоном. Він одружений, у другому шлюбі має двох дітей, однак доньку ОСОБА_8 любить і не залишить її без батьківської уваги та турботи. Позивачка з 2011 року носила прізвище ОСОБА_9 , яке залишила і після розірвання шлюбу у 2018 році та лише нещодавно змінила прізвище на дівоче - ОСОБА_7 і у 2025 році подала даний позов. Зазначає, що даний позов суперечить інтересам їх доньки, якій 14 років та у випадку необхідності вона змінить прізвище у 16 років, при одруженні, або в інших випадках. Наразі дитина навчається у школі, має документи, що посвідчують її особу. Отже, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (Т.1 а.с.69-82, 146-159).
26 листопада 2025 року засобами «Укрпошта» до суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому позивачка позовні вимоги підтримує повністю та посилається на наступне. Починаючи з літа 2020 року фінансова участь відповідача почала різко та безпідставно зменшуватися - до 3 000, 2 000, 1 000 грн. і навіть менше, без попередження, без пояснень причин та без узгодження нових умов. Водночас, він перестав належним чином інформувати про відвідування дитини, ухилявся від укладення письмової угоди про утримання та порядок спілкування, не реагував на неодноразові прохання звернутися до юриста чи до нотаріуса для врегулювання ситуації. Попри неодноразові звернення вона не отримувала від нього чіткої позиції щодо майбутніх умов утримання дитини, що спричинило накопичення заборгованостей у неї та погіршення матеріального становища. У період з 2020 по 2022 роки участь відповідача у житті дитини була нерегулярною та обмежувалася переважно нетривалими зустрічами розважального характеру. У цей час основні питання щодо навчання, розвитку, здоров`я та повсякденного догляду за дитиною здійснювала вона як мати, будь-якої суттєвої участі відповідача у вирішенні цих питань вона не спостерігала, що підтверджується фактичним станом справ за вказаний період. Тому 02.02.2022 року вона була змушена подати позов про стягнення аліментів, керуючись інтересами дитини та необхідністю забезпечити їй стабільний рівень життя. Під час судового процесу відповідач неодноразово подавав неправдиву інформацію щодо нібито погоджених ними нових умов утримання дитини, хоча упродовж тривалого часу він відмовлявся укласти договір, вводив в оману, «переносив» вирішення питання. Наразі, сума аліментів, що їх сплачує відповідач, складає 2 340,00 грн. щомісяця. Ця сума, вочевидь, не в змозі покрити потреби дитини, шо варіюються в діапазоні від 10 000 до 20 000 грн. щомісяця, які вона сплачує самостійно. Таким чином, формальне виконання відповідачем рішення суду про сплату аліментів в мінімальному розмірі, вочевидь не може слугувати доказом належного його піклування про дитину. Також, вважає, що кроки відповідача для підтримання теплих та довірливих взаємовідносин з донькою носять епізодичний характер та спрямовані радше на створення видимості, а не на реальну участь у житті дитини, що підтверджується наданими фотокартками та відеозаписами. Щодо створення нею перешкод у спілкуванні відповідача з донькою зазначила, що 15.03.2022 року відповідач особисто перебував у будинку, де вона проживає з донькою, щоб попрощатися з дитиною перед виїздом за кордон 16.03.2022 року. Незважаючи на напружені відносини, що виникли через його тривалу безвідповідальну поведінку щодо комунікації з нею, як матір`ю дитини та дитиною, вона повідомила його про від`їзд та ініціювала зустріч. Цей факт може підтвердити дитина. Якби вона мала намір перешкоджати спілкуванню, вона взагалі могла би не повідомляти відповідача про виїзд з країни. Також, зміна номера телефону дитини двічі у період з 16.03.2022 по 01.03.2025 була технічно вимушеною, оскільки вони проживали у різних країнах - федеральних землях Німеччини. Однак при цьому жодних перешкод для спілкування відповідача з дитиною створено не було. Спілкування між батьком і дитиною майже повністю відбувалося через месенджер Telegram, що повністю усувало залежність від зміни номера телефону. Доказом цього є листування між відповідачем і донькою за період з 22.09.2023 по 08.03.2025, яка свідчить про регулярні контакти та доводить, що відповідач знав спосіб зв`язку з дитиною та користувався ним. Аріна може підтвердити факт телефонного та текстового спілкування з батьком у зазначений період, що ще раз спростовує твердження відповідача про «втрату можливості контакту». Таким чином, відповідач безпідставно перекладає власну пасивність та нестачу ініціативи у підтриманні стосунків з дитиною на неї. Зазначила, що донька у власноруч підписаній та поданій до суду заяві висловила бажання змінити прізвище та навела відповідні мотиви. Заява та її бажання обумовлені перманентним психологічним тиском з боку батька, що підтверджується аудіозаписами та свідченнями дитини. Контакти з батьком і його родиною (поїздка до дідуся і бабусі, ігнорування думки дитини, емоційний тиск) сприяли її рішенню дистанціюватися. Щодо висновку за результатами психодіагностичного обстеження дитини, що мало місце 31.07.2025, складеного психологом Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради зазначила, що цей доказ не є висновком експерта, а доводить лише негативні психоемоційні наслідки спілкування доньки з батьком на підставі засобів доказової медицини. Його мета - оцінка психоемоційного стану дитини, оскільки спостерігались тривожність, стрес, порушення сну. Психолог фіксувала стан дитини, не оцінювала поведінку батьків. Дитина сама повідомила про відсутність контактів з батьком, емоційне небажання спілкуватися, страх та тривогу при його появі, системний психологічний дискомфорт через поведінку батька. Висновок підтвердив медичний стан дитини, що потребує лікування психіатра, і на його підставі дитина постановлена на облік у дитячого психіатра та отримує призначене лікування. Однак, відповідач ігнорував інформацію про стан дитини та не пропонував допомогу. Таким чином, незважаючи на всі її спроби підтримувати конструктивний діалог, забезпечувати стабільні умови для дитини та зберігати відносини між батьком та донькою, поведінка відповідача спричинила психологічні наслідки як для дитини, так і для неї, у зв`язку з чим вона більше не має можливості здійснювати подальше врегулювання конфліктів з відповідачем у позасудовому порядку, а тому вважає, що звернення до суду є єдиним способом забезпечення прав та інтересів її дитини (Т.1 а.с.103-110).
08 грудня 2025 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь відзив, відповідно до яких відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними та у їх задоволенні просить відмовити. Заперечення відповідача за змістом є аналогічними відзиву на позов та доповнень до відзиву, поданих відповідачем до суду (Т.1 а.с.113-118).
26 грудня 2025 року засобами «Укрпошта» до суду від позивачки ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивачка позовні вимоги підтримує повністю, обставини, викладені відповідачем у відзиві на позов, додаткових поясненнях до відзиву та запереченнях, вважає безпідставними, які спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, фотокартками та відеозаписами. Таким чином, просить задовольнити позовні вимоги (Т.1 а.с.166-183).
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Управління-служба у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, про зміну прізвища дитини, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання (Т.1 а.с.37).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року за клопотанням позивачки ОСОБА_1 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачки - Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса); замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачки - Управління-служба у справах дітей департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради на Центральну адміністрацію Дніпровської міської ради та відкладено підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Центральну адміністрацію Дніпровської міської ради, про зміну прізвища дитини, строк підготовчого провадження продовжено (Т.1 а.с.137-138).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2026 року за клопотанням позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Курпіля А.М. відкладено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження для отримання висновку органу опіки та піклування щодо вирішення спору в даній справі (Т.1 а.с.202).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, про зміну прізвища дитини закрито, справу призначено до судового розгляду (Т.1 а.с.222).
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Курпіль А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позові, відповіді на відзив, додаткових поясненнях та прохали їх задовольнити, оскільки вимоги позивачки є обґрунтованими, відповідають вимогам закону, а всі доводи сторони відповідачів спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями неповнолітньої дитини, допитаної в судовому засіданні. Також, позивачка прохала стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на правничу допомогу, про що подала до суду відповідну заяву та докази (Т.2 а.с.46, 57-72).
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, додаткових поясненнях до відзиву, письмових запереченнях та просив відмовити у позові повністю. В подальшому від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, у задоволенні позову прохали відмовити та заперечують проти стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у заявленому позивачкою розмірі (Т.2 а.с.75-83, 88, 106).
Представник третьої особи - Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, однак до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника (Т.1 а.с.185-187).
Представник третьої особи - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника та надали затверджений головою Центральної адміністрації Дніпровської міської ради висновок щодо доцільності зміни прізвища дитині (Т.1 а.с.212-216).? ?
Допитана у якості свідка позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що спілкування її доньки з відповідачем негативно відображається на емоційному стані та здоров`ї дитини, викликає у неї стрес, психологічні зриви, у зв`язку з чим вони неодноразово зверталися до лікувальних закладів. Спілкування батька з донькою носить негативний, маніпулятивний характер та наносить дитині шкоду. Батько не іде на конструктивний діалог щодо його спілкування з дитиною. Дитина самостійно вирішила змінити своє прізвище, у зв`язку з негативним ставленням до батька та його поведінкою щодо неї. Відповідач ніякої участі у житті дитини не приймає, її матеріально не забезпечує та ухиляється від виконання батьківських обов`язків.
Допитана в судовому засіданні та у присутності представника служби у справах дітей виконавчого комітету Царичанської селищної ради неповнолітня ОСОБА_3 суду пояснила, що рішення змінити прізвище « ОСОБА_9 » на прізвище « ОСОБА_7 » вона прийняла самостійно, оскільки вона знаходиться у близьких сосунках саме з матір`ю, а батько для неї є чужою людиною. При цьому, вона не бажає спілкуватися з батьком, так як вона його боїться, оскільки він їй повідомив, що має фізичні та психологічні проблеми зі здоров`ям. Ніякої користі спілкування з батьком їй не приносить, так як вона починає нервувати, в неї починають трястися руки і з приводу цього вони зверталися до психолога у 2025 року, їй було призначене лікування. Вона вважає, що це є наслідки спілкування з батьком. Їй добре відомо, що вона може сама змінити прізвище, коли їй виповниться 16 років, однак вона збирається йти до нового навчального закладу і тому хоче розпочати там навчання з новим прізвищем. З дідусем та бабусею раніше спілкувалася частіше, приїздила до них на канікули, однак зараз рідше з ними спілкується, оскільки не відчуває себе там комфортно. Також пояснила, що спочатку батько погоджувався, щоб вона змінила прізвище, а потім почав заперечувати та сказав, що тоді вона не буде частиною його сім`ї. Наполягає, що зміна прізвища є її самостійним рішенням.
Заслухавши позицію сторін у справі, пояснення неповнолітньої ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.12.2018 у справі №203/3989/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 розірвано. Прізвище ОСОБА_10 , яке було нею змінено під час укладення шлюбу, після розірвання шлюбу залишено без змін - ОСОБА_9 . Рішення набрало законної сили 22.01.2019 (Т.1 а.с.5).
Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.05.2024 у справі №203/529/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 02.02.2022 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 08.06.2024 (Т.1 а.с.6-10).
Відповідно до довідки №3044 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованіґґ6 ОСОБА_1 , донька, ОСОБА_11 , наймач, ОСОБА_3 , онука (Т.1 а.с.11).
Відповідно до висновку за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_3 , складеного 31.07.2025 психологом КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» ОСОБА_12 , у пацієнтки виявлені клінічно виражені прояви депресії та тривоги. В такому прояві вони створюють перепони нормального соціального функціонування і потребують нагляду у дитячого лікаря-психіатра. Пацієнтка пов`язує цей стан з проблемами у стосунках з її батьком (Т.1 а.с.12-15).
30 липня 2024 року головним державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75657576 з примусового виконання виконавчого листа №203/529/22 пров.2/0203/71/2024, виданого 01.05.2024 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02.02.2022 року та до досягнення дитиною повноліття (Т.1 а.с.16).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, проведеного Слобожанським відділом державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), станом на 01.08.2025 у ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів відсутня (Т.1 а.с.17).
Судом досліджена заява ОСОБА_1 до Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області про систематичне порушення батьківських обов`язків, систематичне психологічне насильство щодо дитини, та її - як її матері, а також ухилення від фінансового забезпечення малолітньої дитини від 04.08.2025 (Т. а.с.22-24).
Також, судом досліджені копії фотознімків, долучені відповідачем до відзиву (Т.1 а.с.49-51).
Відповідно до листа Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 30.10.2025 №281/141220/6, адресованого ОСОБА_2 , за виконавчим провадженням №75657576 станом на 30.10.2025 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня (Т.1 а.с.52).
Відповідно до довідки командира ВЧ НОМЕР_2 від 23.05.2025 №880, молодший сержант ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф в Донецькій і Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України у період: з 07.05.2022 - 04.04.2023, з 17.04.2023 - 15.06.2023, з 27.06.2023 - 07.09.2023, з 19.09.2023 - 27.12.2023, з 08.01.2024 - 30.03.2024, з 10.04.2024 - 08.07.2024, з 30.07.2024 - 22.09.2024, з 01.10.2024 - 01.12.2024, з 17.12.2024 - 06.03.2025, з 30.04.2025 - 19.05.2025 (Т.1 а.с.53).
Відповідно до довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.07.2022 №1618, солдат ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний до Збройних Сил України по мобілізації наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.04.2022 №124 до ВЧ НОМЕР_3 (Т.1 а.с.73, 150).
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.05.2025 №139, сержанта військової служби за мобілізацією під час дії воєнного стану ОСОБА_2 вважати таким, що 19.05.2025 справи та посаду здав, і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Т.1 а.с.74, 151).
31.08.2023 ОСОБА_2 отримав посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 (Т.1 а.с.75). Також, ОСОБА_2 нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» 05.08.2022, орденом «За мужність» 13.03.2024, почесною відзнакою командира НОМЕР_5 окремої артилерійської бригади ім. Генерала - ОСОБА_13 03.12.2022, орденом «Слава України» 08.06.2023 (Т.1 а.с.76-82, 152-159).
Судом досліджені надані позивачкою медична довідка, видана лікарем-психіатром про проходження ОСОБА_1 обстеження та квитанція про оплату медичних послуг (Т.1 а.с.108).
Відповідно до довідки, №01-112025, виданої директором репетиторського центру «Алгоритм», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відвідує заняття в репетиторському центрі та отримує додаткові послуги у сфері освіти з математики з 15 січня 2025, загальна вартість отриманих послуг за 2025 рік 14813,00 грн. (Т.1 а.с.171).
Відповідно до Актів №31, №38, №11 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків на оплату №30 від 14 жовтня 2025 року, №8 від 10 квітня 2025 року, №11 від 06 травня 2025 року, заняття з академічного живопису 16 год 1 місяць (14.10.2025-13.11.2025) сума без ПДВ 5 090,00 грн., заняття з академічного живопису 48 год 3 місяці (28.01.2025-22.04.2025) сума без ПДВ 12 960,00 грн., заняття з академічного живопису 16 год 1 місяць (06.05.2025-29.05.2025) сума без ПДВ 4 940,00 грн. (Т.1 а.с.172-174).
Відповідно до виписки з медичної карти ортодонтичного пацієнта №11852 від 25.08.2020, дитині ОСОБА_3 було встановлено діагноз аномалійний нейтральний прикус, звуження в/щ, скупченість різців та 18.04.2025 встановлено в/щ апарат з гвинтом, активація по 1 разу щотижня та згідно з актом виконаних медичних послуг згідно наряду №4552 від 18.04.2025 ОСОБА_3 були надані медичні послуги на загальну суму 3 108,00 грн. (Т.1 а.с.175-177).
Відповідно до консультативного висновку лікаря психіатра ТОВ «ЕМБІ МЕДІКАЛ ЦЕНТР» від 14.08.2025, ОСОБА_3 встановлено діагноз змішаний розлад поведінки та емоцій, депресивний тип та рекомендовано заняття з психологом, медикаментозна терапія. На підтвердження понесених витрат на консультацію у лікаря та придбання ліків позивачем надані квитанції (Т.1 а.с.178-179).
Також судом були досліджені надані позивачкою чеки, понесених останньою витрат на організацію дня народження дитини, подарунки, на заняття творчістю, відпочинок в Одесі влітку 2025 року (Т.1 а.с.180-182).
Згідно з характеристикою ОСОБА_3 , учениці 9-Б класу Дніпровської гімназії №13 ДМР, складеної директором гімназії та класним керівником, ОСОБА_14 емоційна, весела, товариська, самостійна, не піддається чужому впливу, правила поведінки виконує, користується повагою серед товаришів, навчанням та вихованням ОСОБА_8 опікується мама ОСОБА_1 , яка цікавиться успіхами доньки, регулярно відвідує батьківські збори та постійно на зв`язку з класним керівником (Т.1 а.с.183).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про доцільність зміни прізвища дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на « ОСОБА_7 », затвердженого розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради 16.02.2026 №28-р, орган опіки та піклування вважає доцільним змінити прізвище дитині ОСОБА_3 на прізвище « ОСОБА_7 » (Т.1 а.с.213-215).
Судом досліджені надані позивачкою докази поведінки відповідача, його майнового стану та погіршення стану дитини, а саме: скріншоти з телефону дитини від 04.03.2026, де зафіксовано дзвінок та повідомлення від відповідача об 11:19 та 11:20 під час уроків; листування дитини з матір`ю від 04.03.2026, де дитина повідомляє про свій стан ("Мене на уроці трясло", "У мене панічна атака від нього"); розклад уроків 9-Б класу для підтвердження факту, що втручання відбулося саме під час навчального процесу; копію заяви позивачки директору гімназії №13 від 13.03.2026 щодо забезпечення психологічної безпеки дитини та фіксації інцидентів; повідомлення позивачки відповідачу від 05.03.2026 про неприпустимість тиску на дитину; фото передньої частина авто Volkswagen (д/н НОМЕР_6 ) з метаданими від 18.07.2025, фото, на яких зафіксовано момент знаходження відповідача у вказаному авто та поруч із автомобілем; відповідь МВС від 05.04.2026 №324687334 про відсутність зареєстрованих ТЗ за відповідачем станом на квітень 2026 року; копія відповіді МВС від 27.11.2024 та дані техпаспорта, відповідно до яких відповідач володів автомобілем OPEL ZAFIRA (д.н. НОМЕР_7 ) та відчужив його 31.01.2026; розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.03.2026 сукупний розмір боргу у сумі 96 389,42 грн. (т.1 а.с.229-240).
Відповідно до довідки Слобожанського відділу ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області від 23.04.2026 №39, у ОСОБА_2 станом на 23.04.2026 заборгованість по сплаті аліментів відсутня (Т.2 а.с.9).
Також, судом були досліджені надані позивачкою DVD-R, CD-R диски та флеш-накопичувач, на яких наявні відеозаписи, аудіозаписи спілкування позивачки та дитини з відповідачем, а також скріншоти листування цих осіб в месенджерах, фотокартки відповідача з дитиною (Т.1 а.с.65, 110).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Основоположним міжнародним нормативно-правовим актом, який встановлює принципи реалізації прав дитини, є Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція).
У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції).
Відповідно до статті 8 Конвенції держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
Статтею 12 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Водночас статтею 18 Конвенції передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Одним з основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п`ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Тлумачення частини п`ятої статті 148 СК України, здійснене Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16, дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.
При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.
Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її вихованні, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною, зокрема, шляхом зміни прізвища.
Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі №759/5739/18 та постанова Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №599/596/17 містять висновки про те, що позивач має довести належними і допустимими доказами факт свідомого та умисного непіклування відповідача про фізичний, духовний розвиток їх дитини, а також те, що зміна прізвища дитини на прізвище матері буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Згідно ст. 12 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК).
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачкою не доведено, що відповідач свідомо та умисно не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її виховання, не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям, і що зміна прізвища останньої буде відповідати її інтересам, сприятиме психологічному та гармонійному розвитку.
Посилання позивачки на те, що батько неналежно виконує свої батьківські обов`язки, є необґрунтованим, з огляду на той факт, що позивач сплачує аліменти на утримання дитини та має бажання приймати участь у житті дитини, вживає заходи для налагодження стосунків з дитиною та спілкування з останньою.
Надані позивачкою докази свідчать про наявність деякого негативного ставлення у дитини до батька, однак будь-яких доказів що даний стан дитини викликаний саме її прізвищем, суду не надано.
Більш того, суду не надано доказів, що зміна прізвища дитини будь-яким чином позитивно вплине чи усуне ті негативні зміни, які є у дитини.
Також у справі не має доказів того, що наявність у позивачки та дитини різних прізвищ створює будь-які складнощі та шкодить інтересам дитини.
Твердження позивачки про те, що різні прізвища в сім`ї можуть викликати у дитини відчуття ізольованості, плутанини та емоційного відчуження, носять характер припущень та недоведені в судовому засіданні.
Слід зазначити, що відповідне сприйняття дитиною свого прізвища у значній мірі залежатиме саме від добросовісного виконання її матір`ю свого обов`язку, відсутності з її сторони негативних суджень щодо нього.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 липня 2026 року у справі №686/12632/25; від 11грудня 2024 року у справі №619/5039/23.
Таким чином суд приходить до висновку, що на теперішній час відсутні будь-які підстави вважати, що батькове прізвище якимось чином суперечить інтересам дитини.
Суд враховує висловлену дитиною думку та з повагою відноситься до неї, однак зауважує, вона не є єдиною обставиною, яка підлягає оцінці при вирішенні спору.
Саме лише бажання дитини отримувати у подальшому документи на своє ім`я за прізвищем матері, а також негативне ставлення до батька не є достатньою підставою для зміни прізвища, тобто ще більшого порушення споріднення з батьком.
Відповідно до частини третьої статті 171 СК України суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Суд зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків та є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів. Суд враховує, що основним суб`єктом, на якого має вплив ухвалене рішення у сімейних спорах цієї категорії, є саме дитина.
Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування - Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про доцільність зміни прізвища неповнолітньої ОСОБА_3 на прізвище « ОСОБА_7 », оскільки він є недостатньо обґрунтованим, не містить переконливих даних із посиланням на докази, які б свідчили про доцільність зміни прізвища дитині та що це буде відповідати її найкращим інтересам, а також не містить відомостей про з`ясування органом опіки та піклування причин погіршення стосунків дитини з батьком, про вжиття заходів, спрямованих на покращення взаємовідносин батька з дитиною та безрезультативність цих заходів з вини батька.
Суд зауважує, що підтримання належного споріднення з обома батьками є визначальним та таким, що відповідає найкращим інтересам дитини.
На підставі викладеного, беручи до уваги надані докази та встановлені судом обставини, суд вважає, що у даному випадку зміна прізвища не буде відповідати інтересам дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, про зміну прізвища дитини - відмовити.
Судові витрати позивачки покласти на останню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп - НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рнокпп - НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 33339082, місце знаходження: вул.Січеславська Набережна, буд.10, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000.
Третя особа: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 44209446, місце знаходження: проспект Лесі Українки, буд.65, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49006.
Повне рішення складено 31.08.2026 року.
? ? ? ? ? ? ?Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков