УХВАЛА
31 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3468/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026
та рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2026
у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"
про стягнення 3 823 139,29 грн,
ВСТАНОВИВ:
10.08.2026 (подано 08.08.2026 через підсистему «Електронний суд») до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 922/3468/25.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2026 касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом: належного обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів сплати судового збору.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2026 касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у цій справі було повернуто скаржнику на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана заява на усунення недоліків не містить належного обґрунтування визначених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2026 касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" вдруге залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом подання нової редакції касаційної скарги (належним чином оформленої) із вмотивованим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2026 касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у цій справі було вдруге повернуто скаржнику на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не виконано вимог ухвали від 26.06.2026 та не обґрунтувало визначені ним підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
08.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 922/3468/25. Також у касаційній скарзі заявлено клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених постанови та рішення.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 було 06.05.2026.
Проте, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" втретє подало касаційну скаргу 08.08.2026, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що первинну касаційну скаргу у даній справі подано у встановлені процесуальним законодавством строки, в стислі строки усунуто недоліки касаційної скарги після отримання ухвали про повернення вдруге поданої касаційної скарги. Отже скаржник втретє подає касаційну скаргу після повернення Верховним Судом, без зволікань та у розумний строк.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що втретє подає скаргу 08.08.2026 в стислі строки без зволікань та у розумний строк (більше ніж 10 днів) з дня отримання 27.07.2026 о 18:50 ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги поданої вдруге, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника.
Також слід зазначити, що звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не обґрунтував належним чином, згідно вимог чинного законодавства, підстави касаційного оскарження судових рішень, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тільки доповнив попередні касаційні скарги трьома пунктами наступного змісту: «Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 3 ст. 311 ГПК України). Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються з огляду на конкретні обставини справи. Тобто на відміну від повноважень законодавчої гілки влади до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними ст. 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції».
Тобто, скаржник у касаційній скарзі, поданої втретє, вкотре обмежився цитуванням частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та інших норм зазначеного кодексу, проте так і не обґрунтував належним чином перелічені ним пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як підстави касаційного оскарження.
Суд звертає увагу скаржника, на те, що з огляду на зміст вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, які саме докази не досліджені судами попередніх інстанцій.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Тому наведені скаржником обставини залежать від ефективної організації роботи на підприємстві, неналежне здійснення якої не може визнаватися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
Отже, колегія суддів вважає, що звертаючись втретє з касаційною скаргою скаржником не наведено достатніх причин пропуску строку на касаційне оскарження, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зауважує, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати суду докази та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не наведено причин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим, а вказані ним підстави поновлення строку визнані судом неповажними.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно подати до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.
З огляду на викладене касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" слід залишити без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 234, 235, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 06.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 у справі № 922/3468/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак