УХВАЛА
31 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 761/17557/15-ц
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Нечитайленко Наталії Олдегівни (ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніс Груп 2021")
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026
у справі за позовом Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніс Груп 2021"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5
про витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
11.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Нечитайленко Наталії Олдегівни (далі - скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі № 761/17557/15-ц.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2015 становить 1 218,00 грн.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).
Отже, позовна вимога про витребування майна має вартісну оцінку та майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2026, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026, позов задоволено. Вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніс Груп 2021" (01001, місто Київ, вулиця Заньковецької, будинок 4; код ЄДРПОУ 44082056) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) квартиру № 40 по вулиці Володимирській, будинок 45 у місті Києві, загальною площею 55,6 м2, житловою площею 28,1 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 123185680000).
У касаційній скарзі скаржник просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про витребування майна.
Тобто, зараз скаржником оскаржується 1 вимога майнового характеру про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію квитанції від 10.08.2026 про сплату судового збору у розмірі 20 462,40 грн.
Статтею 289 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже, за відсутності відомостей у касаційній скарзі та судових рішеннях щодо визначення вартості спірного майна, Верховний Суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору за подання відповідної касаційної скарги (у даному випадку суд не може перевірити розмір судового збору, який необхідно сплатити за вимогу майнового характеру про витребування майна), виходячи з пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, квитанція від 10.08.2026 на суму 20 462,40 грн, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вартості спірного майна, витребування якої є предметом спору.
Ураховуючи зазначене, зокрема те, що суд не може перевірити розрахунок розміру сплаченого судового збору, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вартості спірного майна (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), за наведеними нижче реквізитами:
-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):
[рахунок приховано]
-Код класифікації доходів бюджету: 22030102
-Судовий збір (Верховний Суд, 055)
-Призначення платежу: *;101.
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі доказів на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доказів про доплату судового збору з визначеної вартості спірного майна за 1 вимогу майнового характеру.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Нечитайленко Наталії Олдегівни (ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніс Груп 2021") на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 у справі № 761/17557/15-ц залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова