Справа № 752/8891/26
Провадження №: 2/752/9909/26
РІШЕННЯ
Іменем України
31.08.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І.А.
при секретарі судового засідання - Сінчук І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у залі судового засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Денис Борисович звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (далі - ПрАТ «СК «ВУСО»), ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 січня 2026 року об 11год 36 хв ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Харкові під час повороту ліворуч не врахувала дорожню обстановку та здійснила зіткнення з транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
З метою врегулювання дорожньо-транспортної пригоди, її учасниками був складений Європротокол від 03 січня 2026 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу позивача VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №233745881 року.
Зазначає, що 03 січня 2026 року позивач, у відповідності до положень статті 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до свого страховика - ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою про здійснення страхової виплати.
Відповідно до висновків щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №ЕР-15/01-26 від 02 лютого 2026 року вартість відновлювального ремонту КТЗ (з ПДВ) становить 128 042,48 грн.
24 лютого 2026 року страховиком позивачу виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 259,52 грн.
Отже, з боку відповідача здійснено страхову виплату в неповному обсязі.
Зазначає, що відповідно до розрахунку позивача розмір доплати страхового відшкодування становить 96 782,96 грн, що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі 128 042,48 грн та сплаченою сумою страхового відшкодування у розмірі 31 259,52 грн.
Також, відповідач, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілому в строк, встановлений законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання перед позивачем, зобов`язаний сплатити останньому штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання.
Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь позивача суму доплати страхового відшкодування у загальному розмірі 97 504,19 грн.
Окрім того, позивач зазначає, що пошкодження автомобіля в ДТП завдало йому душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан, оскільки пошкоджений з вини ОСОБА_2 транспортний засіб - це не лише засіб пересування для позивача та його сім`ї, але і ціль, досягнення якої у свій час потребувало кропіткої праці. Пошкодження транспортного засобу суттєво вплинуло на емоційний стан позивача і негативно позначилося на якості життя, а тому, посилаючись на статті 23, 1167 ЦК України, вважає, що відповідачем ОСОБА_2 має бути відшкодована моральна шкода, яку позивач оцінив у 10 000,00 грн.
Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» майнову шкоду у розмірі 97 504,19 грн; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн; вирішити питання розподілу судових витрат, зокрема витрат у розмірі 10 000,00 грн на отримання професійної правничої допомоги, витрат у розмірі 5 000,00 грн, що пов`язані зі збирання доказів (проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу) та витрат у розмірі 2 129,92 грн, що пов`язані зі сплатою судового збору.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Кирильчук І.А.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
10 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича до суду надійшла заява про відмову від позову до ПрАТ «СК «ВУСО», оскільки відповідачем було сплачено на користь позивача суму страхового відшкодування, а також судові витрати у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 серпня 2026 року прийнято відмову представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича від позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ПрАТ «СК «ВУСО» та закрито провадження у справі у цій частині виимог.
Відповідач по справі ОСОБА_2 повідомлялась судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця її проживання, яку остання отримала особисто 23 червня 2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 03 січня 2026 року об 11год 36 хв ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Харкові під час повороту ліворуч не врахувала дорожню обстановку та здійснила зіткнення з транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На виконання вимог Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженої Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 17 жовтня 2024 року №609/2024, обидва водії на місці склали повідомлення про ДТП (Електронний Європротокол), відповідно до якого ДТП відбулось під час повороту ліворуч транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується Електронним Європротоколом.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 03 листопада 2023 року транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , на час ДТП застрахована страховою компанією ПрАТ «СК «ВУСО» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 233745881.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу ЕР-15/01-26 від 02 лютого 2026 року, складеного на замовлення позивача СОД ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , на дату 03 січня 2026 року становить 62 899,47 грн з урахуванням ПДВ на запасні частини; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на дату ДТП 03 січня 2026 року становить 128 042,48 грн з урахуванням ПДВ на запасні частини, ринкова вартість автомобіля, до моменту пригоди, марки VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , на дату дтп 03 січня 2026 року становить 170 556,93 грн.
02 лютого 2026 року позивачем сплачено на рахунок СОД ОСОБА_3 кошти у розмірі 5 000,00 грн за проведення незалежної оцінки автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується платіжною інструкцією №2.514097849.1 від 02 лютого 2026 року.
03 січня 2026 року позивачем, у відповідності до частин другої, третьої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», направлено на адресу відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» заяву про виплату страхового відшкодування та пакет документів.
24 лютого 2026 року ПрАТ «СК «ВУСО» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 31 259,52 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача від 27 лютого 2026 року.
07 квітня 2026 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та позивачем ОСОБА_1 укладено угоду про узгодження розміру та способу здійснення страхового відшкодування, за умовами якої сторони дійшли згоди, що остаточна сума страхового відшкодування по страховому випадку - ДТП, що відбулась 03 січня 2026 року в місті Харкові на перехресті вулиці Харківських дивізій та проспекту Героїв Харкова, за участю забезпеченого у ПрАТ «СК «ВУСО» транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 150, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно полісу №233745881 та автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 56 259,52 грн, з яких 31 259,52 грн було виплачено 24 лютого 2026 року.
Відповідно до пункту 3 угоди ПрАТ «СК «ВУСО» визнає свої зобов`язання по доплаті страхового відшкодування перед позивачем у розмірі 28 000,00 грн та судових витрат у розмірі 5 000,00 грн, що разом складає 33 000,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 15 ЦПК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частина друга статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».
Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22).
За своєю суттю зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації.
Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні висновки наведено в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 285/3662/23.
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.
При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20).
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Зокрема, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у частинах першій, другій статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд установив, що позивачу внаслідок ДТП, винною в якому визнано відповідача, спричинено майнову шкоду, яка тривалий час не була йому відшкодована у повному обсязі, внаслідок чого він був позбавлений можливості повного відновлення пошкодженого автомобіля до попереднього стану, у зв`язку з чим був змушений вживати додаткові зусилля для організації свого життя.
Ураховуючи безспірний факт пошкодження майна позивача внаслідок винних дій відповідача, відмову у добровільному порядку відшкодувати таку шкоду, що об`єктивно створило для потерпілого негативні наслідки та спонукає вживати додаткові заходи для врегулювання його життєвих процесів, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди. З урахуванням встановленої сукупності обставин, суд виходить із того, що позивачем не доведено, що у даному випадку завдано моральну шкоду саме у заявленому ним розмірі, однак, дійшов висновку, що сума 5 000,00 грн є справедливою компенсацією порушених немайнових прав позивача, що підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Відшкодування моральної шкоди в такому розмірі буде співмірним із спричиненою позивачу моральною шкодою та не матиме наслідком збагачення позивача за рахунок відповідача.
Щодо заявлених позивачем судових витрат суд виходить із наступного.
За правилами частини першої, другої та восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються пропорційного розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову на відповідача; розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених судових витрат позивач додав до позовної заяви: Договір ТС «договір» про надання правової допомоги ТС «щодо надання юридичних послуг» №06/02/26-ЮП/П від 05 лютого 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Конюшко Денисом Борисовичем, акт виконаних робіт №01 від 11 березня 2026 року до договору №06/02/26-ЮП/П, квитанцію №1281-398Х-ХСА6-5Н76 від 09 лютого 2026 року на суму 10 000,00 грн.
Отже, на підтвердження понесення судових витрат стороною позивача надано всі необхідні докази.
При цьому суд виходить із того, що зменшення судом розміру заявленої позивачем моральної шкоди не впливає на частку розміру позовних вимог у цій справі, тому правила щодо пропорційності поділу судових витрат у даному випадку не поширюються.
Так, за змістом статті 23 ЦК України вимога про відшкодування моральної шкоди за своєю природою є немайновою, оскільки така шкода, на відміну від матеріальної, полягає у втратах немайнового характеру.
Питання про визначення розміру моральної шкоди, що належить до відшкодування, вирішує суд, хоча сторони можуть пропонувати свої варіанти. Відповідно, зменшення розміру заявленої до відшкодування моральної шкоди є наслідком здійснення судом правової оцінки і не стосується суті спору у цій справі.
Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди, відповідно визнав право позивача у зв`язку з цим на відшкодування моральної шкоди, то підстави для застосування правила пропорційного розподілу судових витрат відсутні.
Окрім того, суд ураховує, що за правилами частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а передбачені частиною четвертою статті 141 ЦПК України підстави для відступу від загального правила розподілу судових витрат у даному випадку відсутні.
Так, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, зокрема, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною шостою цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не заперечив щодо витрат на правничу допомогу та не подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу позивача про заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (50%) з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 грн.
Згідно з частиною першою статті 133, пункту 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до квитанції №2.514097849.1 від 02 лютого2026 року позивачем понесено інші судові витрати, а саме на залучення оцінювача, у розмірі 5 000,00 грн.
Суд звертає увагу, відшкодування витрат на проведення оцінки повинно відбуватися страховиком, а не винною особою.
Керуючись статтями 76-78,80,81,89,137,141,178,247,263-265,354-355, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу урозмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 532,48 (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп.).
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду виготовлено 31 серпня 2026 року.
Суддя І.А. Кирильчук