Номер провадження 2/754/9759/26
Справа №754/8456/26
РІШЕННЯ
Іменем України
31 серпня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 20 185,00 грн, та ухвалив таке рішення.
Стислий виклад позицій сторін
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", як новий кредитор за споживчим кредитним договором № 6762168 від 05.10.2025, звернувся до суду з позовом до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 19 124,87 грн, яка складається з 4 894,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 230,87 грн заборгованості за сумою відсотків та 10 000,00 грн заборгованість за неустойкою.
Також Позивач просить покласти на Відповідачку судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Відповідачка відзив на позов не подала.
Відповідачка повідомлена належним чином про розгляд справи у суді. 13.05.2026 Відповідачка отримала ухвалу про відкриття провадження у справі до електронного кабінету учасника справи у підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Суд вирішує справу за наявними матеріалами у зв`язку з ненаданням Відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву (частина восьма статті 178 ЦПК України).
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ
Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) за кредитним договором зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, a позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України).
Закон встановлює особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту (частина третя статті 1054 Цивільного кодексу України).
Закон України "Про споживче кредитування" визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері та встановлює, що договір про споживчий кредит є видом кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, a споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).
Закон також встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).
Договір про споживчий кредит зазначає порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
05.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (Первісний кредитор) та Відповідачка, ОСОБА_1 , уклали договір про надання коштів у кредит № 6762168 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Перед підписанням договору Відповідачка проходила ідентифікацію з використанням системи BankID НБУ. Первісний кредитор здійснив отримання ідентифікаційних даних Відповідачки та їх верифікацію із використанням цієї системи.
Зазначені дії дозволили кредитодавцю однозначно встановити особу Відповідачки, яка пройшла процедуру реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі та отримала доступ до особистого кабінету. Сторони уклали електронний правочин після належної ідентифікації особи позичальника.
Відповідачка підписала договір договір про надання коштів у кредит електронним підписом з одноразовими ідентифікаторами 527656 відповідно до умов договору.
Відповідно до умов договору Відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком на 360 днів, тобто до 29.09.2026, процентна ставка 0.95%, комісія за надання кредиту 17.25%, що становить 862,50 грн.
Первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі 05.10.2025 перерахував суму коштів у розмірі 5 000,00 грн на банківську картку Відповідачки № НОМЕР_1 , номер платежу - 378acd38-017e-48ec-a9d3-ae24385cdfc3. Факт перерахування коштів підтверджується листом ТОВ "Європейська платіжна система" № КД-000066020 від 22.04.2026.
Суд, оцінюючи надані Позивачем докази, визнав, що довідка, видана фінансовою компанією (суб`єктом господарювання у сфері надання платіжних послуг) є належним доказом. Вона містить інформацію про здійснення платежу в рамках договірних відносин між кредитором і Відповідачкою, що безпосередньо свідчить про проведення фінансової операції та повністю відповідає вимогам законодавства щодо належності, допустимості та достовірності доказів. Така довідка у сукупності з електронним договором є належним первинним документом у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки вона містить відомості про здійснену операцію.
Суд, ураховуючи принцип змагальності, бере до уваги також відсутність будь-яких заперечень щодо вказаних обставин зі сторони Відповідачки, а також те, що укладенню договору передувала ідентифікація Відповідачки, яка самостійно вказав номер картки, на яку необхідно перерахувати кошти.
Відповідачка порушила умови договору та не повернула кредитні кошти у встановлений строк.
Відповідно до розрахунку первісного кредитора, що надав Позивач, у Відповідачки утворилася заборгованість у розмірі 19 124,87 грн, яка складається з 4 894,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 4 230,87 грн заборгованості за сумою відсотків за період з 05.10.2025 по 02.02.2026 та 10 000,00 грн заборгованість за неустойкою за період 04.12.2025 по 12.01.2026.
Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, визнав його обґрунтованим. Цей розрахунок підтверджується первинними документами, які були подані разом із позовною заявою.
Відповідачка не надала суду жодних доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку, а також не надала свій власний контррозрахунок заборгованості, тому вимога про стягнення заборгованості за відсотками слід задовольнити у розмірі 4 230,87 грн.
Щодо стягнення неустойки
Підстави для стягнення пені та штрафу за порушення грошового зобов`язання у розмірі 10 000,00 грн відсутні із огляду на дію спеціальної норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яка звільняє позичальників за кредитним договором від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час воєнного стану. Позивач не має права вимагати стягнення з боржника додаткових коштів у виді неустойки (штрафу, пені) за порушення грошового зобов`язання у кредитних правовідносинах за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану. Цією нормою установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Щодо відступлення права вимоги
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (пункт 1 частини першої статті 512, стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Позивач у цій справі набув права вимоги до Відповідачки за кредитним договором, що є предметом спору, на підставі договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026, що був укладений з Первісним кредитором. Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 Цивільного кодексу України). Усі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, a обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню у разі неспростування презумпції правомірності договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).
Щодо обізнаності Відповідача про заміну кредитора, Суд зазначає, що відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, і в такому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Проте, матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач здійснив будь-які платежі на погашення кредитної заборгованості як на рахунок нового, так і первісного кредитора. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вирішив, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у загальному розмірі 9 124,87 грн (4 894,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4 230,87 грн - заборгованість за відсотками).
Розподіл судових витрат
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява була сформована та подана в електронній формі, тому Позивач сплатив судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 у сумі 2 662,40 грн.
Суд задовольнив позовні вимоги частково, тому з Відповідачки підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 1 270,28 грн (2 662,40 грн х 9 124,87 грн / 19 124,87 грн).
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 124,87 грн, судовий збір у розмірі 1 270,28 грн. Загальна сума до стягнення 10 395,15 грн.
У решті вимог відмовити.
Позивач (Стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).
Відповідачка (Боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 31.08.2026.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО