Ухвала № 139368012 у справі № 727/10899/25 від 01.09.2026

УХВАЛА

01 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 727/10899/25

провадження № 61-9608ск26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гінгуляка Юрія Васильовича на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня

2026 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 червня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні належним їй на праві власності майном,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , в якому просила суд усунути перешкоди

у користуванні належним їй майном, а саме нежитловими будівлями загальною площею 110,20 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з будівлі цегляної, літ. «А», сараю цегляного літ. «Г», гаражів цегляних літ. «Б.Д.», криниці № 1, воріт № 2, огорожі № 3, шляхом забезпечення безперешкодного входження, вселення та користування всіма приміщеннями, в тому числі із відкриттям вхідних дверей, воріт, приміщень, наданням всіх ключів та вільного доступу до них.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 червня 2026 року, позовні вимоги задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належним їй на праві приватної власності комплексом нежитлових будівель загальною площею 110,20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з будівлі цегляної, літ. «А», сараю цегляного літ. Г, гаражів цегляних літ. Б.Д., криниці № 1, воріт № 2, огорожі № 3, шляхом забезпечення безперешкодного входження, вселення та користування всіма приміщеннями, в тому числі із відкриттям вхідних дверей, воріт, приміщень, наданням всіх ключів та вільного доступу до них.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не чинити перешкод

у користуванні ОСОБА_2 належним їй майном, а саме нежитловими будівлями загальною площею 110,20 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 та складаються з будівлі цегляної, літ. «А», сараю цегляного

літ. Г, гаражів цегляних літ. Б.Д., криниці № 1, воріт № 2, огорожі № 3.

08 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гінгуляк Ю. В. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня 2026 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 червня 2026 року (надійшла до суду 17 липня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про залишення позовних вимог без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гінгуляка Ю. В. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги; надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір; вказати всіх учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

10 серпня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла уточнена редакція касаційної скарги, квитанція про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

В уточненій редакції касаційної скарги представник заявника зазначив, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано ним через підсистему «Електронний суд» 10 червня 2026 року, та надав відповідні докази, а з касаційною скаргою він звернувся 08 липня 2026 року.

Таким чином, строк подачі касаційної скарги представником заявника не пропущений.

Однак, представник заявника не усунув інші недоліки касаційної скарги.

Зокрема, в уточненій касаційній скарзі представник заявника, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Представником заявника лише наведено посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження, однак не зазначено конкретних постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, без урахування якого суд апеляційної інстанції застосував норму права в оскаржуваному судовому рішенні.

А одного лише посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України недостатньо для обґрунтування підстав касаційного оскарження.

Враховуючи викладене, заявником не виконані вимоги ЦПК України, а саме: не зазначено постанов Верховного Суду, в яких викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, станом на 01 вересня 2026 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду

від 20 липня 2026 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гінгуляка Ю. В. підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України

у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скаргине перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гінгуляка Юрія Васильовичана рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 січня

2026 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 червня 2026 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць