ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 680/867/15-ц
Провадження № 22-ц/820/1536/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Плінська І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 6 травня 2026 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання - заступника начальника Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Щура В.О. (далі - державний виконавець).
ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 липня 2016 року у справі №680/867/15-ц зобов`язано його знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення 24 жовтня 2018 року суд видав виконавчий лист №680/867/15-ц, який перебуває на виконанні у Дунаєвецькому відділі державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (виконавче провадження №75736527). Стягувачем за виконавчим документом є Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області (далі - Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація).
Правові підстави для виконання виконавчого листа Новоушицького районного суду Хмельницької області №680/867/15-ц від 24 жовтня 2018 року відсутні з огляду на наступне.
Предметом розгляду справи №680/867/15-ц були відносини щодо захисту державної форми власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:0584, управління якою здійснювали Хмельницька обласна державна адміністрація та Новоушицька районна державна адміністрація Хмельницької області (після реорганізації - Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація).
27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Отже з 27 травня 2021 року Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація (до реорганізації - Новоушицька районна державна адміністрація) втратила статус стягувача й право на виконання виконавчого листа №680/867/15-ц, оскільки право на розпорядження земельною ділянкою перейшло від Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації до Новоушицької селищної ради. Водночас положення пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України не передбачають перехід від органів державної влади до органів місцевого самоврядування будь-яких прав вимог до боржників, у яких наявні зобов`язання відносно земельних ділянок, які перейшли із державної у комунальну власність. Процесуальне правонаступництво в межах виконання судового рішення у справі №680/916/15-ц відсутнє, що виключає правові підстави для заміни стягувача. Також відсутні матеріальні передумови для виконання рішення суду з огляду на фактичну відсутність суб`єкта - стягувача.
24 березня 2026 року заявник подав Дунаєвецькому відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС) клопотання про закінчення виконавчого провадження №75736527 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ) через припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження та відсутність процесуального правонаступництва. Однак державний виконавець листом від 3 квітня 2026 року за №21.2-46/12001 неправомірно відмовив у задоволенні цього клопотання.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд:
визнати протиправною відмову державного виконавця у задоволенні клопотання про закінчення виконавчого провадження №75736527, оформлену листом за вихідним номером №21.2-46/12001 від 3 квітня 2026 року;
зобов`язати державного виконавця закінчити виконавче провадження №75736527.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 6 травня 2026 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Суд керувався тим, що виконавчий лист Новоушицького районного суду Хмельницької області №680/867/15-ц від 24 жовтня 2018 року боржником не виконаний. Стягувачем у виконавчому провадженні є Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація, яка не припинила свою діяльність, у зв`язку з чим підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні. Оскаржувані дії державного виконавця вчинені відповідно до закону, а права заявника не були порушені, відтак скарга не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення скарги посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні №75736527 не відбулося, у зв`язку з чим правові підстави для примусового виконання виконавчого листа Новоушицького районного суду Хмельницької області №680/867/15-ц від 24 жовтня 2018 року відсутні. Відмова державного виконавця закінчити виконавче провадження є неправомірною, внаслідок чого права боржника були порушені. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, неправильно застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки наявним у справі доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заяви.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу Відділ ДВС просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на її законність та обґрунтованість.
Державна інспекція архітектури та містобудування України подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що ухвала суду про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання постановлена відповідно до вимог закону та фактичних обставин справи.
Інші учасники судового процесу не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 липня 2016 року у справі №680/867/15-ц зобов`язано ОСОБА_2 і ОСОБА_1 знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі цього рішення 24 жовтня 2018 року Новоушицький районний суд Хмельницької області видав виконавчий лист №680/867/15-ц щодо боржника ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, який перебуває на виконанні у Відділі ДВС (виконавче провадження №75736527).
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання вказаного виконавчого листа з Новоушицької районної державної адміністрації на правонаступника - Кам`янець-Подільську районну державну адміністрацію Хмельницької області.
Наразі рішення суду не виконане, а виконавче провадження не закінчено.
24 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС з клопотанням про закінчення виконавчого провадження №75736527 на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ через припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження та відсутність процесуального правонаступництва.
Державний виконавець листом від 3 квітня 2026 року за №21.2-46/12001 відмовив у задоволенні цього клопотання, вказавши на відсутність правових підстав для закінчення виконавчого провадження.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
В силу статті 15 Закону №1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі статтею 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, серед іншого, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Із положень пункту 3 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII слідує, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Як передбачено статтею 447? ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
Примусове виконання рішень здійснюють як органи державної виконавчої служби, так і приватні виконавці в указаних законом випадках.
Виконавець у межах своїх повноважень зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, у тому числі розглядати в установлені законом строки заяви та клопотання сторін виконавчого провадження.
Правовою підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї зі сторін (стягувача чи боржника) внаслідок правонаступництва. Вибуття сторони виконавчого провадження без правонаступництва (зокрема, через припинення юридичної особи) тягне за собою закінчення виконавчого провадження.
Контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом, що ухвалив це рішення. Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли сторона виконавчого провадження вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права чи свободи цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення скарги або відмову в її задоволенні.
Зібрані докази вказують на те, що рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 липня 2016 року у справі №680/867/15-ц у ОСОБА_1 виникло зобов`язання перед державою знести самочинне будівництво. Це рішення суду залишається невиконаним. Кам`янець-Подільську районну державну адміністрацію залучено до виконавчого провадження як належного представника стягувача - держави, тобто у виконавчому провадженні не відбулося вибуття стягувача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення та дії державного виконавця про відмову закінчити виконавче провадження були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, внаслідок чого скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Посилання ОСОБА_1 на наявність підстав для закінчення виконавчого провадження через внесення змін до чинного законодавства щодо права органів місцевого самоврядування на розпорядження землями за межами населених пунктів територіальних громад не ґрунтуються на законі.
Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального та матеріального права є безпідставними.
При цьому висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним заявником в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо здійснення процесуального правонаступництва.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новоушицького районного суду Хмельницької області від 6 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 1 вересня 2026 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Яцина О.І.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 81