Справа № 165/2900/26
Провадження № 2/165/1392/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2026 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Рибас А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розмірів часток учасників спільної сумісної власності, -
встановив:
17 серпня 2026 року до Нововолинського міського суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просила постановити рішення, яким встановити, що кожному співвласнику - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по частині права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї доказами, суддя дійшов переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України.
Так, пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 15.09.2022 у справі №910/12525/20.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача на постанову Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 522/3974/20, в якій зазначено, що визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту своїх прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визначення часток у праві спільної сумісної власності, зокрема, за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Проте, у позовній заяві позивач не зазначила, чому саме такий спосіб захисту порушеного права нею обрано, та не аргументувала свою позицію, в той же час визначення частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного цивільного законодавства, оскільки у такому разі вирішується питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, та є неефективним способом захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.
Викладені обставини свідчать про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 КПК України до змісту позовної заяви. а оскільки, без зазначення наведених обставин вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язана оформити таку у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розмірів часток учасників спільної сумісної власності - залишити без руху.
Надати позивачу 10 (десять) днів на усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви. Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Алла РИБАС