Справа № 565/1211/26
Провадження № 2/565/786/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2026 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до територіальної громади міста Вараш в особі Вараської міської ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до територіальної громади міста Вараш в особі Вараської міської ради Вараського району Рівненської області, в якому просять суд: визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності за кожною по 1/4 частці квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 квітня 1996 року зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Від шлюбу в подружжя народилась дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцем по закону після смерті чоловіка та батька та прийняли його спадщину, оскільки на день смерті були з ним зареєстровані за однією адресою. До обсягу спадкового майна ОСОБА_3 належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . Частки власників квартири, не виділені. Позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину на частку чоловіка/батька в належній їм квартирі АДРЕСА_2 , оскільки така частка за його життя не була визначена.
Ухвалою суду від 27 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №0[телефон приховано] від 06 лютого 2026 року убачається, що 23 квітня 1996 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №64, після реєстрації якого прізвище дружини « ОСОБА_6 ».
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06 травня 1998 року ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком записано - ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_1 .
16 листопада 2019 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 , про що зроблено відповідний актовий запис №193, після реєстрації якого змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 16 листопада 2019 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28 грудня 2003 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кузнецовськ (нині - місто Вараш), Рівненської області, помер ОСОБА_3 .
Згідно з договором купівлі-продажу квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , від 24 липня 1996 року, що посвідчений державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Ріцькою Г.І., за реєстровим номером №1У-137, покупцем квартири є ОСОБА_5 .
Рішенням Вараського міського суду Рівненської області №565/1089/26 від 05 червня 2026 року, яке набрало законної сили 07 липня 2026 року, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що договір купівлі-продажу квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , від 24 липня 1996 року, що посвідчений державним нотаріусом Кузнецовської державної нотаріальної контори Ріцькою Г.І., за реєстровим номером №1У-137, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
З інформаційної довідки №[номер приховано] від 08 квітня 2026 року про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що квартира, за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 , частка власності - 1/1.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 20 лютого 2026 року адреса місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 .
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_3 .
У листі Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради №1792-7100-01-31-7112-26 від 04 червня 2026 року зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 . За даною адресою на день його смерті були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84287510 від 24 лютого 2026 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Приватний нотаріус Вараського районного нотаріального округу Рівненської області Сусь Л.У. у листі №66/01-16 від 24 лютого 2026 року на усне звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо спадкування частки квартири повідомила, що квартира набута під час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа після його смерті не заводилась. До обсягу спадкового майна ОСОБА_3 входить частка квартири за адресою - АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 є титульним власником на підставі договору купівлі-продажу. Неможливо встановити конкретний склад спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , оскільки зазначене майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а частка спадкодавця не визначена.
Нотаріус роз`яснила їм право на звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на частку спадкодавця, ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на вказану квартиру.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У ст.1216 ЦК України зазначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У ст.1226 ЦК України зазначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту порушеного права, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Подібний висновок містяться в постанові Верховного Суду від 03 січня 2025 року у справі №754/7860/22.
Оскільки ОСОБА_3 помер до ІНФОРМАЦІЯ_6 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після його смерті, підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
За змістом статей 524, 529 ЦК Української РСР спадкування здійснюється за законом і за заповітом, а спадкоємцями за законом першої черги є діти, дружина і батьки померлого.
Відповідно до статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактично вступили у володіння спадковим майном.
Квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_1 під час шлюбу з ОСОБА_3 .
Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов`язкову частку, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КпШС України, який діяв на час придбання квартири та на час смерті спадкодавця, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
За приписами ч.1 ст.28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19 зазначено, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Відповідно до ч.1 ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч.4 ст.25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі №640/13903/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі №266/5267/18; від 20 березня 2019 року у справі №550/1040/16-ц; від 22 квітня 2020 року у справі №601/2592/18; від 22 квітня 2020 року у справі №127/23809/18; від 27 травня 2020 року у справі №361/7518/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі №464/1663/18, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
З урахуванням зазначеного, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до територіальної громади міста Вараш в особі Вараської міської ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.В. Бренчук