Справа № 703/4018/26
2/703/2567/26
УХВАЛА
31 серпня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
розглянувши без повідомлення (виклику) сторін клопотання відповідача в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
у с т а н о в и в :
19.06.2026 КП «Смілакомунтеплоенерго» з використанням системи «Електронний суд» звернулося із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.06.2026 відкрите провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.08.2026 в задоволенні клопотання відповідача, ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на подання відзиву - відмовлено за його необґрунтованості, однак письмовий відзив приєднаний до матеріалів справи, оскільки відповідний процесуальний строк, встановлений судом, не був пропущений.
Водночас встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав копію позовної заяви із додатками 02.07.2026.
Копія ухвали про відкриття провадження в справі від 24.06.2026, направлена останньому поштою, повернута без вручення через відсутність адресата за адресою зареєстрованого місця проживання, що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128, п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, прирівнюється до вручення відповідного судового рішення.
14.08.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання письмових заяв по суті справи, проведення судового розгляду із викликом сторін та про зупинення провадження в справі. Відповідні клопотання обґрунтовані перебуванням іншого відповідача, ОСОБА_2 на військовій службі.
Розглядаючи заявлені клопотання, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущений строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущений строк.
При цьому, клопочучи про поновлення процесуального строку на подання відзиву, відповідач ОСОБА_1 , всупереч положенням ч. 4 ст. 127 ЦПК України, не подає відповідної письмової заяви по суті справи.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пов`язаної із належним здійсненням правосуддя, зокрема застосованої в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Викладені вище обставини вказують про обізнаність відповідача з фактом звернення КП «Смілакомунтеплоенерго» до суду щонайменше із 02.07.2026. При цьому відповідач не наводить жодних обставин, що перешкоджали йому дізнатися про рух справи в суді, отримувати копії процесуальних рішень, об`єктивно унеможливлювали подання відзиву у встановлений строк, оскільки підстави, наведені ним у письмовому клопотанні від 14.08.2026 про перебування на військовій службі, стосуються іншого із відповідачів, яким письмовий відзив, а також заперечення до суду подані раніше.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У поданому клопотанні позивачем ОСОБА_1 не наведено належних обґрунтувань наявності підстав для розгляду справи, що віднесена до малозначних, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на викладене, відсутні достатні підстави для продовження відповідачеві ОСОБА_1 процесуального строку на подання відзиву та проведення судового розгляду в судовому засіданні із викликом сторін, відтак у задоволенні клопотань в даній частині належить відмовити.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні ведений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошена та проводиться загальна мобілізація. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Згідно Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Закон негайно оголошується через засоби масової інформації та набирає чинності з дня його опублікування.
У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Як вбачається з довідки за формою 5, що видана за підписом командира військової частини НОМЕР_1 в жовтні 2025 року, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана процесуальна норма Закону є імперативною і підлягає обов`язковому застосуванню.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 V. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, §47).
Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, §43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.
Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі №174/760/21).
Відповідно до правової позиції, сформульованої ВП ВС в постанові від 12.11.2025 в справі №754/947/22, з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм (п. 81).
У разі, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі (п. 109).
За обставинам даної справи, відомості про волевиявлення відповідача, який перебуває на військовій службі, ОСОБА_2 про зупинення провадження в справі або навпаки, продовження судового розгляду - відсутні, таких не міститься в поданих від його імені письмових заявах по суті справи, відтак доводи клопотання від 14.08.2026, що подане іншим із відповідачів, ОСОБА_1 , не підтверджені належним чином та підстав для його задоволення на даний час не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 279, 353 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання письмових заяв по суті справи, проведення судового розгляду в судовому засіданні із викликом сторін, зупинення судового провадження - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою https://court.gov.ua/fair/, справа №703/4018/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак в частині відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк, може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.В.Овсієнко