ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року Луцьк Справа № 140/7888/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави до Торчинської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Торчинської селищної ради в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправною бездіяльність Торчинської селищної ради щодо набуття у комунальну власність будівлі фельдшерсько акушерського пункту, яка знаходиться по вул. Торчинській 5, в с. Веселе, Луцького району, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказану будівлю.
2) Зобов`язати Торчинську селищну ради вчинити дії, спрямовані на набуття у комунальну власність будівлю фельдшерсько акушерського пункту, яка знаходиться по вул. Торчинській 5, в с. Веселе, Луцького району, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказану будівлю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території с. Веселе перебуває нерухоме майно, зокрема будівля фельдшерсько-акушерського пункту загальною площею 65,8 кв.м, що знаходиться по вул. Торчинській, 5 у с. Веселе Луцького району.
Вказане приміщення перейшло на баланс Торчинської селищної ради після реорганізації Веселівської сільської ради згідно рішення Торчинської селищної ради від 22.05.20218 № 26/10. Технічний паспорт на вказану будівлю виготовлено 01.12.2025. Згідно даного паспорту вказане приміщення є окремо стоячим.
Відповідно до інформації комунального підприємства «Волиньпроект» Волинської обласної ради від 05.06.2026 - до 2013 року право власності на вказану будівлю не зареєстровано.
Також, згідно інформації РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 03.06.2026 - до вказаної установи не надходили звернення від Торчинької селищної ради щодо вказаної будівлі задля реєстрації права комунальної власності на неї.
Позивач зазначає, що впродовж більше 8 (трьох) років з моменту отримання вказаного приміщення на баланс, відповідачем не вжито ефективних заходів задля державної реєстрації права комунальної власності на згадану будівлю. Відповідно, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями, спорудами без державної реєстрації права власності.
При цьому, нездійснення державної реєстрації права комунальної власності на згадане приміщення, може призвести до можливого протиправного вибуття нерухомого майна з комунальної власності Торчинської територіальної громади.
Прокурор зазначив, що звертається до суду із цим позовом з метою захисту інтересів держави та набуває статусу позивача з огляду на те, що у цьому випадку відсутній орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Копія вказаної ухвали була надіслана відповідачу в електронній формі шляхом її направлення до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 22.06.2026.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом другим пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, у силу вимог абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 23.06.2026.
Проте, у встановлений судом строк відповідач - Торчинська селищна рада відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що Луцькою окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог чинного законодавства в діяльності органів влади та місцевого самоврядування в частині набуття права власності та подальшого управління майном територіальних громад Луцького району.
В ході перевірки встановлено, що на території с. Веселе перебуває нерухоме майно, зокрема будівля фельдшерсько-акушерського пункту загальною площею 65,8 кв.м, що знаходиться по вул. Торчинській, 5 у с. Веселе Луцького району.
Вказане приміщення перейшло на баланс Торчинської селищної ради після реорганізації Веселівської сільської ради згідно рішення Торчинської селищної ради від 22.05.20218 № 26/10. Зокрема, згідно вказаного рішення, Торчинська селищна рада стала правонаступником прав та обов`язків Веселівської сільської ради та вказана будівля була передана на баланс Відповідача.
Технічний паспорт на вказану будівлю виготовлено 01.12.2025. Згідно даного паспорту вказане приміщення є окремо стоячим .
Відповідно до інформації комунального підприємства «Волиньпроект» Волинської обласної ради від 05.06.2026 - до 2013 року право власності на вказану будівлю не зареєстровано.
Згідно інформації РВ ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 03.06.2026 - до вказаної установи не надходили звернення від Торчинької селищної ради щодо вказаної будівлі задля реєстрації права комунальної власності на неї.
Вважаючи протиправною бездіяльність Торчинької селищної ради щодо набуття у комунальну власність будівлі фельдшерсько акушерського пункту, яка знаходиться по вул. Торчинській 5, в с. Веселе, Луцького району, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказану будівлю, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Так прокурор в адміністративному позові, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення із цим позовом зазначив, що бездіяльність відповідача, яка виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на нерухоме майно - будівлю фельдшерсько-акушерського пункту, порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності територіальної громади, інтереси якої представляє Торчинська селищна рада, а відповідно й інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади. Звернення до суду із цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у вирішенні суспільно значимого питання законності користування комунальним майном без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність передбачених частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII підстав для представництва інтересів держави в суді.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною п`ятою статті 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частин першої, другої, п`ятої статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Частинами першою, другою статті 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
За приписами частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
За приписами пунктів 6, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності). Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про такий об`єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.
Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що Торчинська селищна рада як орган уповноважений управляти комунальним майном, зобов`язана вжити заходів для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі фельдшерсько акушерського пункту, яка знаходиться по вул. Торчинській 5, в с. Веселе, Луцького району.
Суд зазначає, що Торчинська селищна рада за наявності підстав та відповідних повноважень всупереч вимогам законодавства упродовж тривалого проміжку часу не вживала жодних належних заходів, спрямованих на державну реєстрацію права власності будівлі фельдшерсько акушерського пункту, що є протиправною бездіяльністю.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що невжиття заходів відповідачем спрямованих на реєстрацію права власності на нерухоме майно створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої міська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, то поданий в інтересах держави позов належить задовольнити.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на викладене судовий збір, сплачений позивачем, не відшкодовується за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов заступника керівника Луцької окружної прокуратури (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 13, ЄДРПОУ/Умовний 02909915) в інтересах держави до Торчинської селищної ради (45612, Волинська область, Луцький район, селище Торчин, вулиця Незалежності, будинок 82, код ЄДРПОУ 04333158) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Торчинської селищної ради щодо набуття у комунальну власність будівлі фельдшерсько акушерського пункту, яка знаходиться по вул. Торчинській 5, в с. Веселе, Луцького району, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказану будівлю.
Зобов`язати Торчинську селищну ради вчинити дії, спрямовані на набуття у комунальну власність будівлю фельдшерсько акушерського пункту, яка знаходиться по вул. Торчинській 5, в с. Веселе, Луцького району, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказану будівлю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський