Судові рішення

Ухвала № 139376642 у справі № 160/24979/26 від 01.09.2026

Ухвала від 01.09.2026 в адміністративній справі № 160/24979/26 (категорія «Реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Свергун Ірина Олексіївна.

Справа№ 160/24979/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяСвергун Ірина Олексіївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяРеєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання
Дата ухвалення01.09.2026
Надійшло до реєстру02.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139376642

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2026 року Справа № 160/24979/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_1 прикордонний загін) про визнання дій протиправним та скасування рішення про заборону в`їзду в Україну, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_1 прикордонний загін) (далі - відповідач), в якому позивачка просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної прикордонної служби України про заборону в`їзду в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , прийняте 30 серпня 2024 року.

2. Зобов`язати Державну прикордонну службу України повторно розглянути питання щодо в`їзду ОСОБА_2 з урахуванням права на повагу до сімейного життя, принципу пропорційності та вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Забезпечити ефективний судовий захист права позивача на сімейне життя відповідно до Конституції України та міжнародних договорів України.

Ухвалою суду від 20.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_1 прикордонний загін) про визнання дій протиправним та скасування рішення про заборону в`їзду в Україну, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачці протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- належним чином оформленої позовної заяви, її копій, копій документів, завірених належним чином, відповідно до кількості учасників справи;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та доказів поважності причин його пропуску;

- документу про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали від 20.08.2026 позивачка надала уточнену позовну заяву та докази сплати судового збору.

При цьому позивачкою не повністю усунуто недоліки позовної заяви. Так, додатки до позовної заяви, а саме копія паспорта на ім`я ОСОБА_2 , копія паспорта позивачки, копія свідоцтва про шлюб, копія довіреності, копія рішення про відмову в перетинанні державного кордону від 30.08.2024 не засвідчені належним чином.

Щодо поданого позивачкою клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивачка зазначила, що до 30.08.2024 вона не знала про існування рішення про заборону в`їзду її чоловікові. Про це вона дізналася лише 30.08.2024, коли чоловік прибув до України, був затриманий та йому було повідомлено про заборону в`їзду. Копія рішення позивачці не вручалася. Позивачка не мала доступу до матеріалів справи свого чоловіка та не могла самостійно отримати документи, що стали підставою для прийняття рішення. Після виникнення можливості реалізувати право на судовий захист позивачка вживала відповідних заходів. Зокрема, у червні 2026 року позивачка вже зверталася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/13974/26. Ухвалою від 01.06.2026 позовну заяву було повернуто.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов такого.

За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачка визнає, що про порушення своїх прав вона дізналася ще 30.08.2024.

Суд не бере до уваги посилання позивачки, як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду, що оскаржене рішення про заборону в`їзду в Україну її чоловікові їй не вручалося. На думку суду, позивачка могла звернутися до суду з позовом незалежно від отримання такого рішення, заявивши клопотання про його витребування.

Також суд не бере до уваги посилання позивачки, що нею вживалися заходи на реалізацію свого права на судовий захист, оскільки вперше до суду за захистом свого порушеного права вона звернулася лише у травні 2025 року, тобто майже через два роки після винесення оскарженого рішення про заборону в`їзду в Україну її чоловікові.

Жодних посилань, що до цього часу позивачка вживала якихось заходів щодо поновлення свого порушеного права, позивачка не зазначила.

Вказані обставини свідчать, що позивачкою пропущено строк звернення до суду внаслідок легковажного та байдужого ставлення ним до своїх прав та обов`язків та власного зволікання.

Доказів існування обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивачки та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачкою у клопотанні не наведено, тому суд визнає зазначені позивачкою підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду неповажними та відмовляє у поновленні строку звернення до суду.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За таких обставин позовна заява має бути повернута позивачеві.

Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_1 прикордонний загін) про визнання дій протиправним та скасування рішення про заборону в`їзду в Україну, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2026 Ухвала № 139990105 Третій апеляційний адміністративний суд
20.08.2026 Ухвала № 139118806 Дніпропетровський окружний адміністративний суд