ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про прийняття звіту про виконання судового рішення)
01 вересня 2026 року м. Житомир Справа № 240/5114/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черноліхова С.В., розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
Ухвалою суду від 25.06.2026 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання судового рішення від 21.10.2025 по даній справі протягом місяця з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідач подав до суду звіт про виконання судового рішення.
Вказаний звіт відповідає вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України і поданий у встановлений судом строк.
За правилами частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розглянувши у встановлений строк в порядку письмового провадження поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, судом встановлено наступне.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 по 02.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених раніше виплат.
З поданих до суду документів судом встановлено, що на виконання вищевказаного рішення суду відповідач неодноразово, у травні 2026 року та липні 2026 року, подавав заявки про потребу в коштах для виплати заборгованості військовослужбовцям в порядку виконання судових рішень. Проте кошти не надходили на казначейський рахунок відповідача.
Так, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №240/5114/25 військова частина провела нарахування позивачу невиплаченого грошового забезпечення. Проте, не здійснила виплату у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду від 21.10.2025 у даній справі залишається невиконаним у частині виплати заборгованості.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Судом встановлено та матеріали справи підтверджують вчинення командуванням військової частини НОМЕР_1 спрямованих дій на виконання судового рішення, яке стосується здійснення виплати грошового забезпечення, проте внаслідок відсутності бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень судове рішення залишається невиконаним в повному обсязі. При цьому, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даних витрат не залежить від волі керівника відповідача. Доказів, які б свідчили про намір відповідача ухилитися від виконання судового рішення в частині виплати нарахованого грошового забезпечення матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що виконання рішення суду залежить не тільки від дій відповідача, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів), присуджених за судовим рішенням. Відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин. Невиплата в повному обсязі коштів на виконання рішення суду зумовлена не недбалістю відповідача чи неналежним виконанням своїх обов`язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі керівника відповідача і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Зокрема суд ураховує, що у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Суд зазначає про відсутність в діях відповідача вини щодо невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості. Суду не надано жодних доказів того, що відповідач умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості.
Отже, встановлення подальшого судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі може призвести лише до встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, але це не призведе до відновлення порушених прав позивача.
Відтак, за наслідками розгляду поданого відповідачем звіту та доданих до нього матеріалів суд дійшов висновку про відсутність у суду підстав для встановлення нового строку подання звіту та про наявність підстав для постановлення ухвали про прийняття звіту.
Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/5114/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя С.В. Черноліхов