ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2026 року справа № 380/15972/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 , про стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 70688 грн 04 коп. (сімдесят тисяч шістсот вісімдесят вісім грн. 04 коп.) майнової шкоди.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 380/15972/26 та передано для розгляду судді Кравціву О.Р. на підставі пункту 5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському окружному адміністративному суді.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
1. Частиною 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пунктів 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 161 КАС України).
Згідно з положеннями частини 4 цієї статті позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч викладеним нормам Кодексу адміністративного судочинства України представник позивача не виконав всіх вимог.
У позовній заяві представник позивача вказав, що з метою добровільного відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі, посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 направлено лист відповідачу з пропозицією про добровільне відшкодування коштів. Однак до позовної заяви не долучено доказів надіслання за адресою місця реєстрації відповідача листа з пропозицією щодо добровільного відшкодування матеріальної шкоди.
2. Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 статті 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
За подання цього позову до суду позивач не сплатив судовий збір та не долучив до заяви документи, що підтверджують право на звільнення від сплати судового збору.
До позовної заяви позивач долучив квитанцію №5126 від 31.03.2026 на суму 3328,00 грн.
Проте відповідно до довідки Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2026, при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/15972/26 комп`ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа вже внесений до бази даних» у справі №380/6831/26 (суддя Кравців О.Р.).
За змістом частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI).
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Вказаний позов містить вимогу майнового характеру. Тому судовий збір за подання цього позову становить 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору 3328,00*0,8= 2662,40).
Отже, за подання цього позову слід сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: [рахунок приховано]; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
3. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 11.10.2023 у справі №520/10899/22, питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина 5 статті 122 КАС України), а отже, відповідно, до них мають застосовуватися приписи абзацу другого частини 2 статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту позовної заяви суддя встановив, що за результатами проведення службового розслідування складено висновок від 15.06.2024, відповідно до якого встановлено факт надмірно виплаченого відповідачу грошового забезпечення за період з 23.05.2024 по 31.05.2024 в сумі 7574,51 грн та втрати військового майна на суму 41735,60 грн.
Тобто, з 15.06.2024 у Військової частини НОМЕР_1 як позивача виникли підстави для звернення до суду з цим позовом. Таким чином, з 16.06.2024 розпочався перебіг процесуального строку звернення до суду.
Однак до суду позивач звернувся лише 31.07.2026 з суттєвим пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представник позивача до позовної заяви долучив клопотання про поновлення строку, в якому вказав, що після прийняття наказу про вжиття заходів щодо відшкодування збитків військова частина намагалася вжити заходів добровільного відшкодування таких та надіслала відповідачу лист від 11.03.2026. Представник позивача просить врахувати надмірне навантаження та безпосереднє залучення до виконання бойових завдань представник військової частини, перебування з 2023 року у районі ведення бойових дій. Окрім цього, зауважив про ведення воєнного стану, який є систематичною перешкодою.
Щодо покликань представника відповідача про ведення воєнного стану суддя зазначає, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.04.2023 у справі №140/1487/22, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 23.12.2022 у справі №760/5369/19, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.
Так, у вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Так, введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Аналогічна позицію викладена Верховним Судом у постанові від 18.01.2024 у справі №520/11225/23.
У клопотанні представником позивача не вказано належних обґрунтувань в частині того, яким чином введення на території України воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Щодо покликань представника позивача про надмірне навантаження, безпосереднє залучення до виконання бойових завдань представник військової частини, перебування з 2023 року у районі ведення бойових дій, суддя зважає на такі покликання, проте зауважує, що така обставина не може визнаватися безумовною підставою для поновлення строків звернення до суду, що порушені на майже як два роки.
Водночас представник позивача не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені ним в клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини, які перебування всього особового складу Військової частини НОМЕР_1 в місцях ведення бойових дій, виконання бойових розпоряджень особовим складом військової частини.
При цьому, слід зауважити, що до суду не подано доказів того, що особи відповідальні за забезпечення правової роботи у Військовій частині НОМЕР_1 були позбавлені можливості підготувати та подати позову і встановлений процесуальним законом строк, як і не надано доказів вчинення будь-яких дій з метою звернення до суду у встановлений строк.
Щодо доводів представника позивача про вжиття заходів щодо добровільного відшкодування завданих збитків, то суддя звертає увагу, що службове розслідування проведено ще у червні 2024 року, а лист щодо добровільного відшкодування завданих відповідачем збитків датований лише березнем 2026 року. При цьому, представник позивача не долучив до клопотання про поновлення строку звернення доказів того, що у період з червня 2024 року до березня 2026 року військовою частину вчинялися будь-які дії з метою добровільного відшкодування збитків.
Таким чином, позовна заява надійшла до суду лише 31.07.2026, із суттєвим пропуском тримісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, а викладені представником позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, суддя не визнає поважними.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, тому її слід залишити без руху.
У зв`язку із перебування судді у відпустці ухвала прийнята 01.09.2026.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя
у х в а л и в :
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 , про стягнення коштів - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців Олег Романович