ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань залишення позову без розгляду
31 серпня 2026 року справа №380/16188/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін питання про залишення позову без розгляду у справі за заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Дубок Сергій Миколайович, звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 , яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2024 по 16.09.2024 коефіцієнтів індексу споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком починаючи з березня 2018 року;
- зобов`язати в/ч НОМЕР_2 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2024 по 16.09.2024, обчисливши таку індексацію із застосуванням коефіцієнтів індексу споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком починаючи з березня 2018 року, з одночасною виплатою рівноцінної грошової компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Ухвалою від 05.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Ухвалою від 21.08.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано п`ять днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску.
Представник позивача 25.08.2026 (вх.№75716) подав клопотання, в якому просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
В обґрунтування заяви зазначив, що у період з 29.01.2020 до 18.07.2022 право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної заробітної плати не мало обмеження будь-яким строком. Зазначає, що предметом позову виплата індексації грошового забезпечення за період значно більший за останній місяць служби перед виключенням зі списків особового складу, а грошовий атестат не містить даних про розмір прожиткового мінімуму взятий до розрахунку, розмір коефіцієнтів індексу споживчих цін та місяць підвищення посадового окладу. Грошовий атестат містить інформацію виключно про виплачене грошове забезпечення тільки за місяць, в якому видано такий грошовий атестат. Зазначає, що інформацію про виплачені суми позивачу та його представнику стало відомо лише у серпні 2026 року.
При розгляді заяви суддя виходить з такого.
Відповідно до частин першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене процесуальними строками. Установлення таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності, стабільності публічно-правових відносин і належного відправлення правосуддя та не заперечує сутності права на судовий захист, що узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011.
Європейський суд з прав людини у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, рішення від 28 березня 2006 року, зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку є винятком із загального правила та можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних, незалежних від волі особи обставин, які реально унеможливили або істотно ускладнили своєчасне звернення до суду і підтверджені належними доказами. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду (справа № 9901/32/20, справа № 600/6782/21-а, справа № 260/192/21, справа № 160/3121/20).
Саме на особу, яка просить поновити строк звернення до суду, покладається обов`язок довести не лише факт існування певних обставин, а й те, що такі обставини в межах пропущеного строку мали настільки істотний характер, що об`єктивно унеможливлювали вчинення відповідної процесуальної дії. Такий підхід узгоджується і з частиною першою статті 77 КАС України.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 23 березня 2026 року у справі № 500/5567/24.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2026 року у справі № 640/19114/22, яка враховується судом під час розгляду цієї заяви.
Щодо посилань позивача на те, що у період з 29.01.2020 до 18.07.2022 право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної заробітної плати не мало обмеження будь-яким строком, такі судом до уваги не беруться, оскільки предметом позову у цій справі є поведінка відповідача при нарахуванні позивачу індексації за період з 01.01.2024 по 16.09.2024, тобто різні часові періоди, законодавче регулювання щодо строків оскарження яких зазначало змін.
Щодо посилань позивача на те, що у грошовому атестаті не міститься жодної інформації, яка дає можливість визначити порушення прав позивача щодо індексації.
Суд звертає увагу на те, що позов залишено без руху не на підставі отримання грошового атестату позивачем, а на підставі, як було зазначено в ухвалі від 21.08.2026, того, що відповідно до адвокатського запиту, долученого відповідачем, адвокат Савчук Наталія Володимирівна 13.09.2024 звернулась до в/ч НОМЕР_3 із запитом, в якому просила надати належним чином завірену копію довідки про грошове забезпечення з розбивкою на види оплати відносно військовослужбовця ОСОБА_1 .
Військова частина НОМЕР_3 надала 17.09.2024 відповідь на адвокатський запит та довідку про грошове забезпечення за 2024 рік.
Як на поважність пропуску строку звернення до суду з цим позовом, представник позивача у заяві про усунення недоліків посилається на те, що порушення прав позивача щодо індексації стало відомо лише в серпня 2026 року, у зв`язку із отриманням відповіді на адвокатський запит.
Натомість надані відповідачем докази спростовують такі твердження позивача, оскільки відповідь на адвокатський запит та довідку про грошове забезпечення за 2024 рік Військова частина НОМЕР_3 надала 17.09.2024, тобто майже за два роки до звернення позивача до адвоката Дубка С.М., договір про надання правничої допомоги №4043/26 з яким було укладено 15.07.2026, що підтверджується відомостями з наявного у матеріалах справи ордера СЕРІЯ АМ №1217780.
Як вбачається із ордеру СЕРІЯ ВС №1272246, 02.04.2024 між ОСОБА_1 та адвокатський об`єднанням «Мицик, Кравчук та Партнери» був укладений договір про надання правничої допомоги №88 .
Адвокат Савчук Н.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , 13.09.2024 зверталася до в/ч НОМЕР_2 із адвокатським запитом, відповідь на який Військова частина НОМЕР_3 надала 17.09.2024.
Хронологічний аналіз наведених подій, підтверджених належними доказами, свідчить, що після надання 17.09.2024 Військовою частиною НОМЕР_3 відповіді на адвокатський запит та довідки про грошове забезпечення за 2024 рік, ОСОБА_1 впродовж майже двох років не вчиняв будь-яких юридично значимих дій, спрямованих на відновлення порушених, на його думку, прав щодо неповноти виплати грошового забезпечення з 01.01.2024 по 16.09.2024.
За встановлених фактичних обставин, звернення адвоката Дубка С.М. до Військової частини НОМЕР_3 для отримання документів, які вже надавались позивачу у рамках надання правової допомоги адвокатом Савчук Н.В., суд розцінює як введення суду в оману щодо початку перебігу строку звернення.
Заява про поновлення процесуального строку не містить ані посилань на будь-які обставини та/або причини, які зумовили зволікання, та/або унеможливили своєчасне звернення до суду з цим позовом, ані доказів на їх підтвердження.
Байдужість до своїх прав не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, посилання позивача, що він дізнався про порушення своїх прав лише після отримання відповіді на адвокатський запит у серпні 2026 року, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, є безпідставним.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 24 березня 2026 року у справі №640/23235/20, яка враховується судом під час розгляду цієї заяви.
Сукупність викладеного зумовлює висновок про неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду та відмову в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку.
Згідно із приписами частини третьої, четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На переконання суду, враховуючи пропуск строку звернення до суду у цій справі, за відсутності доведення позивачем поважності причин пропуску такого строку, з метою дотримання принципу правової визначеності, вказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 248, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Хома О.П.