Справа № 420/29000/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» до Одеської митниці, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати, прийняте Одеською митницею, рішення про коригування митної вартості товарів від 26.06.2025 року № UA500080/2025/000045/1;
визнати протиправною та скасувати, оформлену Одеською митницею, картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 26.06.2025 № UA500080/2025/000147;
стягнути з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Позов мотивовано тим, що позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. При визначенні митної вартості товару декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 27.08.2025 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи без виклику представників сторін.
Одеська митниця (далі - відповідач) проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позову. Вказує про те, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті рішення про коригування митної вартості товару від 26.06.2025 року № UA500080/2025/000045/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.06.2025 № UA500080/2025/000147 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна». В обґрунтування заперечень посилається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах розбіжностей та неточностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Сторона відповідача доводить, що у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. За наведеного сторона відповідача доводить, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийнято митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
15.09.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
18.09.2025 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
24.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» в якості покупця та резидентом Турецької Республіки, компанією «ДОКТОР ТАРСА ТАРІМ САНАЇ ВЕ ТІГАРЕТ АНОНІМ СІРКЕТІ» в якості продавця, був укладений зовнішньоекономічний контракт № DRT2025FCA.
Пунктом 1.1 вказаного контракту його сторони узгодили купівлю-продаж мінеральних добрив в асортименті, специфікації яких визначаються у додатках на кожну окрему партію товару, які є невід`ємними частинами цього контракту.
24.04.2025 між сторонами даного контракту до нього був укладений додаток № 25.
За цим додатком продавець за контрактом № DRT2025FCA мав поставити до 20.07.2025 на адресу позивача Мультикроп 11-0-46 Мінеральне добриво марки ТОР в кількості 21,60 тонни за ціною 641 долар США за 1 тонну на загальну суму 13 845,60 доларів США на умовах FCA Анталія, Туреччина (згідно Інкотермс 2020), а покупець мав оплатити вартість отриманого товару протягом 180 днів від дати CMR (міжнародної товарно-транспортної накладної).
Даний товар був поставлений 12.06.2025, а 17.06.2025 поміщений товариством в митний режим митного складу, що підтверджується CMR А № 701474 від 12.06.2025 та митною декларацією № 25UA50[телефон приховано]U0.
20.06.2025 з метою випуску придбаного товару у вільний обіг, Приватним акціонерним товариством «Іллічівськзовніштранс» (далі - ПрАТ «ІЗТ»), яке діяло на підставі договору доручення № 22-222 від 02.11.2022, відповідачу була подана митна декларація № 25UA50[телефон приховано]U1.
На підтвердження митної вартості декларованого товару, до даної митної декларації були додані копії таких документів: (1) сертифіката аналізу на партію товару № ІЕМ 56167 від 11.06.2025; (2) інвойсу № EXP2025000000238 від 11.06.2025; (3) пакувального листа до інвойсу № EXP2025000000238 від 11.06.2025; (4) CMR А № 701474 від 12.06.2025; (5) сертифіката походження товару № С1889606 від 11.06.2025; (6) довідки про вартість товару по методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості № 1806-М1 від 18.06.2025; (7) рахунку № 1262 від 27.05.2025 на оплату оцінюваних товарів при їх поставці позивачем на внутрішній ринок; (8) рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг № 229 від 13.06.2025; (9) платіжної інструкції № 1437 від 18.06.2025 на оплату транспортно експедиторських послуг; (10) довідки про транспортно-експедиційні витрати № 2100 від 13.06.2025; (11) прайс-листа виробника товару від 11.12.2024; (12) калькуляції вартості декларованих товарів від їх виробника № 1833 від 13.06.2025; (13) зовнішньоекономічного контракту № DRT2025FCA від 24.10.2024; (14) додатку № 25 від 24.04.2025 до зовнішньоекономічного контракту № DRT2025FCA від 24.10.2024; (15) договору поставки позивачем оцінюваних та ідентичних товарів на внутрішній ринок № 05/27-1 від 27.05.2025; (16) специфікації № 2 до договору поставки № 05/27-1 від 27.05.2025; (17) договору на послуги транспортного експедирування № GL 01/06032023 від 06.03.2023; (18) заявки на транспортно-експедиційні послуги № DRT/ ІЗТ/06-3 від 06.06.2025; (19) листа ТОВ «ТерраТарса Україна» № 500 від 19.06.2025 та (20) експортної митної декларації країни відправлення № 25070100EX00013113 від 11.06.2025.
Митна вартість оцінюваних товарів була визначена товариством за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
25.06.2025 відповідачем на адресу ПрАТ «ІЗТ» було направлено електронне повідомлення, в якому Митний орган зазначив, зокрема, наступне : «… У поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та перевірку її складових, зокрема: Оцінювана партія товару декларується на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником Doktor Tarsa Tarim Sanayi Ve Tic. A.S (Туреччина), торговельна марка Multicrop. Згідно відомостей офіційного сайту імпортера, компанія Doktor Tarsa Tarim Sanayi Ve Ticaret A.S та ТОВ"ТЕРРАТАРСА УКРАЇНА" є взаємопов`язаними. Заявлений рівень митної вартості оцінюваних товарів є нижчим ніж вартість подібних товарів, які імпортувалися іншими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України. Декларантом у графі 9(а) декларації митної вартості до ЕМД 25UA50[телефон приховано]U0, - заявлено відомості щодо пов`язаності продавця та покупця у розумінні статті 15 положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі та Угоди про застосування статті VII ГАТТ, а також щодо відсутності впливу на заявлену вартість такої взаємопов`язаності. Наразі, умови продажу товару із відстрочення оплати за товар 180 днів, низький рівень вартості оцінюваних товарів - дає обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість товару. З урахуванням положень ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості операцій, які здійснювались одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваним товаром, при продажу непов`язаним покупцям подібних товарів для експорту в Україну, або митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62 чи 63 Кодексу. Не надання документів, які доводять відсутність впливу взаємозв`язку на вартість товару,- свідчить про недотримання декларантом вимог ч.18 ст.58 МКУ. Вартість доставки партії товару згідно Заявки DRT/IЗТ/06-3 по маршруту Анталія, Туреччина - п/п Орлівка - Чорноморськ складає 164000,00грн., що не відповідає вартості доставки за розрахунком 7520,14грн. х 22,21387т = 167051,4123 грн. для заявленої ваги брутто, який здійснено згідно п.2 довідки ТОВ"ТЕРРАТАРСА УКРАЇНА" про складові вартості товару №1806-М1. Заявлені декларантом згідно ДМВ витрати на транспортування оцінюваного товару склали 130000 грн.. Водночас, у платіжній інструкції №1437 зазначено, що імпортером оплачено транспортно - експедиційні послуги на суму 164000,00 грн. де сума послуг без ПДВ згідно рахунку №229 від 13.06.2025 складає 162500,00грн.. Зазначене свідчить, що фактично суму 162500,00грн. сплачено за послуги, надані за межами митної території України, і відповідно до вимог ч.10 статті 58 МКУ,- її має бути включено до заявленої митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Отже, виникли достатні підстави вважати, що надані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. …».
Одночасно, відповідачем з посиланням на приписи частин другої та третьої статті 53 МК України була заявлена письмова вимога про надання для підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією № 25UA50[телефон приховано]U1 таких додаткових документів: 1) інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) каталогів, специфікацій виробника та 6) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, організаціями.
За результатами розгляду даної вимоги, ПрАТ «ІЗТ» відповідачу 25.06.2025 були надані копії: (1) довідки товариства № 507 від 23.06.2025 про нестрахування вантажу; (2) картки бухгалтерського рахунку 287; (3) картки бухгалтерського рахунку 289; (4) картки бухгалтерського рахунку 632; (5) специфікації № 1 до договору поставки № 05/27-1 від 27.05.2025; (6) рахунку № 1261 від 27.05.2025 на оплату ідентичних товарів при їх поставці позивачем на внутрішній ринок; (7) платіжної інструкції № 1310 від 05.06.2025 на оплату ідентичних товарів при їх поставці позивачем на внутрішній ринок; (8) платіжної інструкції № 1620 від 12.06.2025 на оплату ідентичних товарів при їх поставці позивачем на внутрішній ринок; (9) видаткової накладної на поставку ідентичних товарів на внутрішній ринок № 1637 від 18.06.2025; (10) видаткової накладної на поставку ідентичних товарів на внутрішній ринок № 1649 від 19.06.2025; (11) платіжної інструкції № 1320 від 05.06.2025 на оплату оцінюваних товарів при їх поставці позивачем на внутрішній ринок та (12) листа товариства № 230625/02 від 23.06.2025.
26.06.2025 відповідачем на адресу ПрАТ «ІЗТ» було направлено друге електронне повідомлення, в якому Митний орган зазначив, зокрема, таке : «… За результатами розгляду додатково наданих документів, повідомляємо наступне: Згідно бухгалтерської довідки товар оприбутковано на рахунок 289 «Товар в дорозі», при цьому, витяг рахунку 289 не надано митному органу, що унеможливлює здійснення перевірки заявлених відомостей. Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані бухгалтерські довідки не є бухгалтерськими довідками, оскільки не відображають господарську операцію - факт оприбуткування товару, що оцінюється, та не відображає рух активів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства. Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок ненадання спростування (пояснення) виявлених розбіжностей, невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості (п.1 ч.6 ст.54 МКУ), відсутності документальних підтверджень заявленої декларантом митної вартості щодо невідповідності числових значень складових митної вартості (витрат на транспортування), не дотримання вимог ч.18 ст.58 МКУ. …».
26.06.2025 відповідачем також було прийняте рішення № UA500080/2025/000045/1 про коригування митної вартості товарів за митною декларацією № 25UA50[телефон приховано]U1. Приймаючи дане рішення відповідач спирався на обставини, які були наведені ним у вже згаданих електронних повідомленнях від 25.06.2025 та 26.06.2025.
Аналіз цих електронних повідомлень та рішення про коригування митної вартості свідчить, що обґрунтовуючи його підставність відповідач посилається на: (1) взаємопов`язаність позивача з продавцем оцінюваних товарів у поєднанні з непідтвердженням товариством у порядку, встановленому частиною вісімнадцятою статті 58 МК України відсутності її впливу на рівень заявленої митної вартості; (2) невірний обрахунок товариством числового показника складової митної вартості декларованих товарів - витрат на їх транспортування до місця ввезення на митну територію України; (3) наявність розбіжностей в поданих разом митною декларацією документах, які свідчать про недодавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари складової митної вартості - витрат на страхування цих товарів; (4) ненадання товариством Митному органу витягу з бухгалтерського рахунку 289 та (5) невідповідності наданих товариством бухгалтерських довідок вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 XIV від 16.07.1999 (далі - Закон України «Про бухгалтерський облік»). Наведене, як вважає відповідач, не дало йому можливості визнати ту митну вартість оцінюваних товарів, яка була заявлена позивачем за першим методом її визначення (за ціною договору).
Вважаючи прийняте рішення та видану на підставі цього рішення картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з ч. 1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару,
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні, у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Саме в рамках частини третьої статті 53 МК України отримує свою безпосередню формалізацію система додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України). При цьому, витребування додаткових документів має субсидіарний характер. Всі документи, як основні, так і додаткові, повинні оцінюватися системно. Контролюючий орган не може формулювати власну позицію на одному конкретному документі, при цьому безпідставно не враховуючи інші.
Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Приписами ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про коригування митної вартості за другорядним методом (за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
Позивач не заперечує, що ТОВ «ТерраТарса Україна» та продавець оцінюваних товарів є пов`язаними особами.
Також, як вірно вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, така взаємопов`язаність вимагала від товариства виконання вимог, встановлених частиною вісімнадцятою статті 58 МК України. Як встановлено даною нормою, при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Отже, визначення митної вартості оцінюваних товарів за ціною договору у спірних правовідносинах могло бути здійснене, зокрема, після: (1) порівняння її числового показника з митною вартістю ідентичних товарів, визначеною за правилами, які встановлені статтями 62 або 63 МК України та (2) якщо внаслідок такого порівняння не буде встановлено значних розбіжностей в митній вартості товарів в одночасних чи майже одночасних періодах операцій з ними.
Відповідно до частини другої статті 62 МК України у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін «товари того ж класу або виду» включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.
Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов`язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, наданої декларантом, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. У разі якщо інформація, надана декларантом, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом.
При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до «товарів того ж класу або виду» повинно здійснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв`язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Оцінювані товари поставлялися ТОВ «ТерраТарса Україна» непов`язаному з ним покупцю в Україні - Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» за ціною 45 815,00 грн за 1 тонну (без податку на додану вартість). Вказана операція відбувалася майже одночасно з декларуванням оцінюваних товарів. Дані обставини підтверджується договором поставки № 05/27-1 від 27.05.2025 і специфікацією № 2 до нього, рахунком на оплату № 1262 від 27.05.2025, платіжною інструкцією № 1320 від 05.06.2025 та листом товариства № 500 від 19.06.2025. Також, товариством за вказаною ціною цьому покупцю поставлялися і аналогічні товари, і також майже одночасно з декларуванням оцінюваних товарів, що підтверджується специфікацією № 1 до зазначеного договору, рахунком на оплату № 1261 від 27.05.2025, платіжними інструкціями № 1310 від 05.06.2025 і № 1620 від 12.06.2025 та видатковими накладними № 1637 від 18.06.2025 і № 1649 від 19.06.2025.
Згідно з довідкою про вартість товару по методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості № 1806-М1 від 18.06.2025, розмір звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем позивачем 1 тонни оцінюваних товарів на митній території України, звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат, а також сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв`язку з ввезенням (імпортом) цих товарів склав 18 237,02 грн, в тому числі транспортно-експедиторське обслуговування - 7 520,14 грн, вантажні роботи - 374,85 грн, мито при імпорті - 1 597,43 грн, супутні витрати - 559,19 грн, вартість зберігання на митному складі - 351,94 грн, витрати на збут - 1 874,25 грн, адміністративні витрати - 1 874,25 грн та розрахункова норма прибутку - 4 084,97 грн.
Віднімання цих витрат від ціни продажу ТОВ «ТерраТарса Україна» на внутрішньому ринку непов`язаному покупцю 1 тонни ідентичних товарів (45 815,00 грн - 18 237,02 грн) дорівнює 27 577,98 грн, що є об`єктивно співставним з заявленою митною вартістю цього обсягу оцінюваних товарів на рівні 26 720,34 грн (еквівалент 641 долара США за встановленим Національним банком України на день подання митної декларації № 25UA50[телефон приховано]U1 курсом - 41,6854 грн за 1 долар США) в частині ціни, яка підлягала сплаті їх продавцю.
Також, відповідно до частини першої статті 63 МК України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно з калькуляцією вартості декларованих товарів від їх виробника № 1833 від 13.06.2025, вартість продажу 1 тонни оцінюваних товарів на умовах FCA Анталія дорівнювала 641 долару США, в тому числі такі її складові (в доларах США): сировина- 408,20, пакування - 47,80, заробітна плата та збори - 29,60, контроль якості - 1,85, витрати на електроенергію - 35,90, амортизація обладнання - 4,23, загальні витрати на виробництво - 21,90, складські витрати - 5,44, інші витрати на продаж - 10,99, загальні адміністративні витрати - 10,99 та торгова націнка - 64,10, що повністю дорівнює митній вартості цих товарів, яка була заявлена ТОВ «ТерраТарса Україна» в частині ціни, яка підлягала сплаті їх продавцю за додатком № 25 до контракту № DRT2025FCA.
Отже, наведеними документами у їх сукупності підтверджується виконання товариством вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України, з яким (виконанням) пов`язується можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом.
При цьому позивачем показано, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості ідентичних товарів одразу за двома операціями - як за передбаченою статтею 62 МК України, так і статтею 63 МК України. Натомість, відповідачем в оскаржуваному рішенні не надано правової оцінки наданим товариством документам по цим операціям, як не наведено і аргументів щодо причин їх неприйняття.
Таким чином, висновок відповідача про недотримання позивачем вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України є необґрунтованим.
Щодо твердження про невірне визначення позивачем числового показника іншої складової митної вартості оцінюваних товарів - витрат на їх транспортування до місця ввезення на митну територію України.
Цей числовий показник був визначений ТОВ «ТерраТарса Україна» на рівні 130 000,00 грн.
В основу такого визначення були покладені відомості, які містилися у заявці на транспортно-експедиційні послуги № DRT/ІЗТ/06-3 від 06.06.2025, рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг № 229 від 13.06.2025, довідці експедитора про транспортно-експедиційні витрати № 2100 від 13.06.2025 та платіжній інструкції № 1437 від 18.06.2025 на оплату транспортно-експедиторських послуг.
Розмір плати за послуги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛОГИСТИКС» по транспортно-експедиційному обслуговуванню оцінюваних товарів склав 164000 грн.
Разом з тим, відповідно до довідки експедитора про розмір витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, такі витрати склали саме 130000,00 грн. Рештою, 32500,00 грн та 1500,00 грн були витрати на транспортування оцінюваних товарів по території України та експедиторська винагорода по території України відповідно, а зальна сума цих витрат і склала 164000,00 грн (130 000,00 грн + 32 500,00 грн + 1 500,00 грн), яка була сплачена ТОВ «ТерраТарса Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ЛОГИСТИКС» вказаною платіжною інструкцією 18.06.2025. Перевезення оцінюваних товарів здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «СІВЕРЛАЙН», що підтверджується змістом CMR А № 701474 від 12.06.2025, а залучення експедитором до транспортування оцінюваних товарів цього перевізника було узгоджено між експедитором та ТОВ «ТерраТарса Україна» у заявці на транспортно-експедиційні послуги.
З огляду на наведене не може вважатися вірним висновок відповідача про необхідність додавання до митної вартості цього її числового показника на рівні 162 500,00 грн, що дорівнює вартості експедиторських послуг по всьому маршруту перевезення оцінюваних товарів (130 000,00 грн + 32 500,00 грн). Адже відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України, ця складова митної вартості включає тільки витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а не витрати на перевезення по митний території України. Таким чином, висновок відповідача про невірний обрахунок товариством числового показника складової митної вартості декларованих товарів - витрат на їх транспортування до місця ввезення на митну територію України, також є необґрунтованим.
Щодо додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, витрат на страхування цих товарів (складова митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 МК України .
Згідно з додатком № 25 до контракту № DRT2025FCA поставка оцінюваних товарів здійснювалася на умовах FCA Анталія, Туреччина (згідно Інкотермс 2020). Пунктом 2.1 вказаного контракту також встановлено, що товар за даним контрактом поставляєтеся на умовах FCA склад продавця в м. Анталія (Туреччина) згідно Інкотермс 2020. Відповідно до пункту 3 заявки на транспортно-експедиційні послуги № DRT/ІЗТ/06-3 від 06.06.2025, перевезення оцінюваних товарів за контрактом № DRT2025FCA також здійснювалося після їх поставки продавцем на умовах FCA Анталія, Туреччина.
Умови поставки FCA згідно Інкотермс 2020 не передбачають обов`язку продавця по страхуванню товарів, які поставляються, як не передбачають і обов`язку покупця з окремої оплати такого страхування продавцю.
Про відсутність не включених до ціни декларованих товарів витрат на їх страхування, товариство інформувало відповідача довідкою № 507 від 23.06.2025 про нестрахування вантажу.
Інщі документи - договір на послуги транспортного експедирування № GL-01/06032023 від 06.03.2023, заявки на транспортно експедиційні послуги № DRT/ІЗТ/06-3 від 06.06.2025, рахунок на оплату транспортно експедиційних послуг № 229 від 13.06.2025, довідка експедитора про транспортно-експедиційним витратам № 2100 від 13.06.2025 та платіжна інструкція № 1437 від 18.06.2025 на оплату транспортно-експедиторських послуг, також не вбачають здійснення страхування товарів і експедитором. У вказаній довідці експедитор прямо повідомляв, що страхування прийнятого до перевезення вантажу ним не проводилося.
Отже, висновок відповідача про наявність розбіжностей у даних документах, які свідчать про недодавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари складової митної вартості - витрат на страхування цих товарів є необґрунтованим, оскільки витрати на страхування декларованих товарів були відсутні взагалі.
Щодо ненадання позивачем відповідачу витягу з бухгалтерського рахунку 289, то такий витяг був наданий товариством Одеській митниці 25.06.2025 за результатами розгляду її письмової вимоги про надання додаткових документів від 25.06.2025. Дана обставина підтверджується як карткою бухгалтерського рахунку 289, який і є витягом з нього, так і листом товариства № 230625/02 від 23.06.2025. Отже, висновок відповідача про ненадання товариством до митного оформлення витягу з бухгалтерського рахунку № 289 є необґрунтованим.
Щодо невідповідності наданих позивачем бухгалтерських довідок вимогам ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік». Позивач стверджує,що бухгалтерські довідки під час митного оформлення оцінюваних товарів не надавав.
Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем вимог наведених нормативних актів в частині встановлених вимог до форми та змісту первинних бухгалтерських документів, також є необґрунтованим.
Прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів та застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості згідно статті 64 МК України, така вартість була відкоригована відповідачем до рівня митної вартості подібного, як вважає Митний орган, товару - «Рідкого водорозчинного мінерального добрива з вмістом загального Азоту (N) - 11 %, виробленого в Європейському Союзі, митне оформлення якого вже здійснене.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Як встановлено підпунктом а) пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до частини другої статті 60 МК України під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Як було зазначено ПрАТ «ІЗТ» в графі 31 митної декларації № 25UA50[телефон приховано]U1, декларованим товаром є мінеральне добриво марки ТОР Мультикроп 11-0-46, яке являє собою суміш білого кольору на основі кристалічних та гранульованих часток, без сторонніх включень, масова частка води 0,14 +/- 0,01%, визначена масова частка азоту N в перерахунку на суху речовину складає 10,94%, вміст оксиду калію (згідно сертифіката аналізу) 46%.
Отже, декларований товар та товар, до рівня ціни якого відповідачем була відкоригована митна вартість, суттєво відрізняються як за препаративною формою (кристалічні та гранульовані частки і рідина), так і за кількістю поживних елементів (азот та оксид калію і лише азот).
Немає ознак подібності й інший визнаний відповідачем подібним товар «Добрива мінеральні із вмістом азоту - 15.0%, оксиду фосфору 15.0%, К2О - оксиду калію 15.0. Розфасовані у мішки по 25 кг» виробник Європейський Союз, оскільки він містить третій поживний елемент - оксид фосфору, який в оцінюваному товарі відсутній взагалі.
Отже, для цілей порівняння митної вартості декларованих та обраних відповідачем товарів останні не є подібними, а їх митна вартість у такому порівнянні має характер довільної.
Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі довільної чи фіктивної вартості. Аналогічну вимогу містить і вже згаданий підпункт а) пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Таким чином, обраний відповідачем спосіб коригування митної вартості не узгоджується і з вимогами статті 64 МК України.
У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості відповідачем була також оформлена картка відмови у митному оформленні (випуску) оцінюваних товарів № UA500080/2025/000147 від 26.06.2025.
Внаслідок цього, ці товари були випущені у вільний обіг за поданою ПрАТ «ІЗТ» митною декларацією № 25UA50[телефон приховано]U2 від 27.06.2025.
Декларовані товари були випущені у вільний обіг на підставі даної митної декларації зі сплатою ввізного мита та податку на додану вартість виходячи з їх митної вартості, визначеної відповідачем. Ця митна вартість склала 1 113 907,82 грн (1,2401 долара США за 1 кг загальної кількості товару (21 600 кг) із застосуванням встановленого Національним банком України станом на 27.06.2025 офіційного курсу гривні до долара США (41,5852 грн за 1 долар США).
Загальна сума ввізного мита та податку на додану вартість, які були сплачені позивачем на підставі митної декларації № 25UA50[телефон приховано]U2 склала 289 616,03 грн, з яких ввізне мито 55 695,39 грн та податок на додану вартість 233 920,64 грн. Митна вартість оцінюваних товарів за митною декларацією № 25UA50[телефон приховано]U1 була заявлена позивачем на рівні 707 159,37 грн.
Загальна сума ввізного мита та податку на додану вартість, яка підлягала сплаті ТОВ «ТерраТарса Україна» за митною декларацією № 25UA50[телефон приховано]U1, складала 183 861,44 грн, в тому числі відповідне мито 35 357,97 грн, а податок - 148 503,47 грн.
Таким чином, різниця між сумою митних платежів, які мали бути сплачені з визначеної товариством митної вартості оцінюваних товарів та митної вартості, яка була визначена Митним органом склала 105 754,59 грн, в тому числі ввізне мито 20 337,42 грн та податок на додану вартість на 85 417,17 грн.
З урахуванням зміни встановленого Національним банком України станом на дати подання митних декларацій № 25UA50[телефон приховано]U1 (20.06.2025) та № 25UA50[телефон приховано]U2 (27.06.2025) офіційного курсу гривні до долара США, фактична сума надмірно сплачених позивачем митних платежів склала 106 115,30 грн, в тому числі ввізне мито 20 406,79 грн та податок на додану вартість 85 708,51 грн.
Щодо вимоги відповідача надати додаткові документи.
Частиною третьої статті 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: 1) наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. Витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами. Відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає, не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.
Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Попри це, у оскаржуваному рішенні відповідачем вказано лише загальне посилання на номер декларації. Однак, цієї інформації недостатньо, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного Товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на стан ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням резервного методу.
При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).
Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості Товару. Відповідач в порушення п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів не зазначив в Рішенні про коригування чітку послідовність застосування методів визначення митної вартості та аргументованих причин, що відповідають дійсності, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом, хоча об`єктивна можливість застосування попередніх методів існувала.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.
Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Недоліки, на які вказав відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Відповідачем не доведена правомірність застосування другорядного методу при визначенні митної вартості відповідно. Витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними.
Згідно з ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Також суд вважає, що митницею не надано доказів, на підставі яких визначено митну вартість товару в оскаржуваних рішеннях, не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що відповідачем не обґрунтовано застосування методу визначення митної вартості товару за ціною подібних (аналогічних) товарів.
Відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В спірному рішенні про коригування митної вартості сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи рішення про коригування митної вартості від 26.06.2025 року № UA500080/2025/000045/1 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд визнає його протиправним та скасовує.
Скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів, суд тим самим підтверджує факт відсутності неправильності визначення декларантом митної вартості товарів. Відсутність цієї обставини свідчить про відсутність підстав для відмови у прийнятті митної декларації. Відмову, учинену органом доходів і зборів за відсутності цієї обставини, слід вважати необґрунтованою, а необґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень з огляду на п.3 ч.3 ст.2 КАС є підставою для скасування такого рішення. Отже, скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.06.2025 № UA500080/2025/000147.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 77, 132, 137, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна».
Визнати протиправним та скасувати, прийняте Одеською митницею, рішення про коригування митної вартості товарів від 26.06.2025 року № UA500080/2025/000045/1.
Визнати протиправною та скасувати, оформлену Одеською митницею, картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 26.06.2025 № UA500080/2025/000147.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТерраТарса Україна» (код ЄДРПОУ 37871328) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА