Справа № 420/28932/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 5122,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на день звернення до суду, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), інформації про наявність податкового боргу та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ОСОБА_1 складає 5122,02 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 04.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу суду від 04.09.2025 року направлено на адресу фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідно до довідки ф.20, складеної уповноваженою особою за трек-номером R067029180668 повернута за зворотною адресою 10.11.2025 року.
Крім того, з наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей вбачається, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року про відкриття провадження по справі №420/28932/25 оприлюднена 08.09.2025.
Відзив до суду станом на дату розгляду справи не надходив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Фізична особа - платник податків ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на день звернення до суду, відповідно до інтегрованих карток платника (IKП), інформації про наявність податкового боргу та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ОСОБА_1 складає 5122,02 грн, а саме:
Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об?єктів нежитлової нерухомості, виникла на підставі нарахування:
- податкового повідомлення-рішення №1214872-2409-1521- UA6804047[телефон приховано] від 29.06.2024 року в сумі 2770,45 грн.
Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб виникла на підставі нарахування:
- пені ІКП на борг минулих років сумі 2295,01 грн., 14,86 грн., та 41,70 грн.
У зв?язку з несплатою боржником заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0[телефон приховано]-2201 від 12.04.2023 року, яку було направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом на адресу: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки Ф.20 поштове відправлення №290[телефон приховано] повернуто відправнику.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно із п. п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі якщо у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними.
При цьому, щодо доводів Відповідача суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву.
Як зазначає ч.1 ст. 178 КАС України, зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову і повинна відповідати вимогам статей 160,161 КАС України, тобто, тим же умовам, що і позовна заява.
Зустрічна позовна заява подається до того суду, який розглядає первісний позов у письмовій формі. До зустрічної позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з ч.2 ст. 177 КАС України, зустрічна позовна заява приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ст. 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Рівність учасників адміністративного процесу означає наділення їх рівними правами і обов`язками щодо участі у процесі та відстоюванні своєї позиції та покладає на суд обов`язок не надавати будь-яких переваг, що не обумовлені законом, будь-кому з учасників судового процесу.
Зустрічний позов є одним із ефективних інструментів захисту відповідача, який надає можливість відповідачу не лише захиститися проти пред`явленого позову, а й відновити власне право у разі його порушення позивачем.
Як встановлено судом, Позивачем отримано матеріали адміністративного позову та надано до суду відзив, в якому наголошується на протиправності проведеної перевірки за результатами якої прийняті податкові повідомлення-рішення, які стали підставою винесення податкової вимоги.
Разом з тим, станом на дату розгляду справи Відповідачем не подано ні зустрічний позов, ні окремий позов про оскарження вищевказаних дій, наказів, рішень чи вимог.
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст. 77, частин 3 і 4 ст. 242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною на підставі декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-9, 243-246, 250, 255, 293-297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 5122,02 грн.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління ДПС в Хмельницькій області (адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДРПОУ ВП: 44070171, телефон: 70-18-07, електронна пошта:km.official@tax.gov.ua)
Фізична особа ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА