РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
01 вересня 2026 року м. Рівне №460/4594/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД"
до Рівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000050/2 від 08.10.2025р.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подані для митного оформлення товарів всі необхідні документи, які підтверджували визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору. Однак відповідач після консультацій з декларантом безпідставно визначив митну вартість імпортованих товарів за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вказує, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою від 17.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили окремі неточності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Повідомлено, що оскільки декларантом не подано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, то митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару. Вважає оскаржуване рішення, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством, тобто правомірним та обґрунтованим. За таких обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" зареєстроване як юридична особа 14.07.2022.
основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Інші: 38.11 Збирання безпечних відходів. 3
9.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами.
46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
52.10 Складське господарство.
52.24 Транспортне оброблення вантажів.
52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
62.02 Консультування з питань інформатизації.
63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
69.10 Діяльність у сфері права.
69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.
73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання.
81.21 Загальне прибирання будинків.
81.29 Інші види діяльності із прибирання.
82.19 Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" (ТОВ "Перемога Фуд") (покупець) 25.08.2022 укладено контракт №PF/FRP001 (надалі за текстом - Контракт) з компанією Fruyper S.F. (постачальник), згідно якого постачальник зобов`язується поставити товар на умовах FOB Валенсія, Іспанія/Картахена, Іспанія або CFR Одеса/ Чорноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Триєст/ Констанца/ Гамбурга або CIF Одеса/ Чорноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Трієст/ Констанці/ Гамбург відповідно "Інкотермс 2010" Міжнародні правила тлумачення торгових термінів", а покупець зобов`язаний прийняти та сплатити продукти харчування по номенклатурі і в кількості, зазначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту.
На виконання Контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) мпозивачем на митну територію України ввезено товар.
З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: з Іспанії: оливки зелені, консервовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти за ціною 0,41 євро/банку, уповноваженим представником ТОВ ПЕРЕМОГА ФУД було подано електронну митну декларацію №5UA20413001744707 від 07.10.2025. з вартістю товару згідно рахунку - 0,41 євро/банку.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: інвойс №2.024/1.641 від 22.11.2024 року; коносамент №246772841 від 04.12.2024 року, прайс лист від 01.06.2024р.; Пакувальний лист №2.024/1.641 від 22.11.2024 року; митна декларація країни відправлення №24ES0046111AMTDJB7 від 22.11.2024р., супровідний транзитний документ №MRN 25PL322080NS6VC0M9; накладна СМГС №00632 від 25.01.2025р.; свіфт від 24.12.2024р. (оплата імпортованого товару) договір №№UA00251386 від 12.08.2022 року; рахунки на оплату №[номер приховано] та №[номер приховано] від 19.12.2024р.; платіжна інструкція №508470722 від 26.12.2024р.; CMR №00017990 від 31.01.2025р.; лист №б/н від 08.10.2025р.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості - за ціною договору (вартість операції).
15.11.2024 за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000050/2 від 08.10.2025.
Спірне рішення містить опис підстав для коригування митної вартості:
І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої ст. 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. можуть належати:
До зазначених документів
1. рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
2. банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Відповідно до відомостей, що зазначені у рахунках про надання транспортних послуг від 19.12.2024 №[номер приховано] та від 19.12.2024 №[номер приховано], оплата за надані послуги здійснюється негайно. До митного оформлення, декларантом було надано банківський рахунок на оплату транспортних послуг - SWIFT від 26.12.2024 №508470722.
Однак, банківські реквізити замовника, а саме ТОВ "Перемога Фуд" не кореспондуються з банківськими реквізитами вказаними в Договорі про надання послуг від 12.08.2022р. №UA00251386 з ТОВ "Maersk A/S". Додатку до даного договору щодо зміни реквізитів замовника надано не було.
Відповідно до рахунку від 19.12.2024р. №[номер приховано] портом прибуття є Гданськ, Польща, однак згідно залізничної накладної від 25.01.2025р. №00632 транспортування залізничними шляхами здійснено за маршрутом Шебжешин-Хрубешов-Ізов-Клевань, пр цьому до МД не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ-Шебжешин, що може товару; свідчити про надання неповної інформації щодо транспортування
Реквізити комерційного рахунку від 22.11.2024р. №2024/1641, що вказані у копії митної декларації країни відправлення від 22.11.2024р. №24ES004611AMTDJB7 не кореспондуються з наданим до митного оформлення та зазначеним у 44 графі МД комерційним інвойсом від 22.11.2024р. №2.024/1.641;
Митна декларація країни відправлення від 22.11.2024р. №24ES004611AMTDJB7 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій;
До митного оформлення не подано такі додаткові документи як: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованою експертною організацією; комерційний рахунок від 22.11.2024р. №2024/1641; транспортні (перевізні) документи за маршрутом Гданськ-Шебжешин; додаток до договору щодо надання транспортних послуг від 12.08.2025р. №UA00251386 щодо зміни банківських реквізитів замовника; копію митної декларації країни відправлення з відмітками митниці відправлення.
ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 01.10.2025 №25UA20602001408702U (товар - Оливки зелені, консервовані, без додання оцту чи оцтової кислоти в жерстяних банках: оливки зелені без кісточки. Торгівельна марка: DIVA OLIVA. Країна виробництва: ES.) на рівні 1,86 євро/кг.
III. Заявлена декларантом митна ми вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:
висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
комерційний рахунок від 22.11.2024 №2024/1641
транспортні (перевізні) документи за маршрутом Gdansk-Шебешин
додаток до договору щодо надання транспортних послуг від 12.08.2025 №UA00251386, щодо зміни банківських реквізитів замовника;
копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці відправлення.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 01.10.2025 №25UA20602001408702, на рівні 1,86 євро/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 22971,9672 євро, (1,86євро/кг. 12350,52 кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1108847,6679 грн. (1,86 євро/кг. * 12350,52 кг 48,26960 грн/євро)).
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї ситуації, суд виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).
Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.
Щодо розбіжностей та неточностей, на думку відповідача, які зазначені у рішенні про корегування митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Митний орган на обґрунтування коригування митної вартості вказує, що відповідно до рахунку від 19.12.2024 №[номер приховано] портом прибуття є Гданськ, Польща, однак згідно залізничної накладної від 25.01.2025р. №00632 транспортування залізничними шляхами здійснено за маршрутом ШебжешинХрубешов-Ізов-Клевань, при цьому до МД не надано транспортних (перевізних) документів за маршрутом Гданськ-Шебжешин, що може свідчити про надання неповної інформації щодо транспортування товару, суд зазначає, що такі обставини не стосуються та не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами.
Як встановлено судом, у інвойсі №2.024/1.641 від 22.11.2024р. вартість перевезення (фрахт) з порту Валенсія, Іспанія до порту Гданськ, Польща було оплачено безпосередньо Відправнику товару. Також, при міжнародних перевезеннях має місце перевантаження контейнера та переміщення з одного порту в інший. Такі "маніпуляції" з контейнером враховуються перевізниками (експедиторами) та їх вартість прораховано у виставлених рахунках.
Згідно Договору NUA00251386 на перевезення зовнішньо-торгівельних вантажів від 12.08.2022р. перевізник Maersk A/S надає Замовнику послуги щодо міжнародного морського та інтермодального перевезення вантажів Замовника у контейнерах Перевізника. А тому, з моменту завантаження імпортованого товару у контейнер MRKU9741306 в порту Валенсія, останній перебував у віданні Перевізника.
Суд зазначає, що пунктом 3.1. Договору №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022р. передбачено, що Перевізник організовує наземне транспортування контейнерів підрядниками Перевізника до кінцевого пункту призначення. Пунктом 6.1.1. даного Договору передбачено, що Сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань, несе перед іншою Стороною Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою як за власні дії.
Господарські взаємовідносини Перевізника із третіми особами, порядок їх взаємодії та розрахунки між ними, в т.ч. документи, які містять відомості про вартість перевезення та рахунки про оплату за надані послуги є їх внутрішніми комерційними документами і їх ненадання декларантом до митного оформлення жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товару. Тим паче, що усі свої затрати Перевізник включає у вартість наданих ним послуг та перевиставляє рахунки на Замовника. У випадку позивача, виставлено рахунки №[номер приховано] та №[номер приховано] від 19.12.2024 року.
Що стосується посилань митного органу на те, що реквізити комерційного рахунку від 22.11.2024р. №2024/1641, що вказані у копії митної декларації країни відправлення від 22.11.2024р. №24ES004611AMTDJB7 не кореспондуються з наданим до митного оформлення та зазначеним у 44 графі МД комерційним інвойсом від 22.11.2024р. №2.024/1.641.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що на момент оплати наданих транспортних послуг була підписана між сторонами Додаткові угоди №1 від 19.08.2022р. та №2 від 23.08.2022р., без якої банківська установа не здійснила б оплату в іноземній валюті (копію долучаємо).
При цьому слід врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
Суд зазначає, що надані до митного оформленні інвойс №2.024/1.641 від 22.11.2024р. (містить вартість морського перевезення), рахунок №[номер приховано] від 19.12.2024р. (витрати в порту та оформлення документації), рахунок №[номер приховано] від 19.12.2024р. (вартість наземного перевезення) в повній мірі підтверджують понесені позивачем витрати при транспортуванні імпортованого товару.
Щодо доводів митного органу про те, що митна декларація країни відправлення від 22.11.2024р. №24ES004611AMTDJB7 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій - суд зазначає, що з урахуванням приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни відправлення й, до того ж, не впливає на митну вартість як таку. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16. Позивач не мав впливу на оформлення експортером митної декларації країни експорту, крім того всі наявні у даній декларації відомості чітко кореспондуються із рештою товаросупровідних документів, а посадовою особою митного органу не обґрунтовано, яким чином вказані «неточності» могли вплинути на рівень митної вартості імпортованого товару.
Однак, слід взяти до уваги, що експортна декларація підлягає оформленню в країні експорту відповідно до існуючих правил, які регламентують митні процедури при їх оформленні вантажовідправником. Водночас митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Враховуючи, що відповідно до приписів митного законодавства України митна декларація країни відправлення є додатковим документом, який може бути витребувано в разі розбіжностей в поданих документах, відтак, незазначення пункту призначення в означеній декларації не може слугувати підставою для виникнення сумнівів в правильності визначення митної вартості імпортованого товару.
Інші запитувані митницею додаткові документи в силу положень частини 3 статті 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас у справі, що розглядається, такі обставини відсутні.
Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Також суд наголошує, що саме по собі прирівнювання митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті визначені частиною 10 статті 58 Митного кодексу України.
У розумінні частини 5статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ст. 54 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Отже, основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17, від 05 липня 2022 року у справі №804/150/16.
Суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною 2статті 53 МК України, а подані декларантом відповідно до частини 2статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Отже суд зауважує, що позивачем було надано усі документи передбачені статтею 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, а відтак суд визнає їх необґрунтованими, позаяк згідно наявних в матеріалах справи доказів, які досліджені судом під час розгляду цієї справи в сукупності, дають суду підстави вважати, що зауваження митного органу щодо визначеної позивачем митної вартості товару не впливають на числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відтак, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні від 08.10.2025 митну вартість імпортованих товарів визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості.
Поряд з цим, судом враховано, що текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. У свою чергу, не доведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.
Такі міркування суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 та від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19.
Також, Верховний Суд у своїх постановах від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19 наголошував, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була зазначена позивачем в його декларації за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору, враховуючи також ту обставину, що на повідомлення Рівненської митниці щодо надання додаткових документів позивачем було скеровано такі документи з обґрунтуванням позиції позивача на зауваження митного органу до заявленої позивачем митної вартості товарів, які відповідачем були проігноровані з огляду на винесене рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з якими декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Водночас ціна, яка була визначено сторонами Контракту за товар в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і відповідає домовленостям сторін договору.
Суд наголошує, що в частині 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду щодо такого застосування судом статей 53,54 МК України у подібних правовідносинах від 23.10.2021 у справі №815/4821/16.
Тому, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, яка відповідно до частини 5статті 242 КАС України враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Під час судового розгляду справи відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору.
Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни на такі товари. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів№ №UA204000/2025/000050/2 від 08.10.2025 року діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2ст.2 КАС України, необґрунтоване, безпідставне, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.
За приписами частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо протиправності винесених відповідачем рішень, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 3328,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3450,00грн.
Щодо стягнення витрат на переклад в розмірі 2610,00 грн, суд враховує наступне.
Відповідно до положень пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.
Відповідно до частин 5, 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Понесені позивачем витрати на письмовий переклад на державну мову підтверджуються рахунком ФОП ОСОБА_1 № 132 від 09.12.2025 та платіжною інструкцією № 55 від 06.02.2025 суму 2610,00 грн.
Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із перекладом документів, долучених до матеріалів даної справи в розмірі 2610,00 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Рівненської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000050/2 від 08.10.2025 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці судові витрати, пов`язані перекладом документів, в сумі 2610,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 вересня 2026 року
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (вул. Дмитрівська, 44А, кім.11,м. Київ,01054, ідентифікаційний код 44860440)
Відповідач: Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, код ЄДРПОУ 43958370)
Суддя В.В. Щербаков