Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
01 вересня 2026 року справа № 520/25209/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням раніше отриманих сум, виходячи з місячного грошового забезпечення, яке перераховано на виконання рішення по справі №520/24080/25.
Позов обґрунтовується тим, що позивач проходив службу у відповідача, незгоден із тим, що відповідач не виплатив йому частину грошового забезпечення, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 18.08.2026 позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позивач 19.08.2026 подав заяву, у якій, зазначає, що строк звернення до суду у спірних правовідносинах необхідно рахувати саме з моменту перерахунку грошового забезпечення позивача, оскільки розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки залежить саме від грошового забезпечення. При цьому, такі дії відповідач повинен був вчинити після виконання рішення по справі № 520/24080/25, а саме, з 25.06.2026 року, однак не вчинив. Між датою виконання рішення по справі № 520/24080/25 25.06.2026 та датою звернення до суду з цим позовом не минуло трьох місяців. Отже, позивач не пропустив жодних строків звернення до суду.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.
Принципи, які застосовує суд
Суд бере до уваги, що в цій справі є важливий контекстуальний елемент: в країні триває війна, а позовні вимоги звернені до ГУ ДСНС, яке наразі - виконує важливу функцію по захисту населення від наслідків збройної агресії рф.
А тому дослідження добросовісності користування позивачем своїми правами для суду є пріоритетним.
Отже при надані оцінки обставинам, які вплинули на дату звернення позивача до суду, суд застосовує принципи:
(1) добросовісного користування позивачем своїми правами, а також
(2) принципу, за яким судовий захист надається тим, хто стежить за своїми правами та вчасно їх відстоює.
У спірних правовідносинах застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 КЗпПУ, згідно з якою - із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Суд зазначає, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача, щодо непроведення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні
Щодо дати, з якої позивач знав або повинен був знати про порушення свого права: позовні вимоги регулюються чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач, добросовісно користуючись своїми правами, мав знати про їх порушення по оплаті праці (невиплата всього грошового забезпечення), як щомісяця під час служби, так і при звільнені 04.08.2025 і, навіть не отримавши від відповідача письмового повідомлення про суми, нараховані при звільненні, повинен був дізнатися про порушення свого права - тобто вчинити дії в розумні строки після звільнення щодо уточнення таких сум.
Суд також бере до уваги, що позивач не одноразово звертався до суду після звільнення, (зокрема справа №520/24080/25) оскільки був не згоден із сумою грошового забезпечення, які отримував від відповідача. При цьому позивача, оспорюючи сам розмір грошового забезпечення мав розуміти, що він також має право й на перерахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні (оскільки допомога вираховується із суми грошового забезпечення).
Натомість, позивач вимогу про перерахунок допомоги при звільненні безпосередньо після звільнення не заявляв, а звернувся до суду за захистом своїх прав 14.08.2026, що є порушенням тримісячного строку звернення до суду з цим позовом (ч. 2 ст. 233 КЗпПУ).
Таким чином, позовні вимоги заявлені позивачем з пропуском встановленого законом строку.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 кодексу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 118, 123, 166, 169 КАС України,
УХВАЛИЛА:
1. Позовну заяву - повернути позивачу.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.А. Ширант