Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2026 р. № 520/14695/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, 1,121.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115, 1,121.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 2024 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки в розмірі 13559,41 грн. Замість застосування загальних коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,115 та 1,121, встановлених пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236, відповідач застосував знижені коефіцієнти у розмірі 1,023 та 1,036, передбачені підпунктом 6 пункту 2 цих постанов для пенсій, призначених/перерахованих у 2024 році. Вважаючи такі дії протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно якого зазначив, що у спірних правовідносинах діяв відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 2024 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України №1058-IV.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №260/5461/25, яке набрало законної сили 28.01.2026, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 27 травня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
На виконання вказаного рішення суду позивачеві проведено перерахунок пенсії з 27.05.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 13559,41 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 03.04.2026 щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,115 та 1,121.
Листом №30986-24098/А-02/8-0500/26 від 04.05.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що з 01.03.2025 позивачеві застосовано коефіцієнт збільшення у розмірі 1,023, а з 01.03.2026 - коефіцієнт у розмірі 1,036, як для пенсії, призначеної/перерахованої у 2024 році, на підставі підпункту 6 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України №209 та №236 відповідно.
Не погоджуючись із застосуванням відповідачем знижених коефіцієнтів збільшення замість загальних коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 постанов №209 та №236, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі за текстом - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України №1058-IV затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі за текстом - Порядок №124).
Кабінетом Міністрів України 25.02.2025 прийнято постанову №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова №209), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені/перераховані за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення для пенсій, призначених/перерахованих у 2024 році, - 1,023.
Судом встановлено, що саме на підставі підпункту 6 пункту 2 Постанови №209, як на пенсію, перераховану у 2024 році (у зв`язку з переведенням позивача на пенсію за віком), відповідач з 01.03.2025 застосував до пенсії позивача знижений коефіцієнт збільшення у розмірі 1,023 замість загального коефіцієнта у розмірі 1,115, встановленого пунктом 1 цієї постанови.
Кабінетом Міністрів України 25.02.2026 прийнято постанову №236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" (далі - Постанова №236), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121. Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 установлено знижений коефіцієнт збільшення у розмірі 1,036 для пенсій, призначених/перерахованих у 2024 році.
Судом встановлено, що саме на підставі підпункту 6 пункту 2 Постанови №236 відповідач з 01.03.2026 застосував до пенсії позивача знижений коефіцієнт збільшення у розмірі 1,036 замість загального коефіцієнта у розмірі 1,121, встановленого пунктом 1 цієї постанови.
Разом з тим, суд зазначає, що аналогічні спірні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, з приводу чого Верховним Судом викладено висновки щодо спірних правовідносин у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №200/422/24 та №620/7211/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24.
У вищевказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку, що положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону), та показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи, що є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення (перерахунку).
Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, за вищевикладеними висновками Верховного Суду, при проведенні перерахунку пенсії позивача, показник середньої заробітної плати якої встановлено в розмірі 13559,41 грн за 2021-2023 роки на виконання рішення суду, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає саме цей показник, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, шляхом застосування коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,115 та 1,121, встановлених пунктом 1 постанов №209 та №236 відповідно, а не знижених (диференційованих) коефіцієнтів, передбачених підпунктом 6 пункту 2 цих постанов, застосування яких до показника, що й так відображає дійсну середню заробітну плату позивача за відповідний трирічний період, а не фіктивний показник станом на 01.10.2017, суперечить частині другій статті 42 Закону №1058-IV.
Щодо доводів відповідача про те, що вирішення питання про застосування коефіцієнта збільшення належить до дискреційних повноважень Пенсійного фонду України, суд зазначає, що розмір коефіцієнтів збільшення, встановлених пунктом 1 постанов №209 та №236, є фіксованим і визначеним нормативно, а обов`язок відповідача застосовувати саме цей показник випливає безпосередньо з припису частини другої статті 42 Закону №1058-IV, який має вищу юридичну силу порівняно з підпунктом 6 пункту 2 зазначених постанов. За таких обставин задоволення позову не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача, оскільки не залишає відповідачу жодного права вибору варіанта поведінки, а лише зобов`язує його діяти на виконання прямої вимоги закону.
З урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та 1,121, та зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на вказані коефіцієнти збільшення.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених вище.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, 1,121.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 13559,41 грн на коефіцієнти збільшення, у розмірі 1,115, 1,121.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА