Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
01 вересня 2026 р. справа № 520/18810/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що становить 203 368,50 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з березня 2020 року у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що становить 203 368,50 грн щомісяця, без будь-яких обмежень, зокрема, без застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, з урахуванням раніше проведених виплат, та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у вказаному розмірі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно здійснюється виплата йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не у повному визначеному розмірі із застосуванням положень Порядку № 821, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025. Позивач зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/876/26, яке набрало законної сили 29.04.2026, відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди та визначив його розмір з 20.03.2020 у сумі 203 368,50 грн. Водночас фактично виплата здійснюється у розмірі 161 871,00 грн, а різницю відповідач відносить до сум, що підлягають виплаті на виконання судового рішення в межах бюджетного фінансування. На думку позивача, такі дії є протиправними, оскільки Порядок № 821 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 визнано протиправним та нечинним, а пункт 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не надає відповідачу права зменшувати поточний розмір щомісячного довічного грошового утримання, визначений на виконання судового рішення. У зв`язку з цим позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати виплачувати йому з 20.03.2020 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 203 368,50 грн без застосування Порядку №821 та будь-яких обмежень.
Ухвалою суду від 14.07.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач у відзиві зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними. Головне управління ПФУ в Харківській області вказало, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/876/26 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди, внаслідок чого його розмір з 20.03.2020 визначено у сумі 203 368,50 грн. Водночас відповідач зазначив, що нараховані на виконання судового рішення суми підлягають виплаті відповідно до пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та в межах затверджених бюджетних асигнувань. Відповідач також послався на те, що після визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина у правовому регулюванні механізму фінансування таких виплат, однак обов`язок застосовувати пункт 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» залишається чинним. У зв`язку з цим Головне управління ПФУ в Харківській області вважає, що виплата належних позивачу сум може здійснюватися лише в межах відповідного бюджетного фінансування. З огляду на викладене відповідач вважає свої дії правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 20.03.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/876/26, яке набрало законної сили 29.04.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до стажу позивача періодів роботи на посадах слідчого, старшого слідчого з 15.06.1983 по 25.06.1990 та проходження строкової військової служби з 04.11.1974 по 18.12.1976, а також зобов`язано здійснити відповідний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди.
На виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зараховано позивачу відповідні періоди до стажу та здійснено з 20.03.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача після проведеного перерахунку визначено у сумі 203 368,50 грн, що підтверджується протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії № 204950003614 від 14.05.2026.
Разом із тим фактична виплата щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснюється у розмірі 161 871,00 грн, а різниця між визначеним та фактично виплачуваним розміром віднесена відповідачем до сум, що підлягають виплаті на виконання судового рішення відповідно до Порядку № 821 та в межах відповідного бюджетного фінансування.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірним питанням у цій справі є правомірність застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області обмеження, встановленого Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821).
За позицією пенсійного органу, виплата щомісячного довічного грошового утримання позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/876/26, яке набрало законної сили 29.04.2026, правомірно здійснюється відповідно до Порядку № 821, яким визначено механізм здійснення видатків з бюджету Пенсійного фонду України на виплату сум пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, перерахованих на виконання судових рішень.
Судом встановлено, що після виконання зазначеного судового рішення розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача визначено у сумі 203 368,50 грн, водночас фактична щомісячна виплата здійснюється у розмірі 161 871,00 грн, а різниця між визначеним та виплачуваним розміром підлягає виплаті, за позицією відповідача, при надходженні відповідного фінансування в межах затверджених бюджетних призначень.
Досліджуючи питання правомірності застосування до виплати щомісячного довічного грошового утримання позивача положень Порядку № 821, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку №821 відповідні терміни вживаються у такому значенні:
судові рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці);
перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про виконавче провадження», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно з пунктом 3 Порядку №821 судові рішення та виконавчі документи, що надходять на виконання до Пенсійного фонду України та його територіальних органів реєструються та зберігаються відповідно до правил, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік).
Агрегована та знеособлена інформація з переліку, що містить відомості про вид пенсії (іншої виплати), суму, що належить до виплати, та джерела фінансування відповідних витрат, розміщується у загальному доступі на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України із актуалізованою інформацією станом на 1 число кожного місяця, а також в особистому кабінеті стягувача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Пункт 4 Порядку №821 передбачає, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Відповідно до пункту 5 Порядку виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата (пункт 6 Порядку №821).
Згідно з пунктами 7-8 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
На момент розгляду справи постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14 липня 2025 року №821 була чинною.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Порядок № 821 спрямований на врегулювання механізму здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (тобто різниці між належним за рішенням суду розміром пенсії та розміром, який визначався органом Пенсійного фонду до такого рішення), а не на визначення чи зміну поточного розміру пенсії, який підлягає щомісячній виплаті після виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Зазначені норми Основного Закону України знайшли своє втілення у процесуальному законодавстві, зокрема у статті 14 КАС України, відповідно до положень якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд наголошує, що принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства закріплено також у статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Означений принцип поширюється на осіб, що брали та не брали участь у справі, якщо судове рішення впливає на їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява № 18357/91), Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.
У рішенні від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (другий абзац підпункту 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2018 №10-р/2018).
Таким чином, положення Постанови № 821 не можуть бути правовою підставою для зниження розміру пенсії позивача після набрання судовим рішенням законної сили та його виконання.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Також, суд звертає увагу, що ані Конституцією України, ані законами України, Кабінет Міністрів України не наділено повноваженнями з визначення порядку виплати пенсії, зокрема, на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, адже положеннями статті 129-1 Основного Закону чітко та безальтернативно закріплено, що порядок виконання судових рішень визначається законом.
Європейський суд з прав людини у низці рішень (зокрема, у справі «Шмалько проти України»; у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»; у справі «Кечко проти України») прямо зазначив, що держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що, здійснюючи виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання із застосуванням положень Порядку № 821, відповідач діяв всупереч Конституції та законам України, чим допустив порушення прав позивача у спірних правовідносинах.
Вказані дії відповідача не ґрунтуються на передбачених законом підставах для припинення виплати пенсії та фактично зумовлені застосуванням підзаконного нормативно-правового акта, який не може змінювати чи обмежувати гарантовані законом пенсійні права.
Додатково суд ураховує, що з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 втратила чинність, оскільки Шостим апеляційним адміністративним судом 08.06.2026 залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
Таким чином, 08.06.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/51895/25 набрало законної сили, у зв`язку з чим з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 є нечинною.
За таких обставин суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без застосування положень Порядку № 821, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому суд враховує положення частини другої статті 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
З огляду на заявлені позивачем позовні вимоги та встановлені у справі обставини, виплата щомісячного довічного грошового утримання без застосування Порядку № 821 підлягає здійсненню саме з 20.03.2020, тобто з дати, з якої відповідний розмір щомісячного довічного грошового утримання визначено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/876/26.
Разом з тим суд не вбачає підстав для окремого задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та у конкретно визначеному розмірі 203 368,50 грн щомісяця.
Як встановлено судом, зазначені показники вже визначені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/876/26, яке набрало законної сили 29.04.2026. На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зараховано позивачу відповідні періоди до стажу та здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За результатами проведеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача визначено у сумі 203 368,50 грн щомісяця, що підтверджується протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії № 204950003614 від 14.05.2026.
Таким чином, на час розгляду цієї справи питання щодо відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача та його розміру у грошовому вираженні вже вирішено відповідачем на виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Відповідно, повторне зобов`язання відповідача визначити та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди, що становить 203 368,50 грн щомісяця, не є необхідним для відновлення порушеного права позивача.
За таких обставин позовні вимоги в частині окремого зобов`язання відповідача здійснювати виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди, що становить 203 368,50 грн щомісяця, є передчасними та не підлягають окремому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності пере законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактично обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляд справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 20.03.2020 із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснювати виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 20.03.2020 без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 01 вересня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ