Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
01 вересня 2026 року № 520/7842/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 бригада морської піхоти) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 бригада морської піхоти), в якому просила суд:
-визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо щомісячного депонування (утримання) 50 відсотків від повного розміру належного грошового забезпечення (включаючи додаткову винагороду та всі щомісячні додаткові види забезпечення) матроса ОСОБА_3 , що почали вчинятися Відповідачем, починаючи з нарахувань за лютий 2025 року та тривають по теперішній час.
-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату на користь сім`ї військовослужбовця заборгованість у розмірі 50 відсотків (утриману/задепоновану частку) від повного розміру належного грошового забезпечення (включаючи додаткову винагороду та всі щомісячні додаткові види забезпечення) за період з 01 лютого 2025 року по дату винесення судового рішення у даній справі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначила, що вона є матір`ю та законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 . Батько дитини - ОСОБА_4 , який зник безвісти 31.10.2024 під час виконання бойового завдання у складі ВЧ НОМЕР_2 . Їй було призначено виплату грошового забезпечення, однак відповідач виплачує лише 50% належних їй виплат. Такі дії позивачка вважає протиправними, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що Позивач отримувала 100 % всіх видів грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , у період з 10.12.2024 (після звернення Позивачки та видачі відповідного наказу) по 01.02.2025, про що свідчать зарахування на її картковий рахунок. Оскільки зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01 лютого 2025 року, виплата Позивачці грошового забезпечення з лютого 2025 року відбувалась на підставі норм Закону в чинній редакції. Тобто, у Позивача залишається право на отримання належної частки грошового забезпечення як матері неповнолітнього сина зниклого безвісти ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , з урахуванням збереження прав самого військовослужбовця у розмірі 50%.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що матрос ОСОБА_4 був призначений до військової частини НОМЕР_2 на посаду номера обслуги відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №134-РС від 27.10.2024 року та прийняв справи та посаду 28.10.2024 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №305 від 28.10.2024.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 ( по стройовій частині) №311 від 03.11.2024 матрос ОСОБА_4 зник безвісти поблизу населеного пункту Кремінна Балка Донецької області 31 жовтня 2024 року.
Позивачка ОСОБА_1 , 04.12.2024, звернулась до Військової частини НОМЕР_2 із заявою про здійснення виплати на підставі п. 4, 7 Постанови №884 від 30.11.2016 ОСОБА_5 , як матері дитини зниклого безвісти ОСОБА_4 який зник безвісти 31.10.2024, ОСОБА_2 .
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_4 розірвав шлюб із ОСОБА_6 29.01.2014, на підставі чого були внесені відповідні зміни 20.02.2014.
Згідно із свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 20.06.1985 батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 26.09.1988 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 04.08.1999 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачем, військовою частиною НОМЕР_2 , на підставі заяви ОСОБА_1 було видано наказ командира військової частини НОМЕР_2 №996 від 10.12.2024 на підставі якого виплачували ОСОБА_1 як представнику неповнолітнього ОСОБА_2 батьком якого є зниклий безвісти військовослужбовець ОСОБА_4 .
Позивачка, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №996 від 10.12.2024 почала отримувати грошове забезпечення та додаткову винагороду у розмірі 100 % протягом періоду з 10.12.2024 до 01.02.2025 як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №301 від 09.04.2025, на виконання змін до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які були внесені 08.10.2024 року, були внесені зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №996 від 10.12.2024, та грошове забезпечення та додаткову винагороду нараховану матросу ОСОБА_4 , почали здійснювати, починаючи з нарахування за лютий 2025 року, щомісячно на карткові рахунки ОСОБА_1 законному представнику неповнолітнього ОСОБА_2 в загальній сумі 50 % грошового забезпечення, оскільки зниклий безвісти ОСОБА_4 не залишав особистого розпорядження.
Після внесення змін Законом №3995-ІХ позивачці грошове забезпечення безвісти зниклого ОСОБА_4 обраховується відповідно до змін, що внесені до частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Позивачка отримувала 100 % всіх видів грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , у період з 10.12.2024 року (після звернення Позивачки та видачі відповідного наказу) по 01.02.2025 року, про що свідчать зарахування на її картковий рахунок. Оскільки зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01 лютого 2025 року, виплата Позивачці грошового забезпечення з лютого 2025 року відбувалась на підставі норм Закону в чинній редакції.
Позивач вважає вказані дії протиправними, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищевказаному, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
07.06.18 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Поряду № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділу ХХХ Порядку № 260).
За приписами пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.16 р. № 884 (далі - Порядок № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
З огляду на вищезазначені норми, у випадку якщо військовослужбовець, який вважається безвісно відсутнім не перебуває у шлюбі та не має неповнолітніх дітей які перебувають на його утриманні та/або повнолітніх дітей які проживають разом із ним, право на отримання грошового забезпечення переходить до батьків військовослужбовця.
При цьому у випадку наявності декількох осіб, що мають право на виплату їм грошового забезпечення, сума виплати розподіляється рівними частками на кожного (кожну) із них. І лише у разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
До матеріалів справи надано, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_4 розірвав шлюб із ОСОБА_6 29.01.2014, на підставі чого були внесені відповідні зміни 20.02.2014. Згідно із свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 20.06.1985 батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 26.09.1988 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 04.08.1999 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, інших членів сім`ї, які мали право на виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 , не було.
Виплата 100% грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_4 можлива за умови надходження від ОСОБА_4 заяви про відмову від виплати грошового забезпечення.
Законом № 2011 та Порядком 884 чітко визначено право за обома батьками і лише за умови відмови від виплати виплата здійснюється одному з них, а наявність заяви є вже підставою для здійснення виплати.
Частка грошового забезпечення одного з батьків безвісно відсутнього військовослужбовця може бути виплачена іншому з батьків, лише у разі письмової відмови від виплати. Виплата цієї частки (одного з батьків) не ставиться у залежність від належного виконання батьківських обов`язків, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо, а пов`язується з наявністю правового статусу батька чи матері, заснованого на спорідненості з дитиною.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №381/3650/17.
Отже, жодного звуження прав Позивача не відбувається, а відбулася лише зміна механізму реалізації права на соціальне забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця та членів його родини.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, відповідачем правомірно виплачується позивачці 50% грошового забезпечення, відповідно дії відповідача є правомірними.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивача за подання даного позову звільнено від сплати судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 бригада морської піхоти) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.