Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2026 р. № 520/19893/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України(вул. Чернишевська, буд. 94,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61023, ЄДРПОУ 08571363) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Національного університету цивільного захисту України, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України код ЄДРПОУ 08571363 (18034, м. Черкаси, вул. Онопрієнка, 8) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 17 червня 2026 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
2. Зобов`язати Національний університет цивільного захисту України код ЄДРПОУ 08571363 (18034, м. Черкаси, вул. Онопрієнка, 8) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 17 червня 2026 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
В обґрунтування позову зазначено, що дії Національного університету цивільного захисту України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 17 червня 2026 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями) є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Ухвалою суду від 13.07.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача 16.07.2026 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2 , по 31 липня 2024 року, проходив публічну службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій та у відповідності до наказу Національного університету цивільного захисту України від 01 серпня 2024 року № 399 по особовому складу, звільнений зі служби за п.п. 2 п. 176 Положення про проходження служби цивільного захисту особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (за віком), та згідно з наказом Національного університету цивільного захисту України від 01 серпня 2024 року № 399 (по особовому складу з кадрових питань) позивача з 31 липня 2024 року виключено зі списків особового складу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року по справі № 520/1643/25 адміністративний позов ОСОБА_2 до Національного університету цивільного захисту України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 у належному розмірі.
Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.
Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення ХОАС від 09.04.2025 залишено без змін.
На виконання рішення суду відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення позивача, у розмірі 168352,24 грн., а в подальшому 10 грудня 2025 року виплатив грошове забезпечення у сумі 129581,50 грн. утримавши податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 30303,47 грн. та військовий збір за ставкою 5 % у сумі 8417,61 грн.
Також судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 року по справі № 520/188/26 аміністративний позов ОСОБА_2 до Національний університет цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №520/1643/24.
Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30303,47 грн, що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №520/1643/24.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року по справі №520/188/26, відповідач здійснив нарахування належних позивачу сум у розмірі 30253,47 грн., які виплатив 17 червня 2026 р., тобто позивачу була виплачена частину недоотриманого грошового забезпечення лише 17 червня 2026 р.
З огляду на затримку виплати позивач, через свого представника звернувся до відповідача з вимогою про нарахування та виплату компенсації за втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати на підставі закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат».
Відповідач листом від 18 червня 2026 р. № 8804-4439/8820-03 відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті такої компенсації.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050).
Відповідно до статті 1 Закону №2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Статтею 3 Закону №2050 передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 6 Закону №2050 компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону №2050 Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050 та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошових доходів). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації грошового забезпечення, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування грошового доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 465/322/17.
Крім того, у постанові від 05 березня 2020 року у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив, що «згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».
Також варто звернути увагу на те, що Верховний Суд, розглядаючи справу №240/11882/19, вказав, що, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна правова позиція уже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року у справі №822/1110/16, від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16, від 13 березня 2020 року у справі №803/1565/17.
Суд встановив, що грошове забезпечення відповідач виплатив позивачу 17.06.2026 року.
Суд звертає увагу відповідача на те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її отримання відповідно до вимог Закону №1282 та Порядку №1078.
Ураховуючи періоди, за які індексація грошового забезпечення мала бути виплачена позивачу, та час її фактичної виплати, суд доходить висновку про те, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Оскільки індексація грошового забезпечення належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення з порушенням строків виплати, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по день фактичної виплати 17 червня 2026 року.
Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про протиправні дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 17 червня 2026 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
А отже задля належного захисту прав позивача, відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 17 червня 2026 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України(вул. Чернишевська, буд. 94,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61023, ЄДРПОУ 08571363) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Національного університету цивільного захисту України код щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 , компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 17 червня 2026 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
Зобов`язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 17 червня 2026 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.