ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5297/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру) призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості, про порушення ОСОБА_1 , правил військової о обліку;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу, з урахуванням уточнюючого розрахунку.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , своєчасно уточнив військово-облікові дані, пройшов військово-лікарську комісію та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Звертав увагу суду на те, що з 2023 року постійно проживає разом із сім`єю у Сполучених Штатах Америки, про що повідомив ТЦК та СП шляхом оновлення відомостей через мобільний застосунок «Резерв+».
Разом з тим, 20 вересня 2025 року він виявив у своєму електронному військово-обліковому документі інформацію про перебування у розшуку ТЦК та СП із зазначенням причини: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
На думку позивача, зазначені відомості є безпідставними, оскільки жодної повістки він не отримував та про її надсилання не повідомлявся. Як йому стало відомо з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04 листопада 2025 року, повістку № 2591217 було направлено за адресою його зареєстрованого місця проживання у м. Чернівцях, хоча на момент її направлення відповідачу була відома повідомлена позивачем адреса його проживання у США.
Позивач також посилається на те, що не вчиняв порушення правил військового обліку, не отримував постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та вважає, що відомості про порушення ним правил військового обліку були внесені до Реєстру без належних правових підстав.
З метою з`ясування підстав внесення відповідних відомостей позивач через представника направляв до ІНФОРМАЦІЯ_6 адвокатський запит, однак відповіді на нього, за твердженням позивача, надано не було. Подані ним скарги до вищестоящих органів також, на час звернення до суду, не призвели до виправлення спірних відомостей у Реєстрі.
Відтак, позивач вважає дії відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку протиправними та такими, що порушують його права.
2. Відповідач правом на подання відзиву передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву не подав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи.
2. Згідно довідки № 10490 від 10 жовтня 2025 року вбачаться, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на строк до 31.08.2026 року.
3. З матеріалів справи вбачається, що позивач у 2023 році виїхав за межі України та проживає у Сполучених Штатах Америки.
4. Згідно відомостей застосунку «Резерв+», зазначена адреса Сполучені Штати Америки, а також наявні відомості про перебування у розшуку ТЦК та СП із зазначенням причини «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
5. Як встановлено судом, повістка № 2591217 була направлена ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу зареєстрованого місця проживання позивача у АДРЕСА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .
6. З листа ІНФОРМАЦІЯ_5 № 4743/ПУ від 04 листопада 2025 року встановлено, що щодо позивача було застосовано адміністративне стягнення за статтею 210 КУпАП у зв`язку з неприбуттям за повісткою, а підставою для внесення відповідних відомостей зазначено направлення повістки за адресою задекларованого (зареєстрованого) місця проживання.
7. Позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_6 із адвокатським запитом щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку, однак, в матеріалах справи відсутні відповіді на такий запит.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, цим же Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено проведення загальної мобілізації.
На момент розгляду даної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
2. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
3.Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У відповідності до вимог ст.22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що громадяни (військовослужбовці) мають обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, зокрема, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
4. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
5. Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно до п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додаток 2 до Порядку №1487 до правил військового обліку, віднесено, зокрема, прибуття військовозобов`язаного за викликом.
Статтею 210 КУпАП України за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачено адміністративну відповідальність.
Повноваження щодо притягнення до такої адміністративної відповідальності має керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) шляхом складання відповідної постанови за ст.210 КУпАП України.
Так, у відповідності до положень п. 56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) РТЦК та СП, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови у спосіб та порядку, що наведений вище, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності та даних про порушення ним правил військового обліку.
Відтак, саме посадові особи відповідача наділені повноваженнями вносити наведені вище дані до електронної системи (реєстру) «Оберіг», які у подальшому відображаються у мобільному додатку військовозобов`язаного.
6. Судом встановлено, що 10 липня 2024 року під час оновлення військово-облікових даних у мобільному застосунку «Резерв+» позивач зазначив актуальну адресу свого місця проживання у Сполучених Штатах Америки, а саме: АДРЕСА_3 . Таким чином, на момент направлення повістки відповідач мав у своєму розпорядженні відомості про фактичне місце проживання позивача за межами України.
Водночас, як встановлено судом, повістка № 2591217 була направлена відповідачем на адресу зареєстрованого місця проживання позивача в Україні. За вказаною адресою позивач фактично не проживав, у зв`язку з чим не міг отримати поштове відправлення або повідомлення від оператора поштового зв`язку про його надходження.
Доказів отримання позивачем зазначеної повістки особисто, відмови від її отримання або належного повідомлення позивача про її надходження матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ТЦК та СП за вказаною у повістці адресою.
При цьому судом враховано, що позивач після виїзду за межі України повідомив про зміну місця проживання шляхом оновлення військово-облікових даних у застосунку «Резерв+». Крім того, у розпорядженні відповідача містилися актуальні контактні відомості позивача, зокрема номер телефону.
Разом із тим відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що позивач був фактично та належним чином оповіщений про виклик до ТЦК та СП, а також доказів його обізнаності про необхідність прибуття за повісткою.
Судом також встановлено, що відповідач не надав належних доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку за статтею 210 КУпАП. Зокрема, матеріали справи не містять постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення або інших належних доказів завершення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності.
Отже, під час судового розгляду відповідачем не доведено ні факт належного оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП, ні факт його притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, на підставі якого до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів могли бути внесені відповідні відомості.
З аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності суд приходить до висновку, що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі «порушення правил військового обліку» без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені посадовими особами відповідача всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача визнаються судом протиправними.
7. Суд вважає, що відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення військового обліку відносно нього внесені безпідставно.
Таким чином, оскільки за приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку.
8. Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1 Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
2. Крім того, звертаючись до суду представник позивача просив стягнути витрати на правничу допомогу, з урахуванням уточнюючого розрахунку.
Разом з тим, останнім не надано належних та допустимих доказів фактичного понесення заявлених витрат, зокрема доказів їх оплати, а також документів, які б підтверджували розмір та обсяг фактично наданої професійної правничої допомоги.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру) призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 , правил військового обліку.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості, про порушення ОСОБА_1 , правил військової о обліку.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 НОМЕР_1 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 НОМЕР_2 ).
Суддя О.В. Боднарюк