ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5954/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,-
В С Т А Н О В И В:
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням в сумі 109720, 08 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, відповідач навчався в ХНУВС за державним замовленням на підставі контракту від 01.09.2021 № 530. Після закінчення навчання 15.03.2025 його направлено для подальшого проходження служби, однак наказом ГУНП в Чернівецькій області від 28.10.2025 № 395 о/с його звільнено зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Посилаючись на частину четверту статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», умови контракту та Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261, позивач вважає, що у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати на навчання.
Згідно з довідкою-розрахунком їх розмір становить 109 720 грн 08 коп., який відповідачем не оскаржувався.
Наголошував на тому, що повідомлення про необхідність добровільного відшкодування витрат відповідач отримав 11.11.2025, однак у встановлений 30-денний строк кошти не сплатив. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду, посилаючись, зокрема, на висновки Верховного Суду у справі № 480/8200/20 щодо виникнення права на судовий захист після відмови від добровільного відшкодування.
2. Відповідач правом на подання відзиву передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву не подав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Судом встановлено, що наказом ХНУВС від 20.07.2021 № 293 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом з 25.08.2021.
2. 01.09.2021 між ОСОБА_1 , ХНУВС та ГУНП в Луганській області укладено контракт № 530 про здобуття освіти за державним замовленням.
3. Наказом ХНУВС від 14.03.2025 № 78 о/с, зі змінами, внесеними наказом від 24.06.2025 № 223 о/с, відповідача відраховано зі складу курсантів у зв`язку із закінченням навчання та направлено для подальшого проходження служби з 15.03.2025.
4. Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 28.10.2025 № 395 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 30.10.2025 на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
5. Відповідно до довідки-розрахунку витрати, пов`язані з утриманням відповідача в ХНУВС, становлять 109 720 грн 08 коп.
6.11.11.2025 відповідач отримав повідомлення про необхідність добровільного відшкодування зазначених витрат. У встановлений строк кошти ним не відшкодовано.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, наведена норма встановлює спеціальний обов`язок особи, яка навчалася за державним замовленням та після закінчення навчання не виконала встановлений законом строк проходження служби.
При цьому виникнення такого обов`язку пов`язується не з причиною звільнення як такою, а з фактом звільнення протягом трьох років після закінчення навчання, за винятком прямо визначених законодавцем підстав.
2. Як встановлено судом, відповідач закінчив навчання у ХНУВС 15.03.2025, а звільнений зі служби в поліції з 30.10.2025. Таким чином, між датою закінчення навчання та датою звільнення минуло менше трьох років.
Підставою звільнення відповідача визначено пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Пункт 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» не належить до передбачених частиною четвертою статті 74 цього Закону винятків, за наявності яких обов`язок щодо відшкодування витрат не виникає.
Таким чином, з огляду на встановлену законом підставу звільнення відповідача та період, протягом якого відбулося звільнення після закінчення навчання, у нього виник передбачений законом обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти.
3. Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.08.2022 у справі № 480/8200/20, відповідно до якого у разі звільнення особи зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання виникає обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у закладі вищої освіти. Верховний Суд також виходив із того, що відповідний обов`язок випливає як із закону, так і з умов укладеного контракту.
Укладений між сторонами контракт від 01.09.2021 № 530 містить аналогічне положення, відповідно до якого особа зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту, а також у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з її утриманням у закладі вищої освіти.
Отже, відповідач, підписуючи контракт, був обізнаний щодо правових наслідків звільнення зі служби в поліції до спливу трьох років після закінчення навчання та добровільно погодився з відповідним обов`язком.
4. Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду у справі № 120/13330/23, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що підписання особою контракту свідчить про її обізнаність із необхідністю відшкодування витрат у разі звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання. Верховний Суд також не визнав переконливими доводи особи, які б перешкоджали добровільному виконанню цього обов`язку.
Аналогічний висновок щодо звільнення саме за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» викладено Харківським окружним адміністративним судом у справах № 520/666/23 та № 520/11817/22. У цих справах суди виходили з того, що звільнення у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби до спливу трирічного строку є підставою для виникнення обов`язку щодо відшкодування витрат.
5. Згідно з пунктом 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261, відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, а також оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку загальна сума витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у ХНУВС, становить 109 720 грн 08 коп.
Зазначений розрахунок складений відповідно до встановленого порядку. Доказів того, що до розрахунку включено витрати, які не передбачені Порядком № 261, або що розрахунок містить арифметичні чи інші помилки, відповідачем суду не надано.
При цьому сам факт того, що відповідач не погоджується з обов`язком відшкодування витрат, не свідчить про неправильність їх розрахунку. Відповідач мав можливість оскаржити розрахунок або надати власний розрахунок, однак таких доказів матеріали справи не містять.
Суд також бере до уваги, що у справах цієї категорії обов`язок щодо відшкодування виникає у розмірі фактично понесених та належним чином розрахованих витрат, передбачених Порядком № 261.
6. Щодо дотримання позивачем процедури добровільного відшкодування суд зазначає, що відповідно до пункту 8 Порядку № 261 у разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 у справі № 480/8200/20 звернув увагу, що перед зверненням до суду особі має бути надана можливість добровільно відшкодувати витрати шляхом вручення або направлення відповідного повідомлення із зазначенням суми та реквізитів для сплати.
7. Судом встановлено, що повідомлення про необхідність відшкодування витрат направлено відповідачу поштовим відправленням та отримано ним 11.11.2025. Доказів добровільної сплати відповідачем 109 720 грн 08 коп. суду не надано.
Таким чином, позивач виконав передбачений Порядком № 261 обов`язок щодо повідомлення відповідача та надання йому можливості добровільно виконати свій обов`язок, а після спливу встановленого строку набув право на звернення до суду.
При цьому Верховний Суд у постанові від 27.11.2025 у справі № 120/13330/23 підтвердив, що належне повідомлення особи про необхідність відшкодування витрат та ненадання нею переконливих доказів неможливості добровільного виконання відповідного обов`язку є достатніми обставинами для висновку про правомірність стягнення витрат.
8. Суд також враховує, що обов`язок щодо відшкодування витрат має публічно-правову природу та спрямований на компенсацію державі фактичних витрат на підготовку поліцейського за державним замовленням у випадку, коли особа не виконала встановлений законом та контрактом обов`язок проходити службу протягом визначеного строку.
Водночас така компенсація не є дисциплінарним стягненням і не залежить від питання правомірності самого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Предметом розгляду у цій справі є не правомірність наказу про звільнення, а наявність передбаченого законом та контрактом обов`язку відшкодувати витрати у зв`язку з фактом звільнення до спливу трирічного строку.
Отже, для вирішення цього спору суду необхідно встановити факт навчання відповідача за державним замовленням, факт закінчення навчання, факт звільнення протягом трьох років після його закінчення, підставу такого звільнення, наявність відповідного положення контракту, розмір фактичних витрат та дотримання позивачем процедури їх добровільного відшкодування. Усі зазначені обставини у цій справі підтверджені належними та допустимими доказами.
Таким чином, сукупність встановлених судом обставин свідчить про те, що відповідач після закінчення навчання не виконав обов`язок щодо проходження служби протягом трьох років, був звільнений з підстави, яка не входить до передбачених законом винятків, та не відшкодував у добровільному порядку витрати, пов`язані з його утриманням у ХНУВС.
9. За таких обставин позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ, у розмірі 109 720 грн 08 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
2. За відсутності вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням в сумі 109720, 08 грн.
3. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Харківський національний університет внутрішніх справ (вул. Стуса Василя, 2, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21013, код ЄДРПОУ: 08571096);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Боднарюк