ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5990/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 247 092 гривень 14 коп. (двісті сорок сім тисяч дев`яносто дві) гривні 14 копійок під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 , проходячи військову службу, відповідно до наказу від 30.06.2022 №180 вибув у відпустку за станом здоров`я строком на 30 діб з 30.06.2022 по 29.07.2022. Після закінчення відпустки до місця служби не прибув та, за твердженням позивача, з 30.07.2022 без поважних причин не виконував обов`язки військової служби.
Наголошував на тому, що за даним фактом військовою частиною проведено службові розслідування, за результатами яких ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та встановлено факт надлишкової виплати йому грошового забезпечення за липень-жовтень 2022 року. Крім того, до органу досудового розслідування направлялися повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а 13.05.2025 відомості внесено до ЄРДР за ч. 5 ст. 407 КК України.
Також зазначив, що згідно з довідкою від 20.09.2025 №850 загальна сума переплати становить 247 092,14 грн, у тому числі грошове забезпечення та додаткова винагорода за липень-жовтень 2022 року. 23.10.2025 відповідачу направлено вимогу про повернення коштів, яку, за твердженням позивача, він не виконав.
Посилаючись на статті 1212, 1215 ЦК України, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок №260, позивач вважає, що відповідач не мав права на отримання грошового забезпечення за період відсутності на службі, а отримані ним кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
1. Ухвалою суду за клопотанням представника позивача Військової частини НОМЕР_1 , поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.06.2022 № 156 солдат ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією, прибув з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та призначений на посаду водія 3 відділення 1 аеромобільно-десантного взводу 1 аеромобільно-десантної роти.
2. З 06.06.2022 позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а також визначено таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків.
3. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.06.2022 № 180 солдат ОСОБА_1 вибув у відпустку за станом здоров`я строком на 30 діб до м. Чернівці з 30.06.2022 по 29.07.2022.
4. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.07.2022 № 209 солдата ОСОБА_1 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 .
5. З матеріалів справи судом встановлено, що під час службового розслідування за фактом нез`явлення солдата ОСОБА_1 на військову службу. Також встановлено, що 10.06.2022 він перебував на амбулаторному огляді у військовій частині НОМЕР_4 , після чого був направлений до АТ «Українська залізниця» ДКЛ на залізничному транспорті «Філія «Центр охорони здоров`я», де перебував на стаціонарному лікуванні з 10.06.2022 по 21.06.2022.
6. 21.06.2022 ОСОБА_1 повторно перебував на амбулаторному огляді у військовій частині НОМЕР_4 та був скерований на лікування до АДРЕСА_2 . У подальшому він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради з 21.06.2022 по 30.06.2022.
7. 30.06.2022 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, за результатами якого йому видано довідку ВЛК № 460 від 30.06.2022. Цього ж дня він вибув у відпустку за станом здоров`я строком на 30 діб до м. Чернівці з 30.06.2022 по 29.07.2022.
Після закінчення зазначеної відпустки, з 30.07.2022, ОСОБА_1 до місця проходження військової служби не прибув та виконання службових обов`язків не відновив.
8. За результатами службового розслідування, проведеного з приводу нез`явлення ОСОБА_1 на службу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 05.10.2023 № 1111 «Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом нез`явлення на службу з лікувального закладу» його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Цим же наказом начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 зобов`язано здійснити перевірку нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення.
9. 05.10.2023 та повторно 28.04.2025 командуванням військової частини НОМЕР_1 відповідно до встановленого порядку повідомлено органи досудового розслідування про обставини нез`явлення ОСОБА_1 на службу.
10. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2025 за № 6202405[телефон приховано] внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України.
11. 22.09.2025 до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов`язки начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_2 , відповідно до якого за результатами перевірки нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.07.2022 встановлено факти надмірної виплати грошового забезпечення.
12. На підставі зазначеного рапорту командиром військової частини НОМЕР_1 22.09.2025 видано наказ № 817 «Про призначення службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов`язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення за липень - жовтень 2022 року солдату ОСОБА_1 ».
13. За результатами проведеного службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2025 № 1018 «Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_1 за фактом неналежного виконання службових обов`язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення за липень - жовтень 2022 року солдату ОСОБА_1 » встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби, що призвело до надлишкової виплати йому грошового забезпечення за липень - жовтень 2022 року.
14. Згідно з довідкою від 20.09.2025 № 850 загальна сума надмірно виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за липень - жовтень 2022 року становить 247 092 грн 14 коп.
Зазначена сума складається з: за липень 2022 року - 12 723 грн 11 коп. грошового забезпечення та 42 000 грн додаткової грошової винагороди; за серпень 2022 року - 22 123 грн 01 коп. грошового забезпечення та 42 000 грн додаткової грошової винагороди; за вересень 2022 року - 22 123 грн 01 коп. грошового забезпечення та 42 000 грн додаткової грошової винагороди; за жовтень 2022 року - 22 123 грн 01 коп. грошового забезпечення та 42 000 грн додаткової грошової винагороди.
15. 23.10.2025 військова частина НОМЕР_1 направила ОСОБА_1 вимогу про відшкодування коштів у сумі 247 092 грн 14 коп. у строк до 10.11.2025 включно. Зазначені кошти відповідачем добровільно не відшкодовані.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення.
2. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у відповідний період визначалися, зокрема, Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Відповідно до пункту 15 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше, а військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, його виплата призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Таким чином, право військовослужбовця на отримання грошового забезпечення пов`язане, зокрема, з проходженням ним військової служби та виконанням обов`язків військової служби.
3.Встановлені судом обставини свідчать про те, що у спірний період відповідач фактично не перебував у військовій частині, не виконував обов`язків військової служби та після закінчення відпустки за станом здоров`я до місця проходження служби не прибув.
Отже, за період з 30.07.2022 по 31.10.2022 у відповідача були відсутні фактичні та правові підстави для отримання грошового забезпечення за час невиконання ним обов`язків військової служби.
Разом з тим, вирішуючи питання про можливість стягнення зазначених коштів, суд враховує положення статей 1212 та 1215 Цивільного кодексу України.
4. Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула або зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Такий обов`язок виникає також у випадку, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала.
Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.
Зазначена норма підлягає застосуванню з урахуванням усталеної практики Верховного Суду.
Так, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22 зазначено, що стаття 1215 ЦК України встановлює загальне правило щодо неповернення відповідних виплат та передбачає винятки з нього, зокрема у разі рахункової помилки платника або недобросовісності набувача. Верховний Суд також наголосив, що правильність здійснених розрахунків та добросовісність набувача презюмуються, а тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника.
Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі № 501/2500/15-ц, відповідно до якого саме по собі отримання особою грошових коштів у вигляді заробітної плати за відсутності достатньої правової підстави не є безумовною підставою для їх повернення. При цьому рахункова помилка полягає саме у неправильності обчислення, а помилки, пов`язані із застосуванням норм законодавства, самі по собі рахунковими помилками не є.
Отже, з урахуванням наведеної судової практики для вирішення цього спору суд має встановити не лише факт відсутності у відповідача права на відповідні виплати, але й наявність обставин, які відповідно до статті 1215 ЦК України дають підстави для їх повернення.
5. Судом встановлено, що відповідач був обізнаний із визначеним йому строком відпустки за станом здоров`я до 29.07.2022 включно. Відповідно, з 30.07.2022 він мав обов`язок прибути до місця проходження військової служби.
Водночас відповідач після закінчення відпустки до військової частини не прибув, службові обов`язки не виконував, а отримання ним грошового забезпечення продовжувалося.
Таким чином, на відміну від випадків, коли особа об`єктивно не могла знати про факт помилкової виплати, у цій справі відповідач самостійно не виконував обов`язку щодо проходження військової служби після закінчення відпустки та був обізнаний про обставини, які виключали його право на отримання грошового забезпечення за відповідний період.
При цьому відповідач не надав суду доказів наявності об`єктивних причин, які б перешкоджали йому прибути до місця служби після закінчення відпустки, а також доказів того, що після припинення проходження служби він повідомляв командування про обставини, які могли бути підставою для подальшої виплати йому грошового забезпечення.
Суд також враховує, що після встановлення факту надмірної виплати позивач направив відповідачу 23.10.2025 вимогу про повернення коштів у сумі 247 092 грн 14 коп. Однак відповідач вимогу не виконав та кошти не повернув.
6. За таких обставин суд вважає доведеним, що відповідач не лише не мав права на отримання спірних коштів, але й, з огляду на конкретні обставини їх отримання та власну поведінку щодо проходження військової служби, не може вважатися добросовісним набувачем цих коштів.
При цьому суд враховує, що добросовісність набувача за змістом статті 1215 ЦК України презюмується. Однак зазначена презумпція може бути спростована належними та допустимими доказами. У цій справі такими доказами в сукупності є накази командування, матеріали службових розслідувань, документи щодо строку відпустки відповідача, відомості про його фактичну відсутність на службі, документи щодо нарахування йому грошового забезпечення за період відсутності, а також факт невиконання ним вимоги про добровільне повернення надмірно виплачених коштів.
7. Суд також бере до уваги, що спірні кошти були виплачені відповідачу не за фактично виконану ним військову службу у відповідному періоді, а внаслідок продовження їх нарахування за час, коли він фактично не виконував обов`язків військової служби.
За таких обставин суд доходить висновку, що виплата грошового забезпечення відповідачу за період з 30.07.2022 по 31.10.2022 була здійснена за відсутності належної правової підстави, а отримані ним кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.
8. Щодо розміру коштів, які підлягають стягненню, суд зазначає, що відповідно до довідки від 20.09.2025 № 850 загальна сума надмірно виплаченого відповідачу грошового забезпечення за липень - жовтень 2022 року становить 247 092 грн 14 коп.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували наведений розрахунок або підтверджували наявність у відповідача права на отримання зазначених коштів за спірний період, суду не надано.
Отже, суд вважає доведеним факт безпідставного набуття відповідачем за рахунок військової частини НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 247 092 грн 14 коп., у зв`язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене, позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 247 092 грн 14 коп. безпідставно набутих коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
2. За відсутності вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 247 092 гривень 14 коп. (двісті сорок сім тисяч дев`яносто дві) гривні 14 копійок.
3. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 );
Відповідач - ОСОБА_1 (с. Тисовець, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 59054, код РНОКПП: НОМЕР_6 ).
Суддя О.В. Боднарюк