ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 р. Справа № 520/24208/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 10.12.25 у справі № 520/24208/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування витрат на відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 01.11.2022 по 19.01.2024 за 445 діб добових;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування витрат на відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 01.11.2022 по 19.01.2024 за 445 діб добових.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування добових за час відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 01.11.2022 по 19.01.2024 за 445 діб.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) добові за час відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 01.11.2022 по 19.01.2024 за 445 діб.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, із посиланням на обставини справи та норми чинного законодавства, зазначає, що суд першої інстанції не сприйняв належним чином доводи регіонального управління, як відповідача у справі, не провів належного аналізу нормативно - правових актів, що регулюють спірні правовідносини - застосував до них нормативно-правові акти, які не поширюють свою дію на правовідносини проходження військової служби в ДПСУ і, як наслідок, неправильно застосував норми матеріального права.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, розглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду у суді апеляційної інстанції, що 27.04.2024 наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2024 № 226-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням в запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 17.04.2024 № 666-ОС за підпунктом «г» та проведено розрахунок грошового забезпечення.
Як зазначив позивач, із ним не проведено розрахунок за час перебування у відрядженні до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з період з 01.11.2022 по 19.01.2024 за 445 діб добових.
При цьому, як зазначено у позовній заяві, 26.04.2024 ОСОБА_1 надав відповідачу звіт про використання коштів за час відрядження до оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 01.11.2022 по 21.01.2024 загальним терміном 445 діб.
Оскільки управлінських рішень відповідачем не приймалося щодо виплати позивачу добових за весь період відрядження до оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », останній звернувся на адресу відповідача із заявою від 13.05.2024, в якій просив надати відомості про службові відрядження за період з березня 2022 року по 27.04.2024 із наданням копій наказів про відрядження, відомості кадрових підрозділів про вибуття та прибуття із відрядження (пункт 13 заяви) та відомості про нарахування та виплату добових за відрядження, здійснених протягом 2022-2024 років (пункт 14 заяви).
Листом за № 09/Л-224/256 від 12.06.2024 відповідач надав витяг з наказу «Про особовий склад» від 25.10.2022 № 315-ВВ, який свідчить про вибуття позивача у відрядження; витяг з наказу відповідача від 21.01.2024 №27-ВВ «Про особовий склад», який свідчить про прибуття позивача з відрядження.
У доповнення до відповіді, що оформлена листом за № 09/Л-224/256 від 12.06.2024, відповідач надіслав лист № 08/Л-281/283 від 10.07.2024, яким повідомив, що позивач направлявся у відрядження до оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 01.11.2022 на підставі наказу від 25.10.2022 № 315-ВВ до 19.01.2024, підстава - наказ від 21.01.2024 № 27-ВВ, мета відрядження: виконання завдань у складі оперативної групи Державної прикордонної служби України в ПКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі: розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 21.10.2022 № 2155/ ПКП/Х та бойового розпорядження відповідача від 25.10.2022 № 796 (гриф), а також повідомив, що 26.10.2021 позивачу видано службове посвідчення серії НОМЕР_4 , яке 26.04.2024 повернуто відповідачу.
29.06.2024 позивач звернувся із заявою на адресу Генерального штабу ЗСУ, в якій просив надати витяг з облікових відомостей (книг, журналів) кадрового підрозділу ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », або іншого підрозділу, уповноваженого на ведення обліку прибулого та особового складу, що вибуває у зазначеному військовому з`єднанні, про його прибуття у службове відрядження та вибуття з службового відрядження (посвідчення про відрядження № 12/381) та копію або витяг з наказу про взяття позивача на харчове забезпечення в ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період відрядження.
01.07.2024 позивача проінформовано про те, що його звернення на адресу Генерального штабу ЗСУ зареєстроване 01.07.2024 за вх. № Л-76092.
На час звернення з позовом відповіді від Генерального штабу ЗСУ на заяву позивача від 29.06.2024, яка зареєстрована 01.07.2024 за вх. № Л-76092, не надходило.
31.07.2024 позивач звернувся на адресу відповідача із заявою, в якій просив виплатити добові за 445 діб відрядження до ОКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 01.11.2022 по 21.01.2024 та до м. Дніпро у вказаний проміжок часу.
24.08.2024 на електронну пошту позивача надійшла відповідь відповідача на заяву від 31.07.2024, оформлена листом за №09/Л-323/333 від 24.08.2024, якою фактично відповідач відмовив позивачу здійснити відшкодування витрат за 445 діб відрядження до ОКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 01.11.2022 по 21.01.2024, з посиланням на неподаний звіт, а також відповідач зазначив, що у період дії правового режиму військового стану всі військовослужбовці забезпечуються харчуванням за рахунок держави.
Уважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
За змістом частини 6 ст. 14 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України (п. 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105).
Абзац 1 пункту 10 Інструкції № 105 зазначає, що окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв`язку з таким відрядженням).
За змістом абзацу 11 пункту 24 Інструкції № 105 виплата добових військовослужбовцям не здійснюється за дні, коли вони (у передбачених законодавством випадках) забезпечуються триразовим харчуванням за рахунок держави, а також за період, коли відрядженому здійснюються польові виплати (морське грошове забезпечення).
Відповідно до п. 1.1. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 09.12.2002 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2002 р. за № 992/7280 (зі змінами), військовослужбовці, які прибули у військову частину в відрядження, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.
З метою недопущення фінансових порушень під час направлення військовослужбовців у відрядження під час дії воєнного стану, на підставі вимог заступника Міністра оборони України № 9696/з від 20.05.2022 року, військовослужбовці, під час направлення у відрядження під час дії воєнного стану забезпечуються: - видачею продовольчих атестатів (або добовим польовим набором продуктів (повсякденним набором сухих продуктів); - зарахуванням на продовольче забезпечення із забезпеченням триразовим харчуванням.
У разі неможливості забезпечити військовослужбовців, які прибули у відрядження, триразовим харчуванням, командування частини повинно надіслати повідомлення командиру військової частини, з якої військовослужбовці прибули у відрядження, із зазначенням причин.
Виплата добових та відшкодування витрат на найм житлового приміщення здійснюються за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них) (п. 20 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105).
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 29 серпня 2011 року № 530, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2011 року №1115/19853 (далі - Інструкція № 530) визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), у якій військовослужбовець проходить службу. Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.
Також, пунктом 1.11 Інструкції № 530 встановлено, що виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення проводяться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов`язок відмічати посвідчення про відрядження.
При цьому, згідно з п.1.4 Інструкції № 530 забороняється провадити виплату добових та відшкодовувати витрати на наймання житлового приміщення за посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням порядку їх оформлення, встановленого законодавством України.
За відсутності в посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них) добові не виплачуються (п.1.12 Інструкції № 530).
Відповідно до п. 3 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105, рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються: пункт призначення; найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець; строк та терміни відрядження; мета відрядження.
Суд зазначає, що вказаною нормою визначено вичерпний перелік. Зазначення додаткової інформації не передбачено.
Відповідно до п. 6 Інструкції № 105, Військова частина (установа, організація), що відряджає військовослужбовця, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю перераховується в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Згідно з п. 9 Інструкції №105, підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України.
Відповідно до Інструкції про про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 30.07.2012 за № 582, орган Держприкордонслужби, що відряджає військовослужбовця, зобов`язаний забезпечити його коштами. Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Після повернення з відрядження до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної служби, військовослужбовець зобов`язаний подати звіт про використання коштів, виданих йому на відрядження. Сума залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження, підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок органу Держприкордонслужби, що їх видав (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс).
Разом із звітом про використання коштів, виданих на відрядження, подаються оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів, що підтверджують вартість зазначених у зв`язку з відрядженням витрат, а саме: проїзні документи, документи про витрати на наймання житлового приміщення, страхові поліси тощо.
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв`язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.
Військовослужбовцям, які за період перепідготовки (підвищення кваліфікації) або під час виконання службових завдань з охорони державного кордону відповідно до законодавства мають право на харчування за рахунок держави, добові не виплачуються.
Отже, якщо військовослужбовець під час відрядження має право на харчування за рахунок держави в особі військової частини, то добові за час такого відрядження не виплачуються.
Як слідує з матеріалів справи, на підставі Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2022 № 315-ВВ відрядили полковника ОСОБА_1 (П-003096), начальника оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) управління оперативно-розшукової діяльності, до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з метою виконання завдань у складі оперативної групи Державної прикордонної служби України в ПКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 01 листопада 2022 року. Підстава: бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25 жовтня 2022 року №796дск.
Факт відрядження позивача до ОКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 01.11.2022 по 21.01.2024 також підтверджується витягом з наказу командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 31.10.2024 № 141/дск, згідно якого з 01.11.2022 позивача залучено до складу сил і засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових завдань та витягом з наказу командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 19.01.2024 №19/дск, відповідно до якого 19.01.2024 позивача виключено зі складу сил і засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Як зазначає відповідач, позивач направлявся у відрядження до Оперативно-стратегічного угрупування військо « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (орган військового управління Збройних Сил України). З моменту введення військового стану в Україні, усі військові органи переведені у найвищий ступінь бойової готовності, (ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » створений для виконання завдань з національної безпеки та оборони, діє у найвищому ступені бойової готовності) та дотепер забезпечують військовослужбовців гарячим харчуванням.
Позивач відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.10.2022 № 315-ВВ та від 21.01.2024 № 27-ВВ перебував у відрядженні до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.10.2022 № 896дск (про що зазначено в наказі) та брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, тобто брав участь у здійснення заходів із правового режиму воєнного стану, а отже мав право на забезпечення харчуванням.
Ухвалою суду першої інстанції від 07.11.2024 витребувано у ПКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » через Генеральний штаб Збройних Сил України копію наказу начальника ПКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про зарахування полковника ОСОБА_1 на забезпечення харчуванням під час відрядження з ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у період з 01.11.2022 по 19.01.2024 або обґрунтовані письмові пояснення у разі неможливості надати витребувані судом докази.
З відповіді, яка надійшла до суду, вбачається, що в наказі командувача оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) від 31 жовтня 2024 року №142/дск, значиться: « 1. Залучити до складу сил і засобів оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань: 1.1. Нижчепойменований особовий склад інших військових формувань: 1.1.1. Державної прикордонної служби України, з 01 листопада 2022 року: полковника ОСОБА_1 . Підстава: рапорт СОГ ДПВУ ПКП ОСУВ (не розшифровано) «Хортиця» від 31.10.2022 № 3901/ОСУВ/П ... Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (печатка, підпис).
Рапорт СОГ ДПВУ ПКП ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 30 жовтня 2022 року № 3901/ОСУВ/П на зберігання до ГДА Міноборони не надходив. Іншої інформації про зарахування полковника ОСОБА_1 на забезпечення харчуванням під час відрядження за період з 01 листопада 2022 року по 19 січня 2024 року в архівних документах оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не виявлено.
Окрім того, судом ухвалою від 06.10.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) посвідчення на відрядження до ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСОБА_1 .
На виконання ухвали суду від 06.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) повідомило, що посвідчення про відрядження ОСОБА_2 до регіонального управління не надавалось.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження забезпечення позивача встановленим вказаним порядком авансом. Судом також не встановлені підстави, передбачені п. 24 Інструкції № 105 та пункту 2.9 Інструкції № 582, за яких виплата добових військовослужбовцю під час відрядження не мала здійснюватись (забезпечення трьохразовим харчуванням).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що після повернення з відрядження відповідач повинен був виплатити позивачу добові за час відрядження в розмірі, визначеному чинним законодавством на час відрядження, за кожну добу відрядження.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що право на харчування позивача виникло автоматично в силу закону - Постанови КМУ № 426 (Примітка 1 до Норми № 1), оскільки він виконував завдання із здійснення заходів із правового режиму воєнного стану, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки виконання цієї норми вимагає видання відповідних розпорядчих документів (наказів по стройовій частині/тилу про постановку на забезпечення). З огляду на те, що відповідач, як орган управління, не надав суду доказів того, що позивача було поставлено на таке забезпечення в місці відрядження, твердження про те, що позивач ним забезпечувався, є недоведеними.
Сам лише факт теоретичної можливості (права) на харчування не звільняє військову частину від обов`язку виплати добових, якщо фактично таке харчування не надавалося (або військовослужбовець не був поставлений на відповідний облік наказом). Відсутність наказу про зарахування на продовольче забезпечення свідчить про те, що відповідач не реалізував це забезпечення в натурі, а отже, позивач має право на грошову компенсацію понесених витрат (добові).
Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 308 КАС України переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 520/24208/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П`янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц