ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 р. Справа № 520/4856/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Фоміної Л.О.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.05.26 по справі № 520/4856/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи з 08.08.2025;
- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії 08.08.2025;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІІ групи з 08.08.2025.
Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на положення п. 14-6.1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи". Зазначив, що згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №2839403 черговий огляд був призначений на квітень 2022 року, тобто припав на період дії воєнного стану, виплату пенсії позивача подовжено по 08.08.2025. В електронній пенсійній справі позивача відсутні документи, що підтверджують її відношення до категорії осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, визначеної пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", тому подовжувати виплату пенсії після 08.08.2025 законні підстави відсутні.
Позивач надала до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просила ппеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №520/4856/26 залишити без задоволення.Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №520/4856/26 залишити без змін.
Зазначила, що в цій справі суд першої інстанції правильно встановив обставини, правильно визначив характер спірних правовідносин, належно оцінив докази та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність припинення виплати пенсії позивачу. Підстави для скасування рішення відсутні.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У період з 27.07.2026 по 21.08.2026 головуючий суддя Фоміна Л.О. перебувала у щорічній відпустці.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримувала пенсію по інвалідності (ІІІ групи, загальне захворювання) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон) з 23.04.2019 року по 08.08.2025 року.
08.08.2025 року позивачу припинено виплату пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю III групи.
Позивач звернулася до відповідача з заявою щодо підстав припинення їй виплати пенсії по інвалідності та поновлення виплати пенсії.
Відповідач листом від 22.01.2026 року № 4424-131/П-03/8-2000/26 повідомив зокрема, що в електронній пенсійній справі позивача відсутні документи, що підтверджують наявність групи інвалідності або відношення до категорії осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, визначеної пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", тому подовжувати виплату пенсії після 08.08.2025 року законні підстави відсутні.
02.02.2026 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою щодо поновлення виплати пенсії.
Відповідач листом від 23.02.2026 року № 11254-8875/П-03/8-2000/26 повідомив зокрема, що в електронній пенсійній справі відсутні документи, що підтверджують наявність групи інвалідності або відношення до категорії осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, визначеної пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", тому подовжувати виплату пенсії після 08.08.2025 року законні підстави відсутні. Подовження виплати пенсії до 01.04.2026 року Законом не передбачено.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулася за їх захистом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Харківській області вчинено протиправні дії щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІІ групи з 08.08.2025.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
За змістом ч. 1 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Так, позивач отримувала пенсію по інвалідності з 23.04.2019 до 08.08.2025, як особа з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією.
При цьому, виплата пенсії по інвалідності позивачу до 08.08.2025 проводилася відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без результатів повторного огляду на період дії воєнного стану.
Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 08.08.2025 відповідач, із посиланням на положення пункту 3 постанови КМУ № 1338, зазначив відсутність у ГУ ПФУ в Харківській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю.
Так, згідно з п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
Відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" встановлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:
особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачу інвалідність була встановлена з 23.04.2019, тобто до набрання чинності Постановою № 1338 (26.11.2024), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України.
Отже, посилання відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з 08.08.2025 у зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ в Харківській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю є необґрунтованими.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачу протиправно зупинено виплату пенсії з 08.08.2025.
При цьому, у даному рішенні суду надається оцінка правомірності зупинення відповідачем виплати пенсії позивачу з 08.08.2025.
Також, згідно з ч.1 ст.49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів прийняття відповідного рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу або припинення виплати пенсії за рішенням суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Харківській області вчинено протиправні дії щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІІ групи з 08.08.2025 та вважає, що для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи, з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/4856/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 520/4856/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.О. Фоміна
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко