ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 р. Справа № 520/18055/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 04.12.25 у справі № 520/18055/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатним до військової служби за висновком призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2008 без номеру та про виключення його з військового обліку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатним до військової служби за висновком призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2008 без номеру та про виключення його з військового обліку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, не враховано всі фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору.
В апеляційній скарзі позивач викладає обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, наведені ним у позовній заяві. Звертає увагу на ненадання належної оцінки судом першої інстанції тому, що незважаючи на те, що вперше законодавством нормативно розмежовано поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» лише у 2022 році, правові наслідки є ідентичними - остаточне припинення статусу військовозобов`язаного. Тобто після виключення позивача у 2008 році з військового обліку на підставі пункту "а" статті 36 графи І Розкладу хвороб, як непридатного до військової служби, без визнання підробленими відповідних документів чи переогляду зі встановленням іншого медичного діагнозу, відповідач не мав правових та фактичних підстав повторно взяти позивача на військовий облік. Уважає, що процедура виключення ОСОБА_1 з військового обліку фактично відбулась, тому його дані мають бути приведені у відповідність до дійсних обставин справи, з яких слідує, що позивач виключений з військового обліку.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до відмітки у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ОСОБА_1 19.02.2008 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі гр. І ст. 36-а Наказу МО України № 2-1994, ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Позивачем надано до суду витяг з мобільного застосунку «Резерв+», за змістом якого ОСОБА_1 станом на 01.07.2025 перебуває на обліку як військовозобов`язаний.
Позивач звернувся до керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 24.04.2025 щодо виправлення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів помилки відносно того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку як військовозобов`язаний, та щодо внесення відповідних відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за ст.37 ч.6 п.3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за станом здоров`я, згідно з рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2008 без номера про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі гр.1 ст.36а Наказу МО України №1 - 1994 за станом здоров`я з наданням письмового підтвердження внесення таких відомостей до ЄДРПВтР.
Станом на час звернення позивача до суду з позовом відповіді не надійшло.
Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін колегія суддів виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (далі також - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частин першої та третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
- військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" № 1951-VIII від 16 березня 2017 року (далі за текстом - Закон України № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною 9 статті 5 Закону України № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Закону України № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
За приписами частини 3 статті 14 Закону України № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. За змістом положень п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 затверджено Порядок та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487). В абз. 3 п. 79 Порядку № 1487, зазначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством. Підтримки.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, передбачивши для них різні підстави та різні правові наслідки.
Суд касаційної інстанції наголосив, що особи, виключені з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаних, тоді як громадяни, зняті з військового обліку, продовжують перебувати у цьому статусі.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
У межах цієї справи позивач стверджує, що не має статусу військовозобов`язаного, оскільки був виключений з військового обліку, що, на його думку, підтверджується записом у тимчасовому посвідченні, виданому замість військового квитка.
Так, за матеріалами справи, згідно з інформацією з тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , 19.02.2008 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі гр. І ст. 36-а Наказу МО України № 2-1994, ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України Наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) графа І ст. 36-а передбачала непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Так, відповідно до п. 95 Наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 лікар виносить одну з таких постанов про придатність або непридатність до військової служби: а) придатний до військової служби; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату); в) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено здатний у воєнний час; г) непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Отже, запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , який містить посилання на гр. І ст. 36а, свідчить про зняття ОСОБА_1 з військового обліку, а не про його виключення.
Також, відповідно до облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_2 19.02.2008 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнаний непридатний до в/с в мирний час зі зняттям з військового обліку за ст. 36а розкладу хвороб відповідно до Наказу МОУ № 2-94, № 207-99.
Окрім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного саме по собі не є підставою для виключення з військового обліку, а довідку ВЛК (рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2008 без номера), до матеріалів справи позивачем не надано.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано погодився із доводами відповідача, що перебування позивача на військовому обліку цілком відповідає чинному законодавству, законні підстави для виключення його з військового обліку, внесення зазначених позивачем змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням приписів чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, відсутні.
На час звернення позивача до суду ІНФОРМАЦІЯ_8 не було надано відповіді на заяву позивача від 24.04.2025.
Проте, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем надіслано відповідь від 04 липня 2025 року, яка, як зазначає позивач, надійшла у вересні 2025 року. За змістом відповіді до Розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 заборонено вносити до Єдиного реєстру ПВР рішення військово - лікарських комісій. Внесення відомостей дозволяється лише відповідно до Наказу Міністерства оборони №402 від 14.08.2008, яким затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України.
Тобто відповідач заяву позивача розглянув та фактично відмовив у задоволенні її вимог, оскільки відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, про які просив позивач, не вніс.
Колегія суддів ураховує, що Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 та Законом України № 1951-VIII не визначено форму рішення, яке приймається за результатом розгляду заяви щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Отже, протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах судом не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу, що визначений приписами частини другої статті 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.
Під час розгляду справи позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, протилежного судовим розглядом не встановлено.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З огляду на положення статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 520/18055/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П`янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц