Судові рішення

Постанова № 139384228 у справі № 520/25471/23 від 27.08.2026

Постанова від 27.08.2026 в адміністративній справі № 520/25471/23 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Фоміна Л.О.

Справа№ 520/25471/23
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяФоміна Л.О.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення27.08.2026
Надійшло до реєстру02.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139384228

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р. Справа № 520/25471/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/25471/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.02.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 31.12.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.01.2021 по 31.12.2021 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.01.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 12.08.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.01.2023 по 12.08.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020. 01.01.2021. 01.01.2022 та 01.01.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , отриманих у 2020- 2023 роках, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021. 01.01.2022 та 01.01.2023 із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 шодо нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у 2023 році без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , вихідної допомоги при звільненні у 2023 році із у рахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2023 роки при звільненні у 2023 році без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2023 роки при звільненні у 2023 році із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування розмір) прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.02.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 31.12.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.01.2021 по 31.12.2021 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.01.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 12.08.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 01.01.2023 по 12.08.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020. 01.01.2021. 01.01.2022 та 01.01.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , отриманих у 2020-2023 роках, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021. 01.01.2022 та 01.01.2023 із врахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 шодо нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у 2023 році без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , вихідної допомоги при звільненні у 2023 році із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2023 роки при звільненні у 2023 році без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної додаткової пільгової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2023 роки при звільненні у 2023 році із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум.

У січні 2026 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив суд:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати суду в десятитиденний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року по справі № 520/25471/23;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати суду детальний розрахунок окремо по кожній складовій кожного місяця нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року (відповідно до рішення суду по справі № 520/25471/23), з урахуванням раніше поданої Заяви ОСОБА_1 від 30.09.2025 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 520/25471/23 залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 р. по справі № 520/25471/23 скасовано.

Ухвалено постанову, якою зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 90 днів з дня отримання цієї постанови подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. по справі № 520/25471/23.

22.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. по справі № 520/25471/23.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 затверджено звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі № 520/25471/23.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати новий звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 520/25471/23 в десятиденний термін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідач здійснив перерахунок його грошового забезпечення неналежним чином, а саме не врахував всі позовні вимоги які були ухвалені рішенням суду, а саме:

- рішенням суду встановлено здійснення перерахунку грошового забезпечення з 01.01.2023 по 12.08.2023 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023, однак із наданого розрахунку відповідачем вбачається, що останній зробив перерахунок лише по 19.05.2023, що суперечить рішенню суду;

- рішення суду також встановлено здійснення перерахунку та виплату вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 у 2023 році із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум, однак із наданого розрахунку відповідачем вбачається, що останній не зробив перерахунок за вказаною позовною вимогою взагалі.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апелянт подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що боржником не виконане рішення в повному обсязі, оскільки не здійснено нарахування та замовлення коштів за всіма позовними вимогами, а тому просив вимоги апеляційної скарги задовольнити

Учасники справи про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

У надісланих до суду додаткових пояснення ОСОБА_1 просить розгляд справи здійснити без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У період з 27.07.2026 по 21.08.2026 головуючий суддя Фоміна Л.О. перебувала у щорічній відпустці.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Постановляючи ухвалу про затвердження звіту, суд першої інстанції виходив з того, що боржником здійснені усі необхідні заходи щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/25471/25. Боржник у справі не відмовляється виплачувати позивачу нараховані грошові кошти, однак вони не виплачені у зв`язку з відсутністю фінансування від розпорядника коштів вищого рівня. Боржник виконав весь внутрішній Алгоритм дій щодо виконання даного судового рішення та очікує на отримання коштів. Як тільки бюджетні асигнування надійдуть на відповідний рахунок, то вони в цей же день будуть переведені на банківські реквізити позивача. Отже, враховуючи, що відповідачем вчинені дії по виконанню рішення суду що на даній стадії, не вбачається наявності обґрунтованих підстав для сумніву у належному виконанні рішення відповідачем.

Колегія суддів з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Згідно з частиною 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

За змістом частини 2 статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами 1-3 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Положеннями частин 1-2 статті 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Відповідно до частин 1-3, 10, 11 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту чи подання звіту, з якого вбачається, що судове рішення не виконано в повному обсязі - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мету, задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що відповідач здійснив перерахунок його грошового забезпечення неналежним чином, а саме не врахував всі позовні вимоги які були ухвалені рішенням суду, а саме:

- рішенням суду встановлено здійснення перерахунку грошового забезпечення з 01.01.2023 по 12.08.2023 із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023, однак із наданого розрахунку відповідачем вбачається, що останній зробив перерахунок лише по 19.05.2023, що суперечить рішенню суду;

- рішення суду також встановлено здійснення перерахунку та виплату вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 у 2023 році із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум, однак із наданого розрахунку відповідачем вбачається, що останній не зробив перерахунок за вказаною позовною вимогою взагалі.

Колегія суддів вважає зазначені доводи апеляційної скарги обґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023, ним було зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема:

- здійснити з 01.01.2023 по 12.08.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;

- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у 2023 році із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум.

22.06.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 р. по справі № 520/25471/23, до якого відповідачем додано довідку-розрахунок перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 від 21.02.2024 з розрахунковою відомістю, довідку-розрахунок (оновлений) перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 від 12.05.2026 з розрахунковою відомістю та розрахункову відомість від 21.04.2026, з яких вбачається, що відповідач здійснив позивачу перерахунок грошового забезпечення за 2023 рік за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, що не відповідає резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2023, адже такий перерахунок за 2023 рік мав бути проведений за період з 01.01.2023 по 12.08.2023.

Крім того, зі змісту розрахункової відомості від 21.02.2024 не вбачається, що відповідачем був здійснений перерахунок вихідної допомоги (а.с. 138).

Зі змісту оскаржуваної ухвали встановлено, що суд першої інстанції зазначеним вище обставинам не надав оцінки і при прийнятті звіту не дослідив питання чи належним чином відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача та вихідної допомоги.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою.

При цьому, колегія суддів наголошує, що вимоги апеляційної скарги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 подати новий звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 520/25471/23 в десятиденний термін є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки вирішення таких вимог у розумінні статей 382, 382-3 КАС України віднесено до компетенції суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким у цьому випадку є Харківський окружний адміністративний суд.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 229, 294, 308, 312, 313, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року по справі №520/25471/23 скасувати.

Справу № 520/25471/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Повний текст постанови виготовлено 31.08.2026.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
27.08.2026 Постанова № 139275198 Другий апеляційний адміністративний суд
24.07.2026 Ухвала № 138481723 Другий апеляційний адміністративний суд
24.07.2026 Ухвала № 138481722 Другий апеляційний адміністративний суд
10.07.2026 Ухвала № 138133127 Другий апеляційний адміністративний суд
24.06.2026 Ухвала № 137664483 Харківський окружний адміністративний суд
17.06.2026 Ухвала № 137469446 Харківський окружний адміністративний суд
10.03.2026 Постанова № 134741626 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
10.03.2026 Постанова № 134741289 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
23.02.2026 Ухвала № 134284702 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
23.02.2026 Ухвала № 134284701 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
16.02.2026 Ухвала № 134102593 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
26.01.2026 Ухвала № 133570984 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
19.02.2024 Ухвала № 117083192 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
29.01.2024 Ухвала № 116613221 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
04.12.2023 Ухвала № 115382541 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
21.11.2023 Рішення № 115073681 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
21.09.2023 Ухвала № 113633480 без тексту Харківський окружний адміністративний суд