ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
26 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 280/3717/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі №280/3717/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною дію або бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов`язати відповідача (з метою відновлення порушеного права) з 01.07.2021 виплачувати позивачу щомісячну доплату до розміру пенсії 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження її максимальним розміром;
- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати щомісячної нарахованої пенсії позивачу відповідно до Довідки №311/С від 13.03.2024 «Про розмір грошового забезпечення» у розмірі 39359,68 грн з 01.02.2023, 80% грошового забезпечення, без щомісячної доплати до пенсії 2000 грн, яка визначена ПКМУ №713, та обмеження її максимальним розміром з не проведеною індексацією грошових доходів до пенсії - на підставі Постанов КМУ про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення з 2022 по 2026 роки;
- зобов`язати відповідача (з метою поновлення порушеного права) здійснити виплату пенсії з 01.02.2023 позивачу у розмірі її нарахування 39359,68 грн разом з щомісячною доплатою 2000 грн. проіндексовати суми пенсії у розмірах 39359,68 грн та 2000 грн в повному обсязі згідно коефіцієнтів збільшення, що визначені Постановами КМУ з 2022 по 2026 рік та виплачувати її разом з сумою індексації без обмеження максимальним розміром: з 01.03.2022 із застосуванням коефіцієнта збільшення, у розмірі 1,140 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі проіндексованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимальним розміром; з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі проіндексованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимальним розміром; з 01.03.2024 із застосуванням збільшення 1,0796 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі проіндексованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром; з 01.03.2025 із застосуванням збільшення 1,115 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі проіндексованої на підставі постанови Кабінету Міністрів Україні від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження максимальним розміром; з 01.03.2026 із застосуванням збільшення 1,121 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі проіндексованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» без обмеження пенсії максимальним розміром;
- різницю між нарахованою пенсією за період з 01.02.2023 по день, (надати правильний розрахунок пенсії з 01.02.2023 позивачу і суду) з якого починається виплата призначеної пенсії (недоплачену частину основного розміру пенсії виплатити однією сумою з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у розмірі 3% річних відповідних сум), що передбачено статтями 63, 51, 52, 55 Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 пенсії у відповідності до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №280/1294/25 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 13.03.2024 №311/С, у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2023 нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 пенсії у відповідності до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №280/1294/25 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 13.03.2024 №311/С, у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач має право на нарахування та виплату з 01.02.2023 пенсії підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 13.03.2024 №311/С у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що підвищення грошового забезпечення з 01.01.2023 не відбулося, а тому підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі наданої довідки не має. При цьому, відповідач зазначає про виконанням ним вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», оскільки зазначені постанови є чинними. Крім того, відповідач зазначає про відсутність правових підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 01.04.2021 отримує пенсію по інвалідності у розмірі 80 % грошового забезпечення, яка призначена йому відповідно до Закону №2262-ХІІ (а.с.34).
ІНФОРМАЦІЯ_2 13.03.2024 складено довідку №311/С про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до якої станом на 01.01.2023 розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) складає 38472,48 грн (а.с.44).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №280/1294/25, яке набрало законної сили 30.07.2025, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 13.03.2024 №311/С, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №280/1294/25, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі №280/1294/25 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дії, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Судом встановлено, що при постановлені ухвали від 26.12.2025 у справі №280/1294/25 Запорізьким окружним адміністративним судом, зокрема, було зазначено наступне:
«З наданих відповідачем розрахунків судом встановлено, що з 01.02.2023 ОСОБА_1 на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії, а саме за результатами відповідного перерахунку розмір пенсії до виплати склав 39359,68 грн.
Отже, рішення суду №280/1294/25 виконано та з 01.02.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 13.03.2024 №311/С у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Позивач звертаючись до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України вказував на те, що йому з січня 2025 року виплачується пенсія в розмірі 24627,28 грн. на місяць, а не у розмірі 39359,68 грн.
Разом з тим, з пояснень відповідача судом встановлено, що обмеження максимального розміру пенсії запроваджено у зв`язку із проведенням нового перерахунку пенсії з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Водночас, обмеження максимального розміру пенсії у зв`язку із її перерахунком на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», не були предметом розгляду адміністративної справи, а тому оцінка таких дій виходить за межі розгляду адміністративної справи.
Також, суд звертає увагу на те, що у разі якщо за наслідками наступних перерахунків пенсії її розмір був обмежений максимальним розміром, то відповідно позивач має право звернутися до суду з новим позовом щодо скасування відповідного обмеження».
Відповідно до приписів частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, в силу вищезазначених вимог частини 4 статті 78 КАС України встановлені ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №280/1294/25, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі №280/1294/25 обставини не потребують додаткового доказування під час розгляду цієї справи.
Водночас з даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі №280/10050/24, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 80% грошового забезпечення зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №312/С від 13.03.2024, з 01.03.2022 з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі №280/10050/24 задоволено частково апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі № 280/10050/24 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №312/С від 13.03.2024;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №312/С від 13.03.2024, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ.
Позовні вимоги в частині оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 29.04.2024 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.07.2021 по 29.04.2024 нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до розміру пенсії 2000.00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» - залишено без розгляду.
У іншій частині позову відмовлено.
На відповідне звернення позивача щодо пенсійного забезпечення відповідачем листом від 30.04.2026 №20561-18777/Р-02/8-0800/26, окрім іншого, роз`яснено позивачу, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справах №280/1292/25, №280/10050/24 та №280/1294/25 виконані Головним управлінням в межах покладених зобов`язань. Розмір пенсії після перерахунку на виконання рішення суду у справі №280/10050/24, яке набрало законної сили 08.12.2025, склав 39 359,68 грн (а.с.46).
Згідно з розрахунком пенсії по інвалідності по пенсійній справі [номер приховано] для ОСОБА_1 станом на 01.03.2026 та на час звернення позивача до суду із цією позовною заявою, розмір пенсії позивача розраховується із грошового забезпечення у розмірі 29389,98 грн вказаного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №312/С від 13.03.2024 та становить 39359,68 грн, із яких основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення - 23511,98,78 грн, індексація базового ОСНП 2023 (23 511,98 х 0,1970) - 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 (25 011,98 х 0,0796) - 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2025 (26511,98 х 0,1150) - 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2023 (28011,98 х 0,1210) - 2595,00 грн, збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 30606,98 грн - 7 651,75 грн, підвищення або надбавки до пенсії - як інваліду війни 2 групи/при виконанні обов`язків військової служби - 1038,00 грн, 50,00 грн (а.с.34).
Відповідно до відомостей наявної у матеріалах справи Довідки про доходи №9883 78773520 1827 на ім`я ОСОБА_1 пенсія позивачу починаючи з лютого 2023 року виплачувалась у наступних розмірах: з лютого 2023 року по квітень 2023 року - 20930,00 грн, з травня 2023 року по грудень 2025 року - 24627,28 грн, з січня 2026 року - 25950,00 грн (а.с.43).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо не виплати щомісячної нарахованої пенсії позивачу відповідно до Довідки №311/С від 13.03.2024 «Про розмір грошового забезпечення» у розмірі 39359,68 грн, та обмеженням її максимальним розміром з не проведенням індексації на підставі Постанов №118, №168, №185, №209, № 236 не нарахування доплати 2000 грн та не нарахування компенсації втрати частини доходів у розмірі 3% річних відповідних сум, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
За змістом частин першої і третьої статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Однак, статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1778) встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, положеннями ст. 30 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанови КМУ №1778 запроваджено тимчасове (на 2026 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що в свою чергу суперечить приписам статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Апеляційний суд враховує, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, оскільки Законом №2262-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та Постанови КМУ №1778.
При цьому, враховуючи вищезазначене до спірних правовідносин не підлягають застосуванню і положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1.
Суд апеляційної інстанції зауважує і на тому, що Верховний Суд в ухвалах від 25 лютого 2025 року у справі №200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі №440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа №400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа №580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа №340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Отже, відповідач здійснивши перерахунок пенсії позивача на підставі судових рішень ухвалених у справах №280/1292/25, №280/10050/24 та №280/1294/25 відповідач не мав правових підстав для обмеження максимальним розміром пенсії чи застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсії позивача, адже пенсія по інвалідності ОСОБА_1 призначена відповідно до Закону №2262-XII.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, постанов Кабінету Міністрів України, якими змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема Постанови №1 та Постанови №1778, є протиправним. Щодо висновку суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача нарахування та виплатити позивачу сум пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ, суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.
Приймаючи постанову у справі №240/11882/19, Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону №2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), пенсійні виплати.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
У справі №240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
У спірному випадку невиплаченим грошовим доходом позивача є суми пенсії, які не були виплачені позивачу, що встановлено рішеннями суду ухвалених у справі №280/1294/25 № 280/1292/25 (а.с. 46, 47, 48).
Саме на виконання рішень суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії, внаслідок чого виникла заборгованість по виплаті пенсії.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на виплату компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі №280/3717/26 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі №280/3717/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко