ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 280/1473/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року в адміністративній справі №280/1473/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів,-
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» (в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність);
- визнати протиправним та скасувати наказ від 16.01.2026 №3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», - як такий, що прийнятий із порушенням принципів об`єктивності/неупереджено.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працює на посаді завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області, службова характеристика позивача є позитивною: сумлінне виконання обов`язків, належна комунікація з платниками, дотримання етики, відсутність негативних фактів. Так, після отримання інформації про дисциплінарне провадження позивач подав письмові пояснення, в яких обґрунтував, що користування інформаційними ресурсами ДПС здійснювалося виключно у межах посадових функцій (консультування платників, опрацювання звернень, перевірка даних для надання повних та обґрунтованих відповідей), і не переслідував приватних інтересів чи інтересів третіх осіб. Зазначає, що оскаржуваний наказ від 16.01.2026 №3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» побудований переважно на констатації «фактів перегляду» в ІКС, але не доводить: яка саме службова заборона порушена у конкретній ситуації (для кожного епізоду), чому саме ці перегляди не могли бути пов`язані з виконанням посадових завдань позивача; яким чином встановлено приватний інтерес або інтерес третіх осіб (що є ключовим для п.2 ч.2 ст.65, як його застосував відповідач); наявність шкоди/наслідків або хоча б ризику шкоди, а також причинний зв`язок між діями та наслідками. Посилається, на порушення вимог до формування дисциплінарної справи та повноти доказування, оскільки Закон №889 та Порядок здійснення дисциплінарного провадження (постанова КМУ №1039) вимагають, щоб дисциплінарна комісія з`ясувала, чи мали місце обставини проступку, чи є склад проступку, ступінь вини, пом`якшуючі/обтяжуючі обставини тощо. Також зазначає, що оскаржуваний наказ від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» визнає відсутність обставин, що обтяжують, та фактично фіксує пом`якшуючі фактори (відсутність чинних стягнень, позитивне оцінювання). При цьому, застосовано одне з найсуворіших стягнень, що має довгострокові негативні наслідки для кар`єри держслужбовця (попередження про не повну службову відповідність). За обставин, коли приватний/неправомірний інтерес не доведений, шкода/наслідки не встановлені, характеристика позитивна, застосування такого виду стягнення не відповідає принципу пропорційності дисциплінарного реагування. Беручи до уваги вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2026 адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Закон України «Про державну службу», ні Порядок №216 не містять норми, за якою будь-який перегляд інформації без окремого письмового доручення автоматично є дисциплінарним проступком.
Вказує, що суд фактично переклав обов`язок доказування на позивача, зазначивши, що позивач не довів службову необхідність перегляду інформації. Водночас саме відповідач повинен був довести: відсутність службової мети; використання інформації поза межами посадових функцій; наявність вини; протиправність дій. Жоден із цих елементів відповідачем належним чином доведений не був.
30 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про те, що з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що дисциплінарна комісія дійшла висновків про наявність в діях ОСОБА_1 всіх елементів складу дисциплінарного проступку, передбаченого абзацом другим частини другої статті 65 Закону № 889, зокрема: - об`єкту дисциплінарного проступку - відносин службової дисципліни державного службовця, що виражаються через неухильне додержання принципів державної служби, присяги державного службовця, беззаперечне та неухильне виконання державним службовцем службових обов`язків, сумлінне дотримання правил внутрішнього службового розпорядку; - об`єктивної сторони дисциплінарного проступку - протиправної поведінки, яка полягає у порушенні обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства, а саме порушення вимог пункту 6.1 розділу 6 Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, в частині використання свого службового становища та ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) ОСОБА_1 неодноразово вчинено дії щодо перегляду даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно - розпорядчим документом органу ДПС; - суб`єкту дисциплінарного проступку - ОСОБА_1 , який обіймає посаду завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області та здійснює повноваження, пов`язані з реалізацією завдань і виконанням функцій держави. - суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку - вини у формі умислу, оскільки перегляд інформації щодо платників податків не можливий був без вчинення певних дій, а саме: авторизації в системі ІКС «Податковий блок», перехід в відповідний розділ ІКС «Податковий блок», введення коду ЄДРПОУ платника податків у пошукову строку, що є підтвердженням, що позивач усвідомлено неодноразово вчиняв низку дій щодо перегляду інформації стосовно зазначених платників податків.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач, ОСОБА_1 обіймає посаду завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області.
Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.01.2026 №3-дп порушено дисциплінарне провадження стосовно завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченка Руслана (а.с.56).
Підставою для порушення дисциплінарного провадження слугувало доручення начальника ГУ ДПС Федорової Оксани від 14.01.2026 №2-д (24) до доповідної записки управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС від 13.01.2026 №385/08-01-24-03-18 (а.с.53-55).
За результатами розгляду дисциплінарної справи завідувача сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченка Руслана Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ у Головному управління ДПС у Запорізькій області (далі - Дисциплінарна комісія) встановлено, що до ГУ ДПС надійшов лист східного управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України (далі - Східне управління) від 02.01.2026 №28/7/99-00-14-03-03-07 (вх. ГУ ДПС від 02.01.2026 № 9/8) про встановлення ймовірного порушення Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 15.05.2020 №216 (далі - Порядок №216), вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) (далі - Закон №1700) та Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.11.2025 №1119 (далі - Кодекс) завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 під час перегляду інформації по суб`єктам господарювання, які містять персональні дані з ІКС ДПС.
Згідно витягу переглядів інформації, що здійснювалася завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Русланом в ІКС «Податковий блок» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025 встановлено, що здійснено перегляд інформації по наступним підприємствам:
ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107) - 22.09.2025 (з 12:07:12 по 12:08:07) переглянуто: історія перевірок (1 раз), податкова звітність (1 раз) та реєстраційні дані (2 рази);
ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229) - 11.09.2025 (з 09:52:42 по 11:30:53) переглянуто: засновників (1 раз), реєстрація в якості платника ПДВ (1 раз), відомості про об`єкти оподаткування (1 раз), реєстраційні дані (2 рази), перегляд документу податкової звітності (4 рази), податкова звітність (1 раз);
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250) - 30.07.2025 (з 16:05:37 по 16:35:35) та 04.09.2025 (з 17:04:05 по 17:04:14) переглянуто: реєстраційні дані (3 рази), відомості про об`єкти оподаткування (2 рази), податкова звітність (2 рази), засновники (1 раз), реєстрація в якості платника ПДВ (2 рази), банківські рахунки (1 раз), перегляд документу податкової звітності (14 разів), вантажно - митні декларації (експорт (1 раз), ознаки неприбутковості (1 раз), відокремлені підрозділи та філії (1 раз), реєстрація в якості платника єдиного податку (2 рази), відомості про РРО (1 раз), історія перевірок (1 раз), керівники (1 раз), адресні дані (1 раз);
ТОВ «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3342793) - 04.08.2025 (з 10:56:18 по 10:56:28) переглянуто: засновники (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (код ЄДРПОУ 00037256) - 30.07.2025 (з 16:03:56 по 16:04:21) переглянуто: засновники (1 раз), керівники (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);
ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41221900) - 19.05.2025 (з 16:08:40 по 16:11:18) переглянуто: засновники (1 раз), відомості про об`єкти оподаткування (1 раз), банківські рахунки (1 раз), види діяльності (1 раз), податкова звітність (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);
ТОВ «ВЄД СОЛЮТІОН» (код ЄДРПОУ 44646684) - 12.05.2025 (з 10:46:34 по 10:47:44) переглянуто по 1 разу: адресні дані, реєстрація в якості платника ПДВ, керівники, відомості про об`єкти оподаткування, засновники, реєстраційні дані;
ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191) - 20.03.2025 (з 16:36:14 по 16:36:29) переглянуто по 1 разу банківські рахунки, засновники, реєстраційні дані;
ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956) - 17.03.2025 (з 17:28:16 по 17:34:50) переглянуто: види діяльності (1 раз), перегляд документу податкової звітності (2 рази), відомості про об`єкти оподаткування (1 раз), банківські рахунки (1 раз), засновники (1 раз), відомості про РРО (1 раз), реєстрація в якості платника єдиного податку (1 раз), податкова звітність (1 раз), реєстраційні дані (1 раз).
Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС Рачинським Русланом 19.07.2022 та посадової інструкції від 07.07.2025, затвердженої начальником ГУ ДПС Федоровою Оксаною, метою посади є здійснення контролю за організацією заходів щодо розгляду звернень платників податків, у тому числі надання роз`яснень податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску, індивідуальних податкових консультацій.
Згідно з наданою листом від 12.12.2025 №8320/8/08-01-24-07-08 інформацією, по вищезазначених підприємствах відсутні контрольні завдання ДПС, протокольні завдання, листи від інших державних установ та правоохоронних органів щодо їх відпрацювання.
Враховуючи вищенаведені обставини та керуючись діючими нормами законодавства України, встановлено, що завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 7.2 Порядку №216 в частині використання інформації в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС, що призвело до невиконання вимог Кодексу, та як наслідок порушенням вимог статті 37 Закону №1700.
Листом від 19.01.2026 №1792/6/08-01-01-01-19-ДК ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення у письмовому вигляді та запрошено 26.01.2026 на засідання Дисциплінарної комісії з метою надання пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення відносно нього дисциплінарного провадження. Зазначений лист позивач отримав 19.01.2026 особисто, про що свідчить його підпис на листі (а.с.60).
Листом від 21.01.2026 № 655/08-01-24-07-02 позивачем надано пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення відносно нього дисциплінарного провадження та повідомив, що за результатами річного оцінювання за 2025 рік, в розділі 2 «Контроль за розглядом звернень платників та наданням відповідей на них в межах компетенції» отримано відмінний бал, зокрема за розширення бази оподаткування, що було реалізовано завдяки роботі з інформаційними ресурсами ІКС «Податкового блоку». Інформація, яка міститься в ІКС ДПС України, використовується ним виключно для виконання функціональних обов`язків та не використовується в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (а.с.61-62).
Дисциплінарною комісією прийнято до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 .
Дисциплінарна комісія ознайомилась з поясненням безпосереднього керівника державного службовця ОСОБА_1 - в.о. начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Ірини Лізогубової, яка листом від 22.01.2026 №708/08-01-24-07-02 повідомила, що у вище зазначеному періоді не була виконуючим обов`язків начальника управління оподаткування фізичних осіб та відповідно не була безпосереднім керівником завідувача сектору розгляду звернень громадян ОСОБА_1 , у зв`язку з чим не може надати пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (а.с.62 зворот).
26.01.2026 на засіданні Дисциплінарної комісії присутній завідувач сектору розгляду звернень громадян управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 , який підтвердив раніше надані пояснення, додаткових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження не надано.
В подальшому, Головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ до управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС направлено лист від 28.01.2026 №43/08-01-01-01-19-ДК щодо: наявності нарахованих/виплачених доходів фізичним особам, зокрема за оренду земельних ділянок; результатів здійснення аналізу об`єктів оподаткування, згідно поданих повідомлень за формою №20-ОПП по підприємствах зазначених у листі східного управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби України від 02.01.2026 №28/7/99-00-14-03-03-07 (вх. ГУ ДПС від 02.01.2026 №9/8) (а.с.72).
Листом від 04.02.2026 №1198/08-01-24-01-13 управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС отримано інформацію, що жодне з підприємств не має на території Запорізької області земельних ділянок. Доходи фізичним особам за ознаками доходу 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду» та 195 «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис» не нараховували та не виплачували (а.с.74 зворот-75).
Відповідно до результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», за 2025 рік ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2025 по 06.10.2025 опрацьовано та надано відповіді на 132 звернення платників податків, з них 122 від фізичних осіб та 10 від юридичних осіб з питань податкового законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі з питань норм податкового законодавства (а.с.72 зворот - 73).
Крім того, згідно інформації, наданої листом ГУ ДПС від 12.12.2025 №8320/8/08-01-24-07-08, по вищезазначених підприємствах відсутні контрольні завдання ДПС, протокольні завдання, листи від інших державних установ та правоохоронних органів щодо їх відпрацювання.
Відомості, що характеризують державного службовця: якісно та з дотриманням термінів виконує доручення, накази та розпорядження керівництва ГУ ДПС.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях закріплені Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) (у редакції, які діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому у державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Основні обов`язки державного службовця визначені у статті 8 Закону №889-VIII, відповідно до якої державний службовець, зокрема, зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Частиною першою статті 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
За приписами п.п. 2 частини другої статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є: порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, зокрема, усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку.
Згідно частин 1-2 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Норми ст.71 Закону №889-VIII передбачають, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення передбачені статтею 74 Закону №889-VIII.
Так, згідно ч. 1 ст. 74 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця (ч. 2 ст. 74 Закону №889-VIII).
Відповідне до ч. 3 ст. 74 Закону №889-VIII, за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (ч. 5 ст. 74 Закону №889-VIII).
Згідно ст. 77 Закону №889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
За положеннями пункту 7 Порядку №1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (п.24 Порядку №1039).
Відповідно до п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Згідно п.36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) (у редакції, які діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №1700-VII передбачено, що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1700-VII, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема, посадові та службові особи державних органів, зобов`язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Статтею 37 Закону №1700-VII передбачено, що загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1 підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання свої службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизначених етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28 квітня 2021 року № 72-21) затверджені Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - Загальні правила).
Пунктом 2 Розділу ІІІ Загальних правил визначено, що державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов`язані діяти доброчесно, а саме:
спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності;
не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «;Про інформацію», «;Про захист персональних даних» та «;Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом.
Наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 року №52 затверджені Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби (далі - Правила №52), які встановлюють загальні вимоги до етичної поведінки посадових осіб ДПС, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх посадових повноважень.
За положеннями пункту 3.1 Правил №52 працівники під час виконання своїх посадових обов`язків зобов`язані неухильно дотримуватися загальновизнаних етичних норм поведінки та цих Правил, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватися високої культури спілкування, з повагою ставитися до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об`єднань громадян, інших юридичних осіб.
Для забезпечення повної впевненості громадян України у неприйнятному ставленні до корупції та порушень загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки кожен Працівник зобов`язаний знати та дотримуватися вимог Законів України «Про державну службу», «;Про запобігання корупції», цих Правил та розпорядчих документів ДПС з питань запобігання корупції.
Відповідно до п.3.4 Правил №52, працівники зобов`язані у своїй поведінці не допускати: впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов`язків.
Пунктом 3.5 Правил №52 передбачено, що працівники зобов`язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов`язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю.
Згідно пункту 4.1 Правил №52 працівники зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
Пунктом 4.2 Правил №52 визначено, що працівники зобов`язані діяти доброчесно, зокрема, спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності.
Відповідно до п.5.1 Правил № 52 працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Наказом Державної податкової служби України від 15.05.2020 року №216 було затверджено Порядок доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України (далі Порядок №216).
Згідно п.6.1 Порядку №216, права доступу користувачам до інформації в системі надаються відповідно до вимог Порядку: посадовим особам структурних підрозділів ДПС та територіальних органів ДПС відповідно до функціональних обов`язків.
Відповідно до п.7.2 Порядку №216 користувач зобов`язаний, зокрема, використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.
Пунктом 7.3 Порядку №216 передбачено, що користувачу забороняється, зокрема, використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов`язано з виконанням функціональних обов`язків.
Наказом ДПС від 26.05.2020 року № 226 затверджений Порядок організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах Державної податкової служби (далі Порядок № 226).
Розділом IІI. Порядку № 226 передбачені обов`язки працівників.
Так, визначено, що працівники зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вони дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів; виконувати прийняте безпосереднім керівником, керівником вищого рівня та керівником органу ДПС рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів; вживати в межах компетенції заходів з усунення негативних наслідків порушень вимог Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів або клопотати про вжиття таких заходів у встановленому порядку.
Суд першої інстанції за наслідком аналізу зазначених вище положень нормативно-правових актів вірно вказав на те, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити обставини скоєння дисциплінарного проступку; наявність у діях державного службовця ознак скоєння такого проступку; ступінь вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку; необхідність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та вид стягнення.
В свою чергу колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 140/2819/19 зазначено, що аналіз норм Закону № 889-VIII дозволяє зробити висновок, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкта, суб`єкта, об`єктивної сторони, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).
Верховний Суд у постанові від 26 січня 2021 року зазначив, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю та інших нормативно-правових актів.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.
Я вже встановлено судом, Дисциплінарна комісія, дійшла висновку, що ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 6.1 розділу 6 Кодексу етичної поведінки державних службовців Державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.11.2025 №1119 (далі - Кодекс) в частині використання свого службового становища та ресурсів держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо), зокрема даних ІКС «Податковий блок» не для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, в цілях не передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС.
Вказаний висновок грунтується виключно на тому, що завідувачем сектору розгляду звернень платників податків управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Глибченком Русланом в ІКС «Податковий блок» за період з 17.03.2025 по 22.09.2025 здійснено перегляд інформації по наступним підприємствам:
ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107) - 22.09.2025 (з 12:07:12 по 12:08:07) переглянуто: історія перевірок (1 раз), податкова звітність (1 раз) та реєстраційні дані (2 рази);
ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229) - 11.09.2025 (з 09:52:42 по 11:30:53) переглянуто: засновників (1 раз), реєстрація в якості платника ПДВ (1 раз), відомості про об`єкти оподаткування (1 раз), реєстраційні дані (2 рази), перегляд документу податкової звітності (4 рази), податкова звітність (1 раз);
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250) - 30.07.2025 (з 16:05:37 по 16:35:35) та 04.09.2025 (з 17:04:05 по 17:04:14) переглянуто: реєстраційні дані (3 рази), відомості про об`єкти оподаткування (2 рази), податкова звітність (2 рази), засновники (1 раз), реєстрація в якості платника ПДВ (2 рази), банківські рахунки (1 раз), перегляд документу податкової звітності (14 разів), вантажно - митні декларації (експорт (1 раз), ознаки неприбутковості (1 раз), відокремлені підрозділи та філії (1 раз), реєстрація в якості платника єдиного податку (2 рази), відомості про РРО (1 раз), історія перевірок (1 раз), керівники (1 раз), адресні дані (1 раз);
ТОВ «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3342793) - 04.08.2025 (з 10:56:18 по 10:56:28) переглянуто: засновники (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (код ЄДРПОУ 00037256) - 30.07.2025 (з 16:03:56 по 16:04:21) переглянуто: засновники (1 раз), керівники (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);
ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41221900) - 19.05.2025 (з 16:08:40 по 16:11:18) переглянуто: засновники (1 раз), відомості про об`єкти оподаткування (1 раз), банківські рахунки (1 раз), види діяльності (1 раз), податкова звітність (1 раз), реєстраційні дані (1 раз);
ТОВ «ВЄД СОЛЮТІОН» (код ЄДРПОУ 44646684) - 12.05.2025 (з 10:46:34 по 10:47:44) переглянуто по 1 разу: адресні дані, реєстрація в якості платника ПДВ, керівники, відомості про об`єкти оподаткування, засновники, реєстраційні дані;
ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191) - 20.03.2025 (з 16:36:14 по 16:36:29) переглянуто по 1 разу банківські рахунки, засновники, реєстраційні дані;
ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43467956) - 17.03.2025 (з 17:28:16 по 17:34:50) переглянуто: види діяльності (1 раз), перегляд документу податкової звітності (2 рази), відомості про об`єкти оподаткування (1 раз), банківські рахунки (1 раз), засновники (1 раз), відомості про РРО (1 раз), реєстрація в якості платника єдиного податку (1 раз), податкова звітність (1 раз), реєстраційні дані (1 раз).
Водночас колегія суддів зазначає, що відповідачем не встановлено обставин та не доведено належними та допустимий доказами факт перегляду чи використання позивачкою інформації, розміщеної в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС в приватних інтересах, як і не встановлено наявності обставин впливу на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень.
Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що при вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними. Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.
Для встановлення факту потенційного або реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність може вплинути, або реально впливає на об`єктивність чи неупередженість при прийняття рішень чи вчиненні дій.
Без наявності хоча б одного з наведених фактів потенційний або реальний конфлікт інтересів не виникає.
Вказані правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 23 грудня 2020 року № 826/15347/17, від 23 грудня 2023 року у справі № 420/27509/21.
Таким чином сам лише факт того, що ТОВ «ПРОМСАВ ЛТД» (код ЄДРПОУ 44935107), ТОВ «АРНІ 2024» (код ЄДРПОУ 45582229), ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ 31245250), ТОВ «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 3342793), ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ (код ЄДРПОУ 00037256), ТОВ «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41221900), ТОВ «ВЄД СОЛЮТІОН» (код ЄДРПОУ 44646684), ТОВ «ЮГТРАНССЕРВИС» (код ЄДРПОУ 31741191), ТОВ «РІВЕРС КОМПАНІ» (код ЄДРП в матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які докази існування приватного інтересу ОСОБА_1 (майнового чи немайнового, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками). Сам по собі факт відсутності у підприємств об`єктів оподаткування чи виплат на території Запорізької області є лише абстрактною обставиною, яка не доводить наявності ані особистої зацікавленості, ані зацікавленості третіх осіб.ОУ 43467956) не має на території Запорізької області земельних ділянок. Доходи фізичним особам за ознаками доходу 106 «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду» та 195 «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис» не нараховували та не виплачували, є тільки передумовою для виникнення конфлікту інтересів, який виникає за умови настання певних обставин.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які докази існування приватного інтересу ОСОБА_1 , зокрема майнового чи немайнового, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками. Сам по собі факт відсутності у підприємств об`єктів оподаткування чи виплат на території Запорізької області є лише абстрактною обставиною, яка не доводить наявності ані особистої зацікавленості, ані зацікавленості третіх осіб.
Окрім того, для кваліфікації дій як дисциплінарного проступку за ст. 65 Закону № 889-VIII необхідна наявність протиправної винної дії чи бездіяльності, водночас матеріали справи не містять доказів того, що інформація з обмеженим доступом чи конфіденційні дані були розголошені, передані третім особам, скопійовані, збережені на зовнішні носії чи використані з метою отримання неправомірної вигоди, що прямо заборонено загальними правилами етичної поведінки та Порядком № 216. Відсутність негативних наслідків чи загрози їх настання для держави або платників податків свідчить про відсутність об`єктивної сторони проступку.
Відтак, колегія суддів наголошує, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Проте, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували: наявність у ОСОБА_1 будь-якого приватного інтересу (майнового чи немайнового) стосовно зазначених суб`єктів господарювання; факт копіювання, розголошення, передачі третім особам або використання в приватних цілях інформації, отриманої з ІКС «Податковий блок»; заподіяння шкоди або настання інших негативних наслідків для інтересів держави чи прав третіх осіб.
Фіксація програмними засобами лише факту перегляду реєстраційних даних та звітності підприємств без встановлення мети та мотиву таких дій не може слугувати беззаперечним доказом вчинення дисциплінарного проступку, оскільки перегляд інформації в системі належить до технічних можливостей посадової особи під час виконання нею функціональних обов`язків.
За таких обставин, висновок Дисциплінарної комісії про порушення позивачем правил етичної поведінки ґрунтується виключно на припущеннях, що суперечить приписам статті 74 Закону № 889-VIII та робить оскаржуване рішення суб`єкта призначення необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для справи, та пропорційності застосованого заходу.»
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 16.01.2026 №3-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» колегія суддів зазначає, що процедура порушення та проведення дисциплінарного провадження відповідачем порушена не була.
До того ж, вказаний наказ вичерпав свою дію прийняттям наказу відповідача від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року в адміністративній справі №280/1473/26 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 18.02.2026 №4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» (в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судовий збір в сумі 2928,64 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко