ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/1117/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 в адміністративній справі №160/1117/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2026 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №047150032902 від 01.08.2025 року;
-зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності II групи згідно із Законом України №2262-XII, починаючи з дати встановлення інвалідності;
-зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату заборгованості за весь період, а також врахувати щомісячну виплату за орден «За мужність» III ступеня.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150032902 від 01.08.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.07.2025 року про призначення та виплату пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, з урахуванням поданого пакету документів та правових висновків суду, що викладені в рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач не має права на призначення пенсії по інвалідності ІІ групи через відсутність необхідного страхового стажу 07 років (страховий стаж 03 роки 11 місяців 29 днів).
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та особою з інвалідністю внаслідок війни II групи (захворювання, пов`язане з захистом Батьківщини), що підтверджується посвідченням Управлінням соціальної та ветеранської політики Криворізької РДА серії НОМЕР_2 від 16.07.2025 року.
Згідно розрахунку РС-право страховий стаж ОСОБА_1 складає 03 роки 11 місяців 29 днів (з 15.08.2008 по 24.09.2008, 11.02.2011 по 28.07.2011, 04.03.2022 по 28.03.2023, 01.04.2023 по 30.06.2023).
25.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150032902 від 01.08.2025 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 07 років (страховий стаж 03 роки 11 місяців 29 днів).
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150032902 від 01.08.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки до військовослужбовця застосовано норми Закону України №1058-IV, крім того, відповідно до приписів статті 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються незалежно від тривалості служби, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що враховуючи положення пункту «е» частини 1 статті 50 Закону України №2262-ХІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заяву позивача мали розглянути в межах приписів Закону України №2262, як військовослужбовцю, який визнаний особою з інвалідністю 2 групи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до статті 21 Закону № 2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою. В разі визнання пенсіонера, який не досяг пенсійного віку, працездатним пенсія виплачується йому до кінця місяця, в якому його визнано працездатним, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність (стаття 26 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно пунктів «а», «б» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються:
- військовослужбовцям строкової служби - з наступного дня після виписки з госпіталю, але не раніше ніж з наступного дня після звільнення з військової служби, якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше ніж через три місяці з наступного дня після виписки з госпіталю або з наступного дня після звільнення з військової служби, а сім`ям військовослужбовців строкової служби та пенсіонерів із числа цих військовослужбовців - з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Батькам або дружині (чоловікові) зазначених військовослужбовців і пенсіонерів, які набули право на пенсію в разі втрати годувальника, пенсія призначається з дня звернення за пенсією;
- особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та особою з інвалідністю внаслідок війни II групи (захворювання, пов`язане з захистом Батьківщини), що підтверджується посвідченням Управління соціальної та ветеранської політики Криворізької РДА серії НОМЕР_2 від 16.07.2025 року.
З урахуванням викладеного, враховуючи положення пункту «е» частини 1 статті 50 Закону України №2262-ХІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заяву мали розглянути в межах приписів Закону України №2262, як військовослужбовцю, який визнаний особою з інвалідністю 2 групи.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150032902 від 01.08.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 в адміністративній справі №160/1117/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак