Судові рішення

Постанова № 139385573 у справі № 400/867/26 від 01.09.2026

Постанова від 01.09.2026 в адміністративній справі № 400/867/26 (категорія «Військової служби»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Коваль М.П.

Справа№ 400/867/26
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяКоваль М.П.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення01.09.2026
Надійшло до реєстру02.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139385573

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/867/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Джабурія О.В,

- Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року, прийняте у складі суду судді Лісовської Н.В. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:

- визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення виплаченої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №899 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі №400/3443/25;

- зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення виплаченої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №899 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі №400/3443/25.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 27.07.2004 року по 19.04.2021 року йому було виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки у розмірі місячного грошового забезпечення, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №899 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та без індексації грошового забезпечення. Зазначені обставини зумовили звернення Позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №899 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі №400/3443/25. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №899 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі №400/3443/25.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення повністю та винести нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що посадові особи військової частини діяли виключно в межах повноважень, визначених спеціальним законодавством, а саме пунктом 30.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 260 від 11.06.2008, та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 550 від 24.10.2016, якими прямо передбачено виключення щомісячної додаткової грошової винагороди зі складу виплат, що беруться для обчислення розміру грошової допомоги для оздоровлення. До того ж, відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, грошова допомога для оздоровлення має цільовий та разовий характер, у зв`язку з чим не підлягає індексації.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач в період з 27.07.2004 року по 19.04.2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , де перебував на всіх видах забезпечення.

Пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.04.2021 року №25 Позивач з 19.04.2021 року був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , зарахований у списки військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.

Пунктом 1 наказу Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 05.05.2021 року №156 Позивач, звільнений з посади начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 , призначений командиром військової частини НОМЕР_3 .

Під час проходження Позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 з 27.07.2004 року по 19.04.2021 року Позивачем було отримано грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення, що підтверджується Довідкою від 17.01.2025 р. № 154, виданої Відповідачем.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 р., залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 р. у справі №400/3443/25, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , зокрема:

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення позивачу перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, включно з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

28.12.2025 р. на виконання рішення Миколаївського окружною адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі №400/3443/25 Відповідачем проведено нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, у розмірі 82 370,85 грн.

02.01.2026 р. Позивач звернувся до Відповідача (цінний лист з штриховим кодовим ідентифікатором №5521400045451 від 02.01.2026 р.) із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової і грошової винагороди у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення виплаченої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №899 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення. А також просив надіслати довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі №400/3443/25.

Вважаючи бездіяльність Відповідача протиправною, Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що встановлене підзаконними нормативно-правовими актами обмеження щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до бази обчислення допомоги на оздоровлення звужує обсяг прав військовослужбовця, гарантованих Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу; враховуючи систематичний і постійний характер зазначених виплат, вони є невід`ємними складовими грошового забезпечення, з якого підлягає обчисленню та виплаті грошова допомога для оздоровлення за 2013- 2018 роки, водночас визначення конкретних сум та відсоткових розмірів винагороди при здійсненні відповідного перерахунку належить до дискреційних повноважень відповідача, що унеможливлює передчасне втручання суду в їх реалізацію.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Відповідно до пунктів 30.1 - 30.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008 (була чинна з 25.07.2008 по 20.07.2018), особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського, старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (в тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням суми грошової допомоги. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пунктів 33.1 - 33.3 цієї ж Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського, старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням розміру допомоги. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (чинна з 20.07.2018), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули право на отримання щорічної основної відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (в тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням суми грошової допомоги. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 7, 9 розділу XXIV цього ж Порядку, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням розміру допомоги.

Постановою Кабінету Мінстрів України №889 від 22.09.2010 (була чинна з 02.10.2010 по 01.03.2018) встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям Збройних Сил з 01.04.2013 в розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01.09.2013 в розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01.01.2014 в розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01.04.2014 в розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01.07.2014 в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Оскільки до складу грошового забезпечення, окрім посадового окладу та окладу за військовим званням, також входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям, встановлена постановою Кабінету Мінстрів України №889 від 22.09.2010, є складовою грошового забезпечення.

Як Інструкцією, затвердженою Наказом Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008, так і Порядком, затвердженим Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, передбачено що грошова допомога для оздоровлення виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічно і допомога для вирішення соціально-побутових питань надається в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно зобов`язав нарахувати і виплатити допомогу для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Мінстрів України №889 від 22.09.2010.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №595 від 15.11.2010, відповідно до якого, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Міністру оборони України надано повноваження визначати лише порядок виплати грошового забезпечення. Водночас, Міністр оборони України не наділений правом визначати які виплати включаються або не включаються до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Мінстрів України №889 від 22.09.2010.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для включення індексації грошового забезпечення до бази обчислення грошової допомоги для оздоровлення, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до абзаців 1, 4 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці, грошове забезпечення; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією з обов`язкових державних гарантій щодо забезпечення належних матеріальних умов життя військовослужбовців та має систематичний (щомісячний) характер. Оскільки індексація нараховується та виплачується на щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення, вона виступає складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовця за відповідний місяць, а не самостійним чи разовим видом виплати.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року у справі №400/3443/25, яке набрало законної сили, підтверджено право Позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язано Відповідача здійснити її перерахунок і виплату, що і було виконано Військовою частиною НОМЕР_1 28.12.2025 року.

Враховуючи, що індексація є складовою частиною грошового забезпечення, яке Позивач повинен був отримувати в належному розмірі в період з 2016 по 2018 роки, донараховані суми індексації підлягають обов`язковому включенню до складу (бази обчислення) місячного грошового забезпечення, з якого розраховується розмір грошової допомоги для оздоровлення за відповідні роки.

Посилання апелянта на пункт 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, відповідно до якого допомога для оздоровлення як разова виплата не підлягає індексації, є помилковим та ґрунтується на неправильному трактуванні норм матеріального права, оскільки предметом спору у цій частині є не нарахування індексації на суму грошової допомоги для оздоровлення, а врахування вже донарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення у складі місячного грошового забезпечення, яке є базою для обчислення допомоги на оздоровлення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2013- 2018 роки з урахуванням як щомісячної додаткової грошової винагороди, так і індексації грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.07.2026 Ухвала № 138092032 П'ятий апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Ухвала № 138092031 П'ятий апеляційний адміністративний суд
25.06.2026 Ухвала № 137706687 П'ятий апеляційний адміністративний суд
25.05.2026 Рішення № 136798358 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
30.01.2026 Ухвала № 133730639 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд