П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/7536/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Джабурія О.В.,
- Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)», в якому позивач просив суд
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)», яка виразилась у ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року;
- зобов`язати Державну установу «Казанківська виправна колонія (№93)» нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
19 липня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження по даній справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України. Доводи вказаного клопотання ґрунтувались на тому, що в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 400/669/26 за позовом того ж позивача до того ж відповідача щодо визнання протиправними дій при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2025, яка була розглянута судами першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року заяву Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» задоволено, а провадження по справі № 400/7536/26 закрито.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити адміністративну справу №400/7536/26 до Миколаївського окружного адміністративного суду для розгляду справи по суті.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що предмет та підстави позовної заяви у межах даної справи та справи № 400/669/26 є різними, оскільки предметом цього спору є поточна індексація грошового забезпечення, яка визначається відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та загальних положень Порядку №1078, а предметом спору у справі № 400/669/26 була індексація-різниця грошового забезпечення позивача. Апелянт наголошує, що поточна індексація та індексація-різниця є різними правовими інститутами, оскільки вони виникають з різних юридичних фактів, регулюються різними нормами Порядку №1078, мають різний механізм розрахунку, а тому передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України умови відсутні.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є такі, що набрали законної сили, рішення та постанова у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 400/669/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про:
- визнання протиправними дій Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)», які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.05.2025 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов`язання Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різниці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.05.2025 року в загальній сумі 92503,73 грн відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнання протиправної бездіяльності Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)», яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язання Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)», які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Зобов`язано Державну установу «Казанківська виправна колонія (№ 93)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4026 (Чотири тисячі двадцять шість) гривень 01 копійка за періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року у загальному розмірі 211691,10 грн з урахуванням наступних підвищень розмірів посадових окладів грошового забезпечення ОСОБА_1 та раніше виплачених йому сум відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, включно з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Таким чином, у межах справи № 400/669/26 предметом позову була саме виплата індексації-різниці грошового забезпечення позивача на підставі абзаців четвертого та шостого пункту 5 Порядку №1078
Натомість, предметом спору у межах даної справи є поточна індексація грошового забезпечення, яка визначається відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та загальних положень Порядку №1078.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постанові від 11 грудня 2025 року по справі № 140/7076/22 висловлювалась правова позиція, що з 01.12.2015 нормами Порядку № 1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці", при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, постановлення ухвали про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили постанова чи ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.
Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає закриття провадження у справі.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18, від 13.07.2020 року у справі № 620/3960/19.
Колегія суддів зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору.
Отже, не дивлячись на те, що сторони у справах № 400/669/26 та №400/7536/26 є ідентичними, а період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року заявлявся у межах позовних вимог по справі № 400/669/26 , однак підстави та предмет спору у цих справах не є ідентичним, оскільки матеріально-правові вимоги позивача до відповідача не є тотожними та стосуються виплати різних видів індексації, які можуть нараховуватись незалежно.
Таким чином, предмет та підстави позову у справах № 400/669/26 та №400/7536/26 є різними, що унеможливлює закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС.
Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, які ґрунтуються на неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 238, 292, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька