П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/33496/25
Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бабенко В.А.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:12.06.2026р.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук`янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 10 листопада 2021 року до 31 грудня 2021 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року;
- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 10 листопада 2021 до 31 грудня 2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року;
- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року;
- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року;
- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати мені грошового забезпечення з 01 січня 2025 року до 24 серпня 2025 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року;
- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2025 року до 24 серпня 2025 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що в/ч НОМЕР_1 у період з 10 листопада 2021 року до 24 серпня 2025 року посадовий оклад та оклад за військовим званням ОСОБА_1 розраховувала шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
На переконання позивача, оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням в/ч НОМЕР_1 розраховувався не вірно, відтак всі інші складові грошового забезпечення - надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія, грошова допомога для оздоровлення нараховувались та виплачувались у неналежному розмірі, без застосування чинного пункту 4 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) в редакції від 30 серпня 2017 у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 у справі №826/6453/18 про скасування пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10 листопада 2021 року до 24 серпня 2025 року без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 Постанови №704.
Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 10 листопада 2021 року до 24 серпня 2025 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року, таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають;
- згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 лютого 2021 року по справі №200/3774/20-а, зазначено, що оскільки норма п.3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п.4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;
- згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 листопада 2021 року №249 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 з 10 листопада 2021 та встановлено оклад за посадою 4930 грн 00 коп.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 серпня 2025 року №242, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення з 25 серпня 2025.
Згідно з довідкою про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 від 25 вересня 2025 року №1042/302/27/365/ИС, у період з листопада 2021 року по серпень 2025 року позивачу нараховувалося грошове забезпечення. При цьому протягом спірного періоду розмір окладу за військовим званням становив 1 270 грн., а посадового окладу - 4 930 грн.
Дослідивши зазначену довідку та здійснивши відповідні математичні розрахунки з урахуванням займаної позивачем посади, присвоєного йому військового звання, а також положень додатків 1 та 14 до Постанови №704, суд встановив, що розрахунок грошового забезпечення позивача здійснювався виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року, тобто із застосуванням фіксованої розрахункової величини у розмірі 1 762,00 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року 2 270 грн., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року 2 481 грн., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року 2 684 грн, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3 028 грн., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року 3 028 грн., в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції (про наявність у позивача права на перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб) правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Надаючи оцінку висновками суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, яка передбачала з 01 березня 2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).
Пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких п.4 постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року п.4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Таким чином, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
В той же час, при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29 січня 2020 року неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Таким чином, колегія суддів, застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд дійшов висновку, що п.4 Постанови №704 з 29 січня 2020 року має застосовуватись у наступній редакції: Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі - Постанова №2262-ХІІ) та Постанови №704 зазначив, що:
а) з 01 січня 2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у осіб з числа Військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі - Порядок №45), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за Військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
в) встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за Військовим (спеціальним) званням.
Отже, згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що станом на 01 січня 2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1 762 грн.
Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 481 грн.
Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 684 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з тим, 20 травня 2023 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, якою внесені зміни до п.4 Постанови №704, згідно з якими абз.1 п.4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Колегія суддів зазначає, що починаючи з 20 травня 2023 року (дата набрання чинності п.4 Постанови №704, з урахуванням змін внесених Постановою №481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1 762 грн.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним п.2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704.
Постановою від 16 липня 2026 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Верховний Суд дійшов висновків, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме Кабінетом Міністрів України (у тому числі, встановлення базової величини).
Верховний Суд сформував обов`язковий для врахування судами висновок про те, що Кабінет Міністрів України, реалізовуючи надані йому законом повноваження, вправі визначати базову величину, яка застосовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, у тому числі шляхом встановлення її у фіксованому розмірі. Відтак, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №481 є чинним, а встановлена ним розрахункова величина у розмірі 1 762 грн підлягає застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення.
Колегія суддів вважає необхідним акцентувати увагу на тому, що при вирішенні даної справи, при виборі і застосуванні норм права, за правилами ч.5 ст. 242 КАС України, необхідно враховувати правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що містяться у постановах Верховного Суду.
Тому, віршуючи дану справу колегія суддів застосовує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24.
Колегія суддів враховує, що правовою підставою звернення позивача із заявою про оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення стало його переконання щодо відновлення дії п.4 Постанови №704 у редакції, яка передбачала визначення посадових окладів шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, такі доводи ґрунтувалися на судових рішеннях у справі №320/29450/24, які на час ухвалення цього рішення, скасовані Верховним Судом, що виключає можливість покладення їх в основу вирішення цього спору.
За таких обставин, відсутні правові підстави для здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2024 року та на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Перерахунок та виплата грошового забезпечення у вищезазначений період грошового забезпечення суперечить нормативному регулюванню та не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, чинній після внесення змін Постановою №481.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за період з 20 травня 2023 року (дата набрання чинності Постанови №481), відповідно, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що суд першої інстанції при ухваленні рішення об`єктивно не міг врахувати зазначену позицію у постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, оскільки така ухвалена в часі пізніше.
Враховуючи вищенаведену правову позицію, колегія суддів доходить висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, були підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року до 19 травня 2023 року (до дати набрання чинності п.4 Постанови №704, з урахуванням змін внесених Постановою №481), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Підсумовуючи, колегія суддів доходить висновку, що у період з 10 листопада 2021 року по 19 травня 2023 року грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" відповідно.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом:
- визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення позивача за період з 10 листопада 2021 року до 19 травня 2023 року без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період 10 листопада 2021 року до 19 травня 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково
Визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10 листопада 2021 року до 19 травня 2023 року без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 10 листопада 2021 року до 19 травня 2023 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.