П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/33392/25
Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:04.12.2025р.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук`янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса), військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової академії (далі - ВА) (м. Одеса), військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дії ВА (м. Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов`язання ВА (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року - 2 102 гривні 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року - 2 270 гривень 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року - 2 481 гривня 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року (далі - Постанова №704) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44);
- визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2024 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення з 19 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2024, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року - 2481 гривня 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року - 2 684 гривні 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року - 3 028 гривень 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови №704 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку №44.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що позивач проходить військову службу у ВА (м. Одеса). При цьому, відповідач протиправно, починаючи з 29 січня 2020 року розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких п.4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Згодом Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року №1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року, примітки в додатках 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704 викладені в новій редакції, відповідно до якої посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому п.4 Постанови №704. Згідно з п.3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VІІІ), мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Отже, що під час розв`язання правової колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ та п.4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103 перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили. Оскільки норма п.3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п.4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, немає законодавчо визначених підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Судом першої інстанції встановлено.
ОСОБА_1 проходить службу у ВА (м. Одеса).
У зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням п.1, п.2 та п.6 Постанови №103, а відповідно і відновленням попередньої редакції п.4 Постанови №704 та п.5 і додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі - Порядок №45), тобто у зв`язку зі змінами в законодавстві, з 29 січня 2020 року у відповідача виник обов`язок у перерахунку грошового забезпечення позивача.
Позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням здійснити перерахунок та виплату усіх складових щомісячного грошового забезпечення за період проходження служби, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно чинної редакції до 20 травня 2023 року п.4 Постанови №704 додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів та з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом відповідач - ВА повідомив, що нарахування та виплата грошового забезпечення у зазначений період здійснювалась відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідно відсутні підстави для задоволення звернення позивача.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ВА (м. Одеса), в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ВА (м. Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 02 квітня 2022 року, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень п.4 Постанови №704 (в редакції чинній з 29 січня 2020 року).
Зобов`язано ВА (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов`язано ВА (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зобов`язано ВА (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 02 квітня 2022 року, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6 і 14 до Постанови №704, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмолено.
Вирішуючи справу (в частині позовних вимог залишених без задоволення), суд першої інстанції виходив з того, що посадовий оклад позивача, та оклад за військовим званням як військовослужбовця, з 29 січня 2020 року по 02 квітня 2022 року мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не "на 1 січня 2018 року").
З тих самих мотивів відповідачем неправильно нараховувалась грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та премія (розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення).
Також, судом першої інстанції зазначено, що права позивача на перерахунок грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 19 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2024 року не порушені, оскільки жодних письмових доказів проходження позивачем військової служби у в/ч НОМЕР_1 у вказаний період не надано. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови в задоволенні позову у зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не виконав свого обов`язку щодо надання об`єктивної та всебічної оцінки всім наявним у справі доказам у їх сукупності, як того вимагає ст. 90 КАС України. Не дослідивши спірний період до 18 жовтня 2022 року, суд дійшов передчасних та необґрунтованих висновків, фактично ухилившись від вирішення заявленого позову по суті в цій частині. Це є суттєвим порушенням норм процесуального права та ставить під сумнів дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, що є безумовною підставою для скасування судового рішення в апеляційному порядку згідно зі ст. 317 КАС України.
Окремо апелянт вказує, що подаючи позовну заяву, позивач звернувся до кожного із відповідачів, для отримання документів, які є за необхідне надати, однак, відповідач а саме в/ч НОМЕР_1 проігнорувала листи (направленні на електрону пошту) та не надала жодної відповіді та документу (вказане надано до суду як підтвердження про отримання).
В той же час, позивач у свою чергу намагався отримати всі необхідні документи, з метою долучення у справу, однак не отримавши їх, у позові вказав клопотання а саме у п.2 прохальної частини позову. Вказане клопотання судом було залишено без уваги, тобто позивач штучно позбавлений відповідачами документів на його вимогу судом цього не враховано. В результаті чого, в/ч НОМЕР_1 яка отримання позовну заяву, ухвалу про відкриття провадження по справі, жодним чином не надала заперечення того, що я не проходив у них військову службу, а не поданням жодних документів для відстоювання своєї позиції просто проігнорувала своє право, тим самим підтвердила правомірність вимоги щодо неї.
Так як судом першої інстанції було проігноровано клопотання позивача про витребування доказів, викладене у п.2 прохальної частини позовної заяви, цим порушено положення ст. 9 та ст. 80 КАС України.
Позивач, діючи добросовісно, вжив усіх залежних від нього заходів для отримання документів, проте був штучно обмежений у доступі до них з боку відповідачів. Не розглянувши вказане клопотання та не витребувавши документи, необхідні для правильного вирішення справи, суд не забезпечив принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи та фактично позбавив позивача можливості довести свою позицію належними письмовими доказами. Окремо слід наголосити на процесуальній поведінці в/ч НОМЕР_1 , яка, отримавши ухвалу про відкриття провадження, не подала відзиву та не заперечила жодного факту, викладеного в позові, зокрема щодо періоду проходження служби та наявності права на виплати
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
В ході апеляційного провадження ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду витребувано від військової частини НОМЕР_1 довідку щодо виплачених ОСОБА_1 сум грошового забезпечення з 19 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2024 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальної допомоги вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки;
На виконання вказаної ухвали в/ч НОМЕР_1 було надано довідку про суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2024 року (а.с. 124).
Надаючи оцінку висновками суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, яка передбачала з 01 березня 2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103).
Пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких п.4 постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року п.4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Таким чином, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
В той же час, при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29 січня 2020 року неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Таким чином, колегія суддів, застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд дійшов висновку, що п.4 Постанови №704 з 29 січня 2020 року має застосовуватись у наступній редакції: Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі - Постанова №2262-ХІІ) та Постанови №704 зазначив, що:
а) з 01 січня 2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у осіб з числа Військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (далі - Порядок №45), з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за Військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
в) встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за Військовим (спеціальним) званням.
Отже, згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що станом на 01 січня 2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1 762 грн.
Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 481 грн.
Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу 2 684 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Щодо висновку суду першої інстанції що грошове забезпечення, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань з 29 січня 2020 року по 02 квітня 2022 року мали б визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не "на 1 січня 2018 року"), колегія суддів зазначає наступне.
Апелянт в цій частині не погоджується з періодом перерахунку грошового забезпечення та вказує, що проходив військову службу у Військовій академії до 18 жовтня 2022 року.
З матеріалів справи, а саме з листа Військової академії від 28 серпня 2025 року вбачається, що позивач виключений зі списків Військової академії (м. Одеса) 18 жовтня 2022 року відповідно до наказу №164 від 18 жовтня 2022 року.(а.с.17)
Також, з довідки від 27 серпня 2025 року щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення вказано, що ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу ВА 23 серпня 2012 року та виключений зі списків особового складу ВА 18 жовтня 2022 року. (а.с.18).
Аналогічний період виплати грошового забезпечення ВА вказаний в картках особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 (а.с.19,20)
Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції помилився при обчисленні періоду за який позивачу неправильно нараховувалося ВА (м. Одеса) грошове забезпечення, а саме вказавши період з 29 січня 2020 року по 02 квітня 2022 року.
Враховуючи вищенаведену правову позицію, колегія суддів зазначає, що грошове забезпечення, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мали б визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року, що помилково не було враховано судом першої інстанції.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що при розгляді цієї частини позовних вимог судом першої інстанції порушенні норми процесуального права та неповно з`ясовані обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме неповного відновлення порушених прав позивача.
Разом з тим, 20 травня 2023 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, якою внесені зміни до п.4 Постанови №704, згідно з якими абз.1 п.4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Колегія суддів зазначає, що починаючи з 20 травня 2023 року (дата набрання чинності п.4 Постанови №704, з урахуванням змін внесених Постановою №481) розрахунковою величиною розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є 1 762 грн.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним п.2 Постанови №481 стосовно внесення змін до п.4 Постанови №704.
Постановою від 16 липня 2026 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Верховний Суд дійшов висновків, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання саме Кабінетом Міністрів України (у тому числі, встановлення базової величини).
Верховний Суд сформував обов`язковий для врахування судами висновок про те, що Кабінет Міністрів України, реалізовуючи надані йому законом повноваження, вправі визначати базову величину, яка застосовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, у тому числі шляхом встановлення її у фіксованому розмірі. Відтак, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №481 є чинним, а встановлена ним розрахункова величина у розмірі 1 762 грн підлягає застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення.
Колегія суддів вважає необхідним акцентувати увагу на тому, що при вирішенні даної справи, при виборі і застосуванні норм права, за правилами ч.5 ст. 242 КАС України, необхідно враховувати правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що містяться у постановах Верховного Суду.
Тому, віршуючи дану справу колегія суддів застосовує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24.
Колегія суддів враховує, що правовою підставою звернення позивача із заявою про оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення стало його переконання щодо відновлення дії п.4 Постанови №704 у редакції, яка передбачала визначення посадових окладів шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, такі доводи ґрунтувалися на судових рішеннях у справі №320/29450/24, які на час ухвалення цього рішення, скасовані Верховним Судом, що виключає можливість покладення їх в основу вирішення цього спору.
За таких обставин, відсутні правові підстави для здійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Перерахунок та виплата грошового забезпечення у вищезазначений період грошового забезпечення суперечить нормативному регулюванню та не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, чинній після внесення змін Постановою №481.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки про суму грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2024 року вбачається, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 у вказаний період та отримував грошове забезпечення.
Таким чином, колегія суддів вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що жодних письмових доказів проходження позивачем військової служби у в/ч НОМЕР_1 у вказаний період не надано.
Відтак, колегія суддів доходить висновку у межах заявлених вимог, грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 мають обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року, відповідно до Законів України про Державний бюджет України.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за період з 20 травня 2023 року (дата набрання чинності Постанови №481), відповідно, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Колегія суддів доходить висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, були підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року до 19 травня 2023 року (до дати набрання чинності п.4 Постанови №704, з урахуванням змін внесених Постановою №481), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Підсумовуючи, колегія суддів доходить висновку, що у період з 19 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року грошове забезпечення позивача мало обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року за Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" відповідно.
В частині позовних вимог про виплату коштів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.168.5 ст. 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів
Відповідно п.1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.
Згідно абз.1 п.2, п.3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до п.п.4,5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення мають бути здійснені із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб
Відповідно п.6 Порядку №44 територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №812/1048/17.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів зазначає, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними, що було правильно виснувано судом першої інстанції.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушенні норми процесуального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.п.1,4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково, шляхом:
- зобов`язання Військову академію (м. Одеса) здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови №704 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення з 19 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови №704 від 30 серпня 2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Судові витрати у справі відсутні.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.1, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса), військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 18 жовтня 2022 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року - 2 102 гривні 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року - 2 270 гривень 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року - 2 481 гривня 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення з 19 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року, а також грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально - побутових питань за вказані періоди, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року - 2 481 гривня 00 копійок, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року - 2 684 гривні 00 копійок, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.