ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/3983/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділення поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, скасування протоколу,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Відділення поліції №1 Головного управління Національної поліції в Чернігівському районі Чернігівської області (далі також - Відділення поліції №1, відповідач 2), Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також - ГУНП в Чернігівській області, відповідач 3) про:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), які полягають у внесенні 09.10.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інформації про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП позивачем;
- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», внесену 09.10.2025 інформацію про ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП;
- скасування Протоколу АЗ №035132 про адміністративне затримання за ч.2 ст.261, ст 262 КУпАП від 20.03.2026 стосовно ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача 1, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивач наголосив на тому, що оскільки він не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), тому відповідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не було правових підстав для внесення до Реєстру таких відомостей. Крім того, позивач зазначив, що його виключено зі списків особового складу у зв`язку з наявністю на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років.
Ухвалою від 05.05.2026 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» позивач не з`явився за викликом до ТЦК та СП за повісткою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Щодо протоколу, то зазначає, що не може бути скасований протокол адміністративного затримання складений представниками поліції, адже вказаний протокол мав разовий характер та вичерпав свою дію фактом виконання, коли позивача доставлено до відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Необхідно враховувати, що у питанні скасування акта індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/286/19).
Від відповідача 3 ГУНП в Чернігівській області надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки протокол про адмінзатримання є процесуальним актом одноразової дії, який зафіксував факт доставки і припинив існування в момент передачі особи до ТЦК (20.03.2026 о 20:53). Щодо правничої допомоги про стягнення 18 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, то це є абсолютно безпідставним та не підлягає задоволенню з огляду на наступне: орган поліції діяв як добросовісний та законний виконавець. Поліція не вчинила жодного протиправного ексцесу виконавця. Усі судові вимоги позивача стали наслідком хаотичних дій, недбалого ведення реєстру «Оберіг» та безпідставного направлення повідомлень про злочин з боку ТЦК та СП; на підтвердження витрат до суду подано лише Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, відсутні: Договір про надання правової допомоги, Ордер, Акт приймання-передачі наданих послуг, деталізований рахунок (розрахунок годин) та фінансові документи (квитанція, чек або платіжне доручення), які б підтверджували фактичну оплату коштів позивачем. Просить врахувати судову практику Верховного Суду у постановах від 15.05.2020 у справі № 813/1183/18 та від 09.04.2020 у справі № 826/2689/15 (відсутність первинних фінансових документів про реальне понесення витрат є самостійною та безумовною підставою для повної відмови у стягненні витрат на правничу допомогу).
Від відділення поліції №1 Головного управління Національної поліції в Чернігівському районі Чернігівської області відзив не надійшов.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Наказом Військової частини НОМЕР_2 від 28.07.2025 № 209 позивача звільнено з військової служби у запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) №57 - PC від 24.07.2925 за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 та абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через сімейні обставини або з інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці). У наказі також зазначено, що з 28.07.2025 виключити зі списків особового складу частини та зняти з усіх видів забезпечення, направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
20.03.2026 працівниками відділення поліції стосовно позивача складений протокол про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 261 та ст. 262 КУпАП, копія якого міститься в матеріалах справи.
Позивач у позові зазначає, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені відомості про порушення ним правил військового обліку.
Адвокатом позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено адвокатський запит, в якому просив:
- надати інформацію чи виявлялися порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Якщо так, то вказати які, та на підставі яких документів, надати копії таких документів за період з 01.10.2025 по 20.03.2026, належним чином засвідчених;
- надати інформацію чи притягувався ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на підставі яких процесуальних документів, надати копії належним чином засвідчених;
- надати інформацію чи було накладено ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 будь- які штрафи з 01.10.2025 по 20.03.2026, надати підтверджуючі документи належним чином засвідчені;
- надати інформацію чи передавалися будь-які відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до правоохоронних органів стосовно відкриття кримінального провадження щодо нього, надати підтверджуючі документи належним чином засвідчені;
- надати копії повісток та підтвердження їх вручення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 01.10.2025 по 20.03.2026, належним чином засвідчені;
- надати інформацію чи звертався ІНФОРМАЦІЯ_5 до правоохоронних органів з повідомленням внесення до інформаційно пошукової системи МВС України стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 для оголошення його в розшук за період з 01 10.2025 по 20.03.2026, надати підтверджуючі документ.
За результатами розгляду адвокатського запиту, стало відомо, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені відомості про порушення позивачем правил військового обліку з 09.10.2025 по 20.03.2026.
Не погоджуючись із такими діями відповідачів, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Статтею 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Згідно з п.21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
За правилами п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч. 8 та ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
У свою чергу, п.20-1 ч.1 ст. 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ст. 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами ч.1 ст. 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому суд звертає увагу, що ч.5 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає можливість доставлення поліцейськими осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, регулює виключно порядок дій органів поліції після надходження належного звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки та не визначає підстав для такого звернення.
Натомість підстави звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції прямо визначені ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З аналізу наведеної норми вбачається, що таке звернення можливе лише за одночасної наявності двох умов: невиконання громадянином обов`язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Інших підстав для звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції закон не встановлює.
Відповідач 1 у відзиві визнає той факт, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, стосовно позивача не складався та наразі у ЄДР відсутні відомості про порушення позивачем правил військового обліку, що відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.
Оскільки матеріали справи не містять належних доказів вручення позивачу повістки, то відсутні підстави вважати невиконання позивачем обов`язків, передбачених ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За таких обставин правові підстави для звернення до органів Національної поліції із вимогою про адміністративне затримання та доставлення позивача відсутні.
Суд також враховує, що п. 56 та абз. 17 п. 79 Порядку №1487 передбачено можливість формування територіальним центром комплектування та соціальної підтримки електронного звернення до органів Національної поліції щодо осіб, які ухиляються від виконання військового обов`язку або порушили правила військового обліку, а також процедуру відкликання такого звернення.
Разом із тим наведені положення Порядку №1487 є підзаконними нормативними приписами, які регулюють виключно процедуру формування та передачі відповідного звернення, і не можуть змінювати чи розширювати підстави його направлення, визначені ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Отже, п. 56 Порядку №1487 може застосовуватися виключно за наявності визначених законом підстав для звернення до органів Національної поліції, а не як самостійна правова підстава для такого звернення.
Таким чином, порушення правил військового обліку, відповідальність за яке передбачена ст. 210 КУпАП, саме по собі не є підставою для звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення особи, оскільки таке повноваження законом пов`язане виключно з наявністю ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, та дотриманням вимог ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Щодо внесення відповідачем 1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, на призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладено обов`язок протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 16 липня 2024 року включно, уточнити свої персональні та військово-облікові дані.
Зазначений обов`язок міг бути виконаний шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста або шляхом особистого звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Невиконання такого обов`язку може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.
Разом із тим притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210 чи 210-1 КУпАП здійснюється виключно у визначеному законом процесуальному порядку шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення, розгляду справи уповноваженою посадовою особою та прийняття відповідної постанови.
Крім того, згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210 та 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного чи резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, сам по собі факт можливого порушення правил військового обліку, без дотримання встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та прийняття відповідного процесуального рішення, не є достатньою правовою підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про таке порушення.
Як вже встановив суд, матеріали справи не містять доказів складання стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 чи ст. 210-1 КУпАП, а також доказів прийняття уповноваженою посадовою особою постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Водночас саме факт притягнення особи до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку є юридичною підставою для відображення у Реєстрі відповідних відомостей із зазначенням реквізитів процесуального документа, на підставі якого такі відомості внесено.
Такий висновок узгоджується із системним аналізом положень Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Докази, які б підтверджували існування, передбачених законом підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, як і докази внесення таких відомостей, відсутні.
Щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 261 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч.1 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Протокол про адміністративне правопорушення має доказовий характер і не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов`язки для учасників спірних правовідносин, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, а отже, оскарження протоколу як окремого акту та дій по його складанню, в судовому порядку, не передбачено.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У свою чергу суд зазначає, що вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.
Отже, встановивши, що позивач не довів наявності у нього порушеного права (інтересу), у задоволенні позову належить відмовити виключно з підстав відсутності порушення прав та законних інтересів позивача.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Відповідач: Відділення поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, вул. родини Богомольців,16, с. Козелець, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 40108651.
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, пр. Перемоги, 74, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 40108651.
Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2026 року.
Суддя І.І. Соломко