П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
01 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/1193/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Коваля М.П.,
судді - Джабурія О.В.,
судді - Вербицької Н.В.,
розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів надсилання на адресу позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення, а також заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.
17 серпня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли докази надсилання на адресу позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення, чим було частково усунуто недоліки апеляційної скарги.
Крім того, 17 серпня 2026 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження представник апелянта повторно посилається на факт подання у межах строків оскарження апеляційної скарги по даній справі, яка в подальшому була повернута. Апелянт вказує, що не може надати документи, які підтверджують виконання Військовою частиною НОМЕР_1 бойових (спеціальних) завдань з огляду на режим секретності. Також апелянт посилається на перебої з електропостачанням.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.
Як зазначено у п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Згідно висновків Верховного Суду у межах справ № 826/9136/17, №806/2321/16 у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Суд також враховує, що судовий збір було сплачено ще 28 червня 2026 року, водночас апеляційна скарга повторно була направлена до суду лише 06 серпня 2026 року.
Доводи апелянта, що апеляційна скарга по даній справі вже подавалась, суд оцінює критично, оскільки згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що державний орган звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ від 20 вересня 2022 року у справі «ЗАВАЛІЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (Заява № 23342/14). Фактичні обставини даної справи зводяться до того, що суб`єктом владних повноважень подавилась апеляційна скарга, яка поверталась судом у зв`язку із несплатою судового збору. В подальшому, поза межами встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, суб`єктом владних повноважень повторно подавалась апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку, яке задовольнялось судами. За висновками ЄСПЛ, у цій справі суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження. У зв`язку з цим Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Суд зазначає, що сталою є практика Верховного Суду, яка полягає в тому, що факт запровадження воєнного стану не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, без зазначення конкретних обставин і надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на учасника процесу, що обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Правовий режим воєнного стану в Україні може бути підставою для визнання поважними причин недотримання процесуальних строків лише за умови наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між воєнним станом та неможливістю сторони Посилання апелянта на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином ці обставини перешкодили йому звернутися з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку, однак жодних доказів в частині залучення усього особового складу, в тому числі юридичної служби Військової частини до виконання бойових (спеціальних) завдань не надано.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, зокрема у постановах від 06 березня 2018 року у справі №819/1224/15-а, від 10 вересня 2020 у справі № 806/2321/16, що причини пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення є поважними, якщо вони підтверджені належними доказами.
Суд критично оцінює посилання апелянта на відключення електроенергії, оскільки заявником не надано жодних доказів з приводу об`єктивної неможливості направлення скарги в установлений законом строк із цих підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 січня 2025 року по справі №295/4031/24.
Таким чином, доводи представника апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: Н.В. Вербицька