ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/51007/24 Головуючий у 1 інстанції: Леонтович А.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Безименної Н.В.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 01.07.2024 № 21/3-9/878-534;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 77% від розміру грошового забезпечення на підставі довідки Служби безпеки України від 01.07.2024 № 21/3-9/878-534 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023, та з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Служби безпеки України від 01.07.2024 № 21/3-9/878-534.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 77% від розміру грошового забезпечення на підставі довідки Служби безпеки України від 01.07.2024 № 21/3-9/878-534 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023, та з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням проведених сум.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, у тому числі, на підставі повторно виданих уповноваженими органами силових міністерств та відомств довідок з оновленим розміром грошового забезпечення, Кабінетом Міністрів України не приймалося, у зв`язку з чим, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відсутні. Крім того, апелянт вказує, що, відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, апелянт посилається на те, що після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, було встановлено обмеження максимального розміру пенсії, у зв`язку з чим вважає дії органу Пенсійного фонду правомірними. Також, апелянта зазначає, що індексація пенсії має здійснюватися з урахуванням установленого законодавством максимального розміру пенсії, а тому підстави для її виплати понад такий розмір відсутні.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 320/13134/23, зокрема, зобов`язано Службу безпеки України провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року, та підготувати відповідну довідку про розмір грошового забезпечення.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 320/13134/23, Службою безпеки України складено довідку від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії та направлено її до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02 вересня 2024 року № 2600-0202-8/170276 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 з посиланням на те, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, Кабінетом Міністрів України не приймалося.
Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до статті 10 Закону № 2262-XII, призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 02 вересня 2024 року № 2600-0202-8/170276 відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534.
Підставою для такої відмови відповідач визначив відсутність після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 прийнятих Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.
Аналогічні за змістом доводи щодо відсутності правових підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі зазначеної довідки наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві і в апеляційній скарзі.
Колегія суддів вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими, з огляду на наступне.
Аналіз наведених вище положень Закону № 2262-XII та Порядку № 45 свідчить, що перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України після виникнення визначених законом підстав та надходження від уповноваженого державного органу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для такого перерахунку.
Матеріали справи свідчать, що довідку Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року складено, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 320/13134/23, та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення перерахунку пенсії.
Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених із застосуванням відповідного розміру прожиткового мінімуму.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у зразковій справі № 400/6254/24 підтвердила, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, є підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, для перерахунку пенсії згідно зі статтями 43, 63 Закону № 2262-XII.
Таким чином, визначення Службою безпеки України у довідці від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідну дату, свідчить про наявність правових підстав для проведення перерахунку його пенсії.
При цьому, довідка про розмір грошового забезпечення видана уповноваженим державним органом на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві саме для здійснення відповідного перерахунку.
За таких обставин, посилання апелянта на неприйняття Кабінетом Міністрів України після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови № 103 окремого нормативно-правового акта щодо проведення перерахунку пенсій не спростовує виникнення у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року та не звільняє Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від обов`язку провести такий перерахунок.
Оскільки, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у довідці Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 визначено станом на 01 січня 2023 року, відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсії підлягає проведенню з 01 лютого 2023 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 та наявність правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок з 01 лютого 2023 року.
Щодо позовних вимог у частині здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
08 липня 2011 року прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На підставі Закону № 3668-VI також внесено зміни до статті 43 Закону № 2262-XII.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Так, апелянт, посилаючись на приписи частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI, стверджує про наявність правових підстав для обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Так, апелянт, посилаючись на приписи частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI, стверджує про наявність правових підстав для обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. При цьому, апелянт посилається на внесення Законом № 1774-VIII змін до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII після ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, з огляду на наступне.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 09 вересня 2019 року у справі № 463/925/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 127/4270/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17 зазначив наступне: «…буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими».
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII відсутня.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII, які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, прийнятими одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин, змін не зазнали та продовжили передбачати обмеження максимальним розміром пенсій осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 2262-XII.
Таким чином, виникла колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявності у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають положення Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не положення Закону № 3668-VI.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі № 640/11168/20, від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі № 640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі № 620/613/21 та від 14 листопада 2022 року у справі № 580/5957/21.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до наявних у матеріалах справи розрахунків фактичний розмір пенсії ОСОБА_1 до проведення перерахунку на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 не був обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, зазначена обставина не свідчить про передчасність позовних вимог у цій частині, оскільки предметом спору є, зокрема, порядок проведення належного ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, який Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не проведено.
При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в апеляційній скарзі безпосередньо наполягає на наявності правових підстав для застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром, посилаючись на положення статті 2 Закону № 3668-VI та частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
За таких обставин, відповідач фактично заперечує право ОСОБА_1 на проведення належного йому перерахунку пенсії без застосування обмеження її максимальним розміром, а тому питання щодо застосування такого обмеження безпосередньо охоплюється спірними правовідносинами.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 без обмеження її максимальним розміром, а доводи апеляційної скарги в цій частині зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо позовних вимог у частині врахування під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 підвищень, установлених постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168 та від 23 лютого 2024 року № 185, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 64 Закону № 2262-XII передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII, підвищуються на відповідний коефіцієнт збільшення, а підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01 березня 2023 року відповідні розміри пенсій підвищуються на коефіцієнт збільшення 1,197. Водночас підвищення на цей коефіцієнт застосовується при перерахунку пенсії, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» передбачено підвищення з 01 березня 2024 року відповідних розмірів пенсій на коефіцієнт збільшення 1,0796. При цьому підвищення на вказаний коефіцієнт також застосовується при перерахунку пенсії, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відповідне підвищення враховується під час подальших перерахунків пенсії згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищень, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168 та від 23 лютого 2024 року № 185, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року не проведено.
При цьому, з наявних у матеріалах справи розрахунків пенсії вбачається, що до складу пенсійної виплати ОСОБА_1 включені суми підвищень, встановлені постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185.
Таким чином, на час звернення ОСОБА_1 до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не приймалося рішення та не вчинялося дій щодо неврахування зазначених підвищень саме під час проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534, оскільки відповідний перерахунок відповідачем взагалі не проведено.
Відтак, спір щодо врахування підвищень, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185, при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі вказаної довідки фактично не виник.
Колегія суддів зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд не наділений повноваженнями здійснювати захист права на майбутнє за відсутності факту його порушення суб`єктом владних повноважень.
Саме по собі припущення позивача про те, що під час проведення у майбутньому перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки відповідачем не будуть враховані відповідні підвищення пенсії, не свідчить про порушення його права та не може бути самостійною підставою для покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку щодо визначення порядку здійснення ще не проведеного перерахунку.
Аналогічний підхід щодо передчасності вимог, пов`язаних із визначенням складових пенсійної виплати під час перерахунку, який пенсійним органом ще не проведено, застосовано Верховним Судом у постанові від 02 червня 2026 року у справі № 440/12319/24. У вказаній справі судами попередніх інстанцій визнано передчасними вимоги щодо врахування індексації за постановою Кабінету Міністрів України № 185, оскільки, перерахунок на підставі оновленої довідки відповідачем ще не був проведений та були відсутні підстави вважати, що під час такого перерахунку відповідна індексація не буде врахована; за результатами касаційного перегляду Верховний Суд залишив судові рішення без змін.
За таких обставин, питання щодо врахування підвищень, установлених постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185, може бути предметом судового контролю у разі проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Служби безпеки України від 01 липня 2024 року № 21/3-9/878-534 та неврахування при його проведенні відповідних складових пенсійної виплати.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням підвищень, встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185, є передчасними, оскільки, відповідний перерахунок на підставі оновленої довідки відповідачем ще не проведено, а спір щодо врахування таких підвищень при його здійсненні на час звернення до суду фактично не виник.
Враховуючи вищевказане, судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням індексації, з огляду на їх передчасність.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи в частині, а тому, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Безименна Н.В.
Ключкович В.Ю.