ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/8874/18 Головуючий у 1 інстанції: Виноградова Д.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» до Головного управління фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» (далі - ТОВ «ТД ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ», Товариство) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2018 р. № [номер приховано] за затримку на 127,37,68, 127 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 16 668, 35 грн, а також штраф у розмірі 20% у сумі 333,67 грн за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, яке винесено на підставі Акта камеральної перевірки № 557/2-15-12-12-12/32453930 від 14.02.2018 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2018 р. № [номер приховано] за затримку на 7,8,9,19,30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 17734,20 грн, а також штраф у розмірі 10% у сумі 1 773, 42 грн. за платежем Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, яке винесено на підставі Акта камеральної перевірки № 557/26-15-12-12-12/32453930 від 14.02.2018 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2018 № [номер приховано]. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2018 № [номер приховано].
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 та пункту 86.2 статті 86 ПК України правомірно проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» зобов`язань з податку на прибуток. При цьому, апелянт наголошує, що у поданій позивачем податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік самостійно задекларовано податкові зобов`язання у сумі 271 218,00 грн та авансовий внесок у сумі 29 157,00 грн із граничним строком сплати до 30 числа щомісяця, а, відповідно до пунктів 54.1 та 57.1 ПК України, такі зобов`язання є узгодженими і підлягають самостійній сплаті платником податків. Крім того, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених грошових зобов`язань, у зв`язку з чим, на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 10 відсотків у сумі 1 773,42 грн та 20 відсотків у сумі 3 333,67 грн.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ».
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено Акт від 14 лютого 2018 року № 557/26-15-12-12-12/32453930 щодо порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток ТОВ «ТД ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» протягом строків визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу.
На підставі висновків Акту перевірки від 14.02.2018 № 557/26-15-12-12-12/32453930 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 26.02.2018 № [номер приховано] за затримку на 127, 37, 68, 127 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 16 668,35 грн., а також штраф у розмірі 20% у сумі 333,67 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код 11021000;
- податкове повідомлення-рішення від 26.02.2018 № [номер приховано] за затримку на 7, 8, 9, 19, 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 17734,20 грн, а також штраф у розмірі 10% у сумі 1 773,42 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код 11021000.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних відповідних інформаційних систем і реєстрів. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються та опрацьовуються у відповідних інформаційних базах.
За приписами пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на проведення перевірки та його присутність під час її проведення не є обов`язковими.
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше - за днем її фактичного подання.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Платник податків має право брати участь у розгляді заперечень, про що зазначає в поданих запереченнях.
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником, його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - з урахуванням висновку про результати їх розгляду протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання або надсилання письмової відповіді платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2018 року № [номер приховано] та № [номер приховано], якими до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 3 333,67 грн та 1 773,42 грн відповідно.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 14 лютого 2018 року № 557/26-15-12-12-12/32453930, складеного за результатами камеральної перевірки дотримання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток, самостійно визначених у податковій декларації за 2014 рік.
Аналіз положень пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України дає підстави для висновку, що право платника податків на подання заперечень до акта перевірки є обов`язковою складовою процедури прийняття податкового повідомлення-рішення. Цьому праву кореспондує обов`язок контролюючого органу прийняти та розглянути своєчасно подані заперечення, надати платнику податків письмову відповідь і врахувати результати їх розгляду під час вирішення питання про визначення грошових зобов`язань.
У разі якщо платник податків у запереченнях повідомив про бажання взяти участь у їх розгляді, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника про місце і час проведення розгляду та забезпечити можливість реалізації відповідного права. Результати розгляду заперечень є невід`ємною частиною матеріалів перевірки та повинні передувати прийняттю податкового повідомлення-рішення.
При цьому, передбачене пунктом 86.7 статті 86 ПК України право платника податків на подання заперечень може бути реалізоване протягом усього встановленого цією нормою строку.
Отже, до закінчення останнього дня такого строку контролюючий орган не вправі приймати податкове повідомлення-рішення, оскільки платник податків не може бути позбавлений можливості подати заперечення та вплинути на остаточні висновки за результатами перевірки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15 січня 2019 року у справі № 826/3576/15, від 09 квітня 2019 року у справі № 826/19830/16, від 24 лютого 2022 року у справі № 560/8920/20 та від 27 лютого 2025 року у справі № 140/3098/23 дійшов висновку, що прийняття податкового повідомлення-рішення без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді таких заперечень має характер істотного порушення прав платника податків і впливає на оцінку правомірності прийнятого контролюючим органом рішення.
За встановлених у цій справі обставин, Головне управління ДФС у м. Києві прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення в останній день строку, протягом якого ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» мало право подати заперечення на Акт камеральної перевірки, та в день отримання контролюючим органом таких заперечень.
Водночас, заперечення не були розглянуті, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» не було повідомлено про місце і час їх розгляду, його участь у такому розгляді не забезпечено, а письмову відповідь до прийняття податкових повідомлень-рішень не надано.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2018 року № [номер приховано] та № [номер приховано] прийняті з порушенням обов`язкової процедури, встановленої пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України.
При цьому, таке порушення є самостійною та достатньою підставою для визнання зазначених податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування незалежно від установленого контролюючим органом факту порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що Головне управління ДПС у місті Києві обґрунтовує правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень наявністю у контролюючого органу повноважень на проведення камеральної перевірки, самостійним визначенням ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» відповідних податкових зобов`язань та встановленим за результатами перевірки порушенням строків їх сплати.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що станом на 14 лютого 2018 року своєчасність сплати узгодженого грошового зобов`язання могла бути предметом камеральної перевірки, а таку перевірку проведено в межах строку давності, визначеного статтею 102 ПК України.
Водночас, наведені обставини не є достатніми для висновку про правомірність прийнятих за результатами цієї перевірки податкових повідомлень-рішень, оскільки дотримання контролюючим органом матеріально-правових підстав для застосування штрафних санкцій не усуває обов`язку виконати встановлену законом процедуру їх прийняття.
Слід зауважити, що апеляційна скарга не містить доводів, які спростовували б факт отримання Головним управлінням ДФС у м. Києві заперечень ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» на Акт камеральної перевірки, поданих у межах установленого пунктом 86.7 статті 86 ПК України строку.
Апелянтом також не надано доказів розгляду таких заперечень до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, повідомлення Товариства про дату, час і місце їх розгляду, забезпечення участі його представника або надання письмової відповіді за результатами такого розгляду.
Саме собою встановлення факту несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань не надавало контролюючому органу права приймати податкові повідомлення-рішення до завершення строку на подання заперечень та без їх розгляду. Подальший перегляд податкових повідомлень-рішень у процедурі адміністративного оскарження не усуває порушень, допущених під час їх первинного прийняття, та не відновлює право платника податків на участь у розгляді заперечень до акта перевірки.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління фіскальної служби у м. Києві від 26 лютого 2018 року № [номер приховано] та № [номер приховано] та наявність підстав для їх скасування.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАВОД ЄВРОФОРМАТ» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.