ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/3326/26 Суддя першої інстанції: Янківська В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
суддя-доповідач Говорун О.В.
судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.
Позивач - ОСОБА_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Оскаржуване судове рішення - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2026.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 з 20.02.2025 та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням суду першої інстанції від 04.05.2026 позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки позивач працював льотчиком-інструктором-парашутистом, що віднесено законодавством до переліку посад працівників льотного-інструкторського складу, а також має свідоцтво льотчика авіації та свідоцтво парашутиста, а тому він має право на перерахунок та виплату його пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з`ясовано обставини справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, враховано періоди із 01.01.1985 до 08.12.1987, із 14.12.1987 до 25.03.1988, із 05.04.1988 до 11.03.1993, із 01.04.1997 до 01.12.1997 в пільговому обчисленні (1 рік за 2 роки). Заробітну плату для обчислення пенсії визначено за період із 01.12.1995 30.11.1997 (за 24 місяці). Із 01.01.2004 набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Тому, із 01.01.2004 пенсію за вислугу років перераховано відповідно до Закону № 1058. Також, апелянт зазначає, що оскільки, в документах пенсійної справи позивача відомості про реєстрацію повітряного судна ДТСААФ у Державному реєстрі цивільних повітряних суден відсутній, законодавчих підстав для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 53 Закону № 1788-XII немає.
Позивачем до суду був поданий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, позаяк вони суперечать нормам чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивачу з 01.03.1998 призначено пенсію за вислугу років як працівнику авіації та льотно-випробного складу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.02.2025 щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб».
Відповідач надав відповідь від 27.03.2025 №3069-2224/С-03/8-2300/25, у якій серед іншого повідомив, що із 01.01.2004 пенсію позивача за вислугу років перераховано відповідно до Закону № 1058. Оскільки, в документах пенсійної справи відомості про реєстрацію повітряного судна ДТСААФ у Державному реєстрі цивільних повітряних суден відсутні, законодавчих підстав для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 53 Закону № 1788-ХІІ немає.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі № 580/6721/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дій задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.02.2025 про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків суду, наданим у цьому рішенні.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 року у справі № 580/6721/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийнято рішення від 20.01.2026 № 968260133368 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні відомості про реєстрацію повітряного судна ДТСААФ у Державному реєстрі цивільних повітряних суден та відсутність законодавчих підстав для здійснення перерахунку.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникли в межах цієї справи, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та Порядком призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №418 від 21.07.1992 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1788-XII, за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно з положень ст. 51 Закону № 1788-ХІІ, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до ст. 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу.
Приписами ч. 3 ст.53 Закону № 1058-IV визначено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Згадані окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу розмежовані саме у нормах ст. 54 Закону № 1788-XII.
Так, п."а" ч. 1 ст. 54 Закону № 1788-XII встановлено, зокрема, що право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1998 №418 (далі - Порядок № 418).
Так, відповідно до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків понад 30 років і у жінок понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Заробіток для обчислення пенсій працівникам льотно-випробного складу визначається в такому порядку:
а) у разі призначення (перерахунку) пенсії, яка обчислена із заробітку до 1992 року, скоригований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1992 року № 395 ( 395-92-п ) "Про додаткове коригування рівнів державних пенсій середньомісячний заробіток підвищується за коефіцієнтом, який визначається як частка від ділення середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, на 1005 карбованців;
б) якщо пенсія обчислюється з урахуванням заробітку після 1 січня 1992 року, то частина заробітку до 1 січня 1992 року коригується відповідно до підпункту "а" цього пункту, а заробіток за кожний місяць після 1 січня 1992 року збільшується на коефіцієнт, що визначається як частка від ділення середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, на середню заробітну плату працівників народного господарства за відповідний місяць.
в) у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.
В подальшому, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 29.07.2015 до Порядку № 418 внесені зміни в частині збільшення процентів заробітку за кожен рік вислугу років з мінімальної межі 25 років до 30 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 713 «Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації" встановлено новий порядок перерахунку пенсій працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
Відповідно до цієї редакції підпункту в пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на розрахований коефіцієнт. Даний показник визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.
Відтак, працівники льотного і льотно-випробного складу мають право на призначення пенсії за окремими законодавчими нормами, застосування яких дозволяється за наявності у чоловіків 25 років вислуги на посадах, що віднесені льотного і льотно-випробного складу.
Колегія суддів зауважує, що спеціальними законодавчими актами (в даному випадку ст. 51, 54 Закону № 1788-ХІІ та Порядком № 418) передбачено не тільки особливості в визначенні середнього заробітку для призначення пенсії, а й запроваджено починаючи з березня 2005 року спеціальний механізм щорічного перерахунку вже призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Таким чином, за бажанням застрахованої особи тільки частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів.
Колегія суддів зазначає, що розмір пенсії при її призначенні за бажанням особи може розраховуватися за двоскладовою формулою із двох частин: частина, яка припадає на період стажу до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та частина пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Так, абз. 4 ч. 1 ст. 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Згідно зі ст. 98 Закону № 1788-XII, перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював на посадах льотчика-інструктора, льотчика інструктора парашутиста та йому було призначено пенсію за вислугу років як працівнику льотного та льотно-випробного складу та до стажу, що давав право на пенсію за вислуго років враховано періоди робити в пільговому обчисленні 1 рік за 2 роки.
Так, вказана пенсія за вислугу років із 01.03.1998 призначена позивачу із 01.03.1998 відповідно до Закону № 1788-XII.
Згідно з наявними в матеріалах справи записами трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював:
із 03.09.1984 до 08.12.1987 - в Рівненському авіаспортклубі ДТСААФ на посаді льотчика-інструктора-парашутиста;
із 14.12.1987 до 25.03.1988 - в Хмельницькому авіаспортклубі ДТСААФ на посаді льотчика-інструктора-парашутиста;
із 05.04.1988 до 11.03.1993 - у Вовчанському авіаційному училищі льотчиків ДТСААФ (Запорізьке авіаційне училище льотчиків ДТСААФ) на посаді льотчика інструктора парашутної ланки;
із 15.03.1993 до 31.03.1997 - в Авіокомпанії «Авіа-Світ» на посаді льотчика інструктора-парашутиста;
із 01.04.1997 до 01.12.1997- в Авіаційній ланці парашутної підготовки на посаді льотчика-інструктора-парашутиста.
Згідно із довідкою від 25.06.2007 № 64, виданою Рівненським авіаційно спортивним клубом Товариства сприяння обороні України, із 01.10.1984 до 08.12.1987 позивач працював в Рівненському авіаційно-спортивному клубі на посаді льотчика-інструктора-планериста та виліт складає: у 1984 році - 42 год. 12 хв., у 1985 році - 175 год. 15 хв., у 1986 році - 190 год. 13 хв., у 1987 році - 192 год. 04 хв.
Відповідно до довідки від 17.01.1998, виданої позивачу, як льотчику інструктору-парашутисту, Товариством сприяння обороні України, він в період із 1985 року до 1997 року включно виконував щорічно в повному обсязі план навчальної льотної підготовки.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Положення ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-VI регулюють питання призначення пенсії за окремі періоди стажу та не містить умов щодо перерахунку пенсії.
Проте, норми Порядку № 418, в тому числі ті, що визначають право на щорічний перерахунок пенсії, є чинними та містять імперативне правило перерахунку пенсії всім працівникам, які мають льотний та льотно-випробний стаж більше 25 років, не ставлячи в залежність від періодів до набрання чинності Закону № 1058-VI та після його набрання.
У цьому ж випадку необхідною умовою для перерахунку пенсії відповідно до п. 7 Порядку № 418 є зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, та наявність у позивача спеціальної вислуги років не менше 25 років.
Отже, враховуючи, що спеціальний стаж позивача перевищує зазначену вище межу, він має право на перерахунок його пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону № 1788 з урахуванням п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії відповідно до п. 7 вказаного вище Порядку № 418.
При цьому, колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника щодо відсутності в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відомостей про реєстрацію повітряного судна ДСААФ у Державному реєстрі цивільних повітряних суден, а також послання на документи, що необхідні для підтвердження роботи осіб льотних екіпажів, як на підставу для відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії як працівнику льотного складу, вважає такі доводи безпідставними та не бере до уваги з огляду на те, що позивач не посилається на те, що він є членом екіпажу саме повітряного судна, про що вірно було зауважено судом першої інстанції. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Порядком № 418 визначено перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а саме:
1. Члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів.
2. Льотно-інструкторський склад.
3. Командно-льотний склад: керівники (їх заступники), інспектори й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи) міністерств, відомств, управлінь, об`єднань, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата.
4. Парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.
При цьому, посади на яких працював позивач не є посадою члена екіпажу повітряних суден та інших літальних апаратів та відноситься, зокрема до посад льотно-інструкторського складу. А тому, наявність відомостей про реєстрацію повітряного судна ДСААФ у Державному реєстрі цивільних повітряних суден, що підтверджують фактичну роботу як осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, не є необхідною умовою, що підтверджує стаж роботи позивача, з огляду на віднесення займаної ним посади до іншої категорії посад.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20.01.2026 № 968260133368 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо необхідності зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з ч. 3 ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 з 20.02.2025 та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Доводи та заперечення апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Більше того, колегія суддів також зазначає, що такі доводи є аналогічними доводам відповідача, викладеним ним у відзиві на позовну заяву.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 316 КАС України).
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.В. Говорун
Судді О.Г. Попова
О.В. Чуприна