ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/6369/25 Головуючий у 1 інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 29.11.2024 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №620/6369/25 - задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/6369/25.
На виконання ухвали суду, 31 березня 2026 року до Чернігівського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/6369/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі №620/6369/25 - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що у поданому звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зазначило, що, на виконання рішення суду, ОСОБА_1 з 29 листопада 2024 року здійснено перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. З 01 січня 2025 року розмір пенсії позивача склав 19 115,76 грн, у тому числі 18 888,00 грн - основний розмір пенсії, а з 01 січня 2026 року - 20 987,76 грн, у тому числі, 20 760,00 грн - основний розмір пенсії. В автоматизованих базах даних обліковувалася нарахована на виконання рішення суду сума доплати за період з 29 листопада 2024 року по 31 березня 2026 року у розмірі 195 865,65 грн, погашення якої здійснювалося частково пропорційно виділеним бюджетним призначенням.
Приймаючи звіт, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду, однак, фактична виплата пенсії у визначеному судовим рішенням розмірі здійснюється не в повному обсязі.
Суд першої інстанції зазначив, що Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.225 № 821 (далі - Порядок № 821), підлягає застосуванню виключно в частині виплати позивачу ретроспективної заборгованості за період з 29 листопада 2024 року по 29 грудня 2025 року, однак, не може застосовуватися до виплати поточних сум пенсії після набрання рішенням суду законної сили. У зв`язку з неповним виконанням рішення суд прийняв поданий звіт та встановив відповідачу новий строк для подання звіту - 10 днів з дня отримання ухвали.
Разом з тим, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування Порядку № 821 виключно до ретроспективної заборгованості та незастосування його до виплати перерахованої за рішенням суду пенсії після набрання таким рішенням законної сили.
Апелянт посилається на те, що, відповідно до Порядку № 821, виплата як нарахованих на виконання судових рішень сум пенсій за минулий час, так і перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюється в межах бюджетних асигнувань та пропорційно виділеному фінансовому ресурсу.
Також, апелянта зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області доведено наявність обставин, які ускладнюють повне виконання судового рішення, а повне його виконання залежить від обставин, які перебувають поза межами повноважень відповідача та не можуть бути усунуті протягом десяти днів, установлених оскаржуваною ухвалою.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частинами 3 та 4 статті 382 КАС України встановлено, що якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до приписів статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.
Положеннями частини 6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
За приписами частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною 5 статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з частиною дев`ятою статті 382-3 КАС України, суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Відповідно до частини 10 статті 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29 листопада 2024 року відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року становив 19 115,76 грн, у тому числі 18 888,00 грн - основний розмір пенсії, а з 01 січня 2026 року - 20 987,76 грн, у тому числі 20 760,00 грн - основний розмір пенсії.
Водночас, фактична виплата пенсії здійснювалася з урахуванням положень Порядку № 821 у розмірі 8 112,33 грн.
Крім того, на виконання рішення суду, за період з 29 листопада 2024 року по 31 березня 2026 року ОСОБА_1 нараховано доплату у розмірі 195 865,65 грн, часткове погашення якої здійснювалося пропорційно виділеним бюджетним призначенням. Станом на дату подання апеляційної скарги залишок невиплаченої заборгованості становив 193 679,65 грн.
Так, аналіз наведених вище положень КАС України свідчить, що судовий контроль за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення його фактичного та повного виконання суб`єктом владних повноважень відповідно до змісту зобов`язань, визначених таким рішенням.
При розгляді звіту суд перевіряє не лише факт вчинення суб`єктом владних повноважень окремих дій, спрямованих на виконання судового рішення, а й повноту його виконання, наявність обставин, які ускладнюють виконання, а також достатність заходів, вжитих для своєчасного та повного виконання рішення.
При цьому, прийняття судом звіту про виконання судового рішення саме по собі не свідчить про його виконання у повному обсязі, оскільки положення статті 382-3 КАС України прямо передбачають можливість прийняття такого звіту і у випадку, коли відповідне судове рішення залишається виконаним лише частково.
Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Ураховуючи, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року передбачає як перерахунок, так і виплату ОСОБА_1 пенсії у визначеному судом розмірі, тоді як на момент розгляду звіту фактична виплата нарахованих сум у повному обсязі здійснена не була, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, прийнявши поданий відповідачем звіт, обґрунтовано встановив новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Таким чином, встановлення нового строку за наведених обставин безпосередньо відповідає положенням частини одинадцятої статті 382-3 КАС України та спрямоване на забезпечення подальшого судового контролю до повного виконання рішення суду.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що застосування Порядку № 821 до виплати пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, свідчить про належне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року.
Так, положеннями Порядку № 821 урегульовано механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, у межах відповідних бюджетних асигнувань. Водночас, встановлений цим Порядком механізм фінансування таких виплат не змінює змісту судового рішення, яке набрало законної сили, та не звільняє відповідача від обов`язку його виконання у визначених судом обсязі та спосіб.
У спірному випадку рішенням суду відповідача зобов`язано здійснити ОСОБА_1 не лише перерахунок, а й виплату пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Натомість, як вбачається з поданого відповідачем звіту та не заперечується самим апелянтом, нараховані на виконання рішення суду суми фактично виплачені лише частково, а залишок невиплаченої заборгованості становить 193 679,65 грн.
За таких обставин, посилання відповідача на положення Порядку № 821 та особливості бюджетного фінансування не спростовують встановленого судом першої інстанції факту неповного виконання судового рішення та, відповідно, не усувають передбачених частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України підстав для встановлення нового строку для подання звіту.
При цьому, колегія суддів враховує, що наведені відповідачем обставини щодо обмеженого бюджетного фінансування можуть свідчити про наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, однак не змінюють факту його неповного виконання. Саме наявність таких обставин може враховуватися судом при оцінці поданого звіту та достатності вжитих суб`єктом владних повноважень заходів, проте не є підставою для припинення судового контролю за виконанням рішення суду.
Аналогічний підхід викладений Верховним Судом в ухвалі від 10 червня 2026 року у справі № 580/2522/24, в якій, установивши, що судове рішення у частині виплати нарахованих сум виконано не повністю та врахувавши обставини, пов`язані з бюджетним фінансуванням, Верховний Суд прийняв звіт органу Пенсійного фонду України та одночасно встановив новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Крім того, у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 Верховний Суд виходив з того, що у разі покладення судовим рішенням на орган Пенсійного фонду України обов`язку як щодо перерахунку, так і щодо виплати пенсії, проведення відповідного перерахунку за відсутності повної виплати нарахованих сум не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі.
Отже, посилання апелянта на залежність виплати нарахованих сум від обсягу бюджетних асигнувань не спростовує висновку суду першої інстанції про неповне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року.
Водночас, наведені відповідачем обставини були враховані судом першої інстанції, оскільки поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області звіт було прийнято, а не відмовлено у його прийнятті.
Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта про неможливість усунення обставин, які перешкоджають повному виконанню судового рішення, протягом десяти днів, установлених оскаржуваною ухвалою.
Так, ухвалою від 09 квітня 2026 року судом першої інстанції встановлено десятиденний строк саме для подання нового звіту про виконання судового рішення, а не строк для погашення всієї нарахованої заборгованості. При цьому, такий строк відповідає частині третій статті 382-1 КАС України, якою передбачено, що строк для подання звіту має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців.
Більше того, як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулося до суду першої інстанції з клопотанням про продовження строку для подання звіту, у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали від 09 квітня 2026 року, яке ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року задоволено та продовжено відповідачу строк для подання звіту на строк розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, доводи апелянта щодо недостатності встановленого судом десятиденного строку не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 990/282/24 звернула увагу, що оцінка причин невиконання чи повноти виконання судового рішення, складності процедури його реалізації, а також обставин, які ускладнюють його виконання, здійснюється саме на стадії розгляду поданого суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що встановивши факт неповного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв поданий відповідачем звіт та, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, встановив новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.