ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/3248/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні Інвестиції» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні Інвестиції» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві № 246189 від 24.09.2024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №246189 від 24.09.2024 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» є юридичною особою, зареєстрованою у 2002 році, та здійснює господарську діяльність у сфері будівництва і виконання ремонтно-будівельних робіт.
17.09.2024 позивач подав до Комісії ГУ ДПС у м. Києві пояснення та копії документів з метою виключення товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
24.09.2024 Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №246189 про відповідність ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття вказаного рішення визначено коди податкової інформації « 03» та « 07», а саме: відсутність необхідних матеріальних ресурсів та недостатність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що контролюючим органом досліджувались господарські операції позивача з постачання послуг у період з 07.01.2024 по 04.07.2024 за кодом ДКПП 43.21.
Між позивачем, як генеральним підрядником, та ПрАТ «ШФ «ВОРОНІН» 07.12.2023 укладено договір генерального підряду №8284/VRN на виконання поточного ремонту з переплануванням та адаптацією внутрішніх інженерних систем 7 поверху будівлі по вул. Короленківській, 3 у місті Києві. 12.12.2023 замовником передано позивачу майданчик для виконання робіт згідно з актом приймання-передачі фронту робіт.
У межах виконання вказаного договору між сторонами укладено значну кількість додаткових угод щодо виконання окремих етапів ремонтних, монтажних, оздоблювальних та інженерних робіт, у тому числі робіт з вентиляції, кондиціонування, систем протипожежного захисту, відеоспостереження, автоматизації та диспетчеризації.
Для виконання зобов`язань за договором генерального підряду позивачем залучались субпідрядні організації, зокрема ТОВ «ПРОЕКТНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕЧНІ СИСТЕМИ», ТОВ «ЄМ ГРУП», ТОВ « 2ВКом», ТОВ «АПФЕЛЬ-ГРУП», ТОВ «СБГБ», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТ АРТ СТУДІО». З відповідними суб`єктами господарювання укладались договори субпідряду на виконання окремих видів робіт із забезпеченням матеріалами, обладнанням та трудовими ресурсами.
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами виконання робіт між позивачем, субпідрядниками та замовником оформлялись акти приймання виконаних будівельних, монтажних та оздоблювальних робіт за лютий - серпень 2024 року. Також замовником здійснювалась оплата виконаних робіт, що підтверджується платіжними документами та бухгалтерськими регістрами.
08.10.2024 позивач подав скаргу до ДПС України на рішення №246189 від 24.09.2024, однак рішенням ДПС України №261251 від 17.10.2024 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити, які саме господарські операції досліджувались відповідачем, які конкретні документи аналізувались Комісією, та з яких саме підстав контролюючий орган дійшов висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.06.2022 в справі № 640/6130/20.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була цілком правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Спірне рішення прийнято відповідачем у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби, та під час розгляду отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів (пояснень), а не за наслідками подання Фермерським господарством «Агропідприємство «Колос» податкової накладної або розрахунку коригування для реєстрації, що беззаперечно свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.
Зі змісту оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві №246189 від 24.09.2024 вбачається, що висновок контролюючого органу про відповідність ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку ґрунтується на кодах податкової інформації « 03» та « 07».
Зокрема, код податкової інформації « 03» визначений контролюючим органом як постачання товарів або послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній або розрахунку коригування, а саме: відсутність відомостей про об`єкти оподаткування, відсутність придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей та інших необхідних ресурсів відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Код податкової інформації « 07» визначений податковим органом як недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній або розрахунку коригування, за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення відповідної господарської діяльності.
Інформацією, за якою встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, у спірному рішенні визначено господарські операції з постачання послуг за кодом ДКПП 43.21 у період з 07.01.2024 по 04.07.2024. Також у рішенні зазначено податковий номер платника податку, задіяного у відповідній операції - 32254148, та дату включення до переліку ризикових платників - 04.07.2024.
У період з 07.01.2024 по 04.07.2024 ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» здійснювало підрядні роботи з поточного ремонту, перепланування та адаптації внутрішніх інженерних систем 7 поверху будівлі, розташованої по вул. Короленківській, 3 у місті Києві, на підставі договору генерального підряду №8284/VRN від 07.12.2023, укладеного між позивачем, як генеральним підрядником, та ПрАТ «ШФ «ВОРОНІН», яке у подальшому було реорганізоване у ТОВ «ШФ «ВОРОНІН», як замовником.
Етапи виконання робіт були визначені у Додатку №1 до договору генерального підряду №8284/VRN від 07.12.2023.
12.12.2023 замовником передано позивачу будівельний майданчик (фронт робіт) для виконання робіт, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.
У процесі виконання договору генерального підряду між сторонами укладено значну кількість додаткових угод, якими погоджувались окремі етапи виконання робіт, графіки фінансування, кошториси та обсяги робіт.
Зокрема, між сторонами укладались додаткові угоди щодо: виконання ремонтних робіт систем вентиляції, кондиціювання та опалення; демонтажу систем пожежогасіння; виконання комплексу ремонтних робіт систем протипожежного захисту; ремонтно-оздоблювальних робіт; виконання робіт із відеоспостереження, структурованих кабельних мереж, систем контролю та управління доступом; автоматизації та диспетчеризації інженерного обладнання; встановлення та налагодження систем посилення стільникового зв`язку.
Відповідно до пункту 1.1 договору генерального підряду №8284/VRN від 07.12.2023 позивач, як генеральний підрядник, прийняв на себе зобов`язання виконувати визначені договором роботи як власними силами, так і із залученням третіх осіб.
Таким чином, умовами укладеного договору генерального підряду прямо передбачалось право позивача залучати субпідрядні організації для виконання окремих видів робіт з метою забезпечення необхідних матеріальних, технічних та трудових ресурсів.
На виконання умов договору генерального підряду та з метою належного виконання ремонтно-будівельних робіт в обсягах, передбачених договором та відображених у податковій звітності, позивачем залучались відповідні субпідрядні організації, з якими укладались окремі договори субпідряду щодо виконання спеціалізованих видів робіт.
на виконання умов договору генерального підряду №8284/VRN від 07.12.2023, укладеного між ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» та ПрАТ «ШФ «ВОРОНІН» (у подальшому - ТОВ «ШФ «ВОРОНІН»), позивачем з метою створення необхідних умов та забезпечення відповідних обсягів матеріальних і трудових ресурсів для виконання ремонтно-будівельних робіт було залучено ряд субпідрядних організацій.
Зокрема, між позивачем та ТОВ «ПРОЕКТНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕЧНІ СИСТЕМИ» укладено:
договір субпідряду №8600/DEV від 15.01.2024 на виконання демонтажних робіт системи автоматичного водяного спринклерного пожежогасіння;
договір субпідряду №8620/DEV від 20.03.2024 на виконання ремонтних робіт систем протипожежного захисту;
додаткову угоду №1 від 13.06.2024 щодо виконання додаткових ремонтних робіт систем протипожежного захисту;
договір субпідряду №8634/DEV від 08.04.2024 на виконання ремонтних робіт систем відеоспостереження, структурованої кабельної мережі, систем контролю та управління доступом.
Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «ПРОЕКТНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «БЕЗПЕЧНІ СИСТЕМИ» забезпечувало виконання робіт необхідним обладнанням, устаткуванням, інвентарем, будівельними матеріалами та трудовими ресурсами.
Крім того, судом установлено, що між позивачем та ТОВ «ЄМ ГРУП» укладено договір субпідряду №8636/DEV від 15.04.2024 на виконання робіт з автоматизації та диспетчеризації інженерного обладнання, відповідно до умов якого субпідрядник зобов`язувався забезпечити виконання робіт усіма необхідними матеріально-технічними та трудовими ресурсами.
Також між позивачем та ТОВ « 2ВКом» укладено договір субпідряду №8656/DEV від 29.05.2024 на виконання робіт із встановлення та налагодження системи стільникового зв`язку для забезпечення стабільного радіопокриття, при цьому субпідрядні роботи виконувались із використанням власних матеріалів, обладнання та власними силами субпідрядника.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та ТОВ «АПФЕЛЬ-ГРУП» укладено договір субпідряду №8285/DEV від 13.12.2023 на виконання ремонтних робіт систем вентиляції та кондиціонування, за умовами якого субпідрядник забезпечував виконання робіт необхідним обладнанням, устаткуванням, інвентарем, будівельними матеріалами та трудовими ресурсами.
Крім того, між позивачем та ТОВ «СБГБ» укладено договір субпідряду №8619/DEV від 01.04.2024 на виконання ремонтно-оздоблювальних робіт, відповідно до якого на субпідрядника покладалось забезпечення виконання робіт необхідними матеріально-технічними та трудовими ресурсами.
Між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №01-ТН-2024 від 01.03.2024 щодо здійснення технічного нагляду за комплексом ремонтних робіт на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Короленківська, 3.
Мозивачем та ТОВ «ЮТ АРТ СТУДІО» укладено договір субпідряду №05/24 від 05.07.2024 на виконання робіт з художнього розпису приміщень та конструктивних елементів.
Зазначені субпідрядні організації на момент здійснення відповідних господарських операцій мали статус зареєстрованих суб`єктів господарювання, відповідний вид діяльності, а також матеріальні та трудові ресурси для виконання будівельних і спеціалізованих робіт.
Апелянтом жодним чином не спростовано, що станом на 08.08.2024 увесь обсяг робіт за договорами субпідряду був виконаний та прийнятий позивачем як генеральним підрядником, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт.
Виконані позивачем роботи були передані замовнику - ТОВ «ШФ «ВОРОНІН», що підтверджується значною кількістю актів приймання виконаних будівельних, монтажних та оздоблювальних робіт за лютий - серпень 2024 року, підписаних представниками сторін без зауважень.
Матеріали справи також містять облікові регістри бухгалтерського обліку щодо розрахунків із підрядниками, документи щодо передачі виконаних робіт замовнику та платіжні документи, які підтверджують оплату замовником виконаних позивачем робіт.
За таких обставин судом установлено, що позивачем фактично було створено необхідні умови та забезпечено відповідні обсяги матеріальних і трудових ресурсів для виконання робіт та надання послуг в обсягах, відображених у його податковій звітності, у тому числі шляхом залучення субпідрядних організацій відповідно до умов договору генерального підряду.
Також матеріалами справи підтверджується, що для належної організації власної господарської діяльності позивачем укладались договори щодо надання юридичних та бухгалтерських послуг.
Зокрема, між позивачем та ТОВ «СІТІ КЕПІТАЛ ГРУП ДЕВЕЛОПМЕНТ» укладено договір №8777/HOF від 01.03.2024 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого позивачу надавались послуги з підготовки, укладення та супроводу договорів, а також аналізу змін законодавства.
Крім того, між зазначеними сторонами укладено договір №8776/HOF від 01.03.2024 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, перевірки первинної фінансово-господарської документації, складання бухгалтерських регістрів та фінансової звітності.
Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що позивачем документально підтверджено залучення необхідних трудових ресурсів для виконання господарських операцій у період з 07.01.2024 по 04.07.2024, у тому числі шляхом укладення договорів субпідряду, договорів технічного нагляду, а також договорів щодо забезпечення юридичного та бухгалтерського супроводу господарської діяльності.
Податкова інформація за кодами « 03» та « 07», яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, сама по собі не є безумовним доказом нереальності господарських операцій або вчинення платником податкового правопорушення, а має виключно інформаційно-аналітичний характер.
Таким чином, зі змісту оскаржуваного рішення неможливо встановити, які саме конкретні господарські операції досліджувались контролюючим органом, які саме документи аналізувались Комісією та з яких підстав позивача віднесено до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.
Податковий орган не обґрунтовує та не надає суду жодних належних доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо вказаних господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено, в чому саме полягало порушення податкового законодавства по таких операціях.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі № 340/1098/20, від 22.07.2021 по справі № 520/480/20, суд вказав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації та наголосив, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків, лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними ЄРПН, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у ч.2 ст. 2 КАС України.
Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень, та не підтверджує ризиковість платника податків, а будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 року у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021року у справі № 813/1301/15.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 24.09.2024 №246189 про відповідність ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «БУДІВЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» критеріям ризиковості платника податку не відповідає вимогам податкового законодавства, що свідчить про наявність підстав для його скасування.
Колегія суддів погоджується з тим, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.
Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Будівельні Інвестиції» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко