ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/31152/21 Суддя (судді) першої інстанції: Калугіна Наталія Євгенівна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на будівництво, за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про:
припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 07.05.2021 № KB 051210430545;
скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) від 25.05.2021 № KB 101210525543 на об`єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 », замовник будівництва - ОСОБА_1 .
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ, дана справа передана Дніпропетровському окружному адміністративному суду за належністю.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 позов задоволено частково:
скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.05.2021 № KB 101210525543 на об`єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 », замовник будівництва - ОСОБА_1 ;
у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи позивача обґрунтовані тим, що у спірному випадку повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 07.05.2021 № KB 051210430545 залишається чинним і відповідач може повторно звернутись за реєстрацією декларації про готовність об`єкта до експлуатації попри доведеність самочинності останнього.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва зареєстровано замовникові будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CС1) від 07.05.2021 № КВ 051210430545 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 28.05.2021 № KB 101210525543 на об`єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 ».
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ОСОБА_1 на праві власності належить садовий будинок, загальною площею 187 кв.м., житлова площа 44,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації права власності - 28.05.2021, підстава державної реєстрації: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія номер № KB 101210525543.
Згідно наказу від 22.07.2021 № 854 та направлення від 05.08.2021 б/н, позивачем призначено позапланову перевірку, зокрема, відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 »).
Департамент листом від 09.08.2021 № 073-6899 звернувся до комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.08.2021 № 062/14-10355 (И-2021), який надійшов на адресу Департаменту, інвентаризаційна справа в сховищі відсутня, оскільки інвентаризація за цією адресою не замовлялась та не проводилась.
Вважаючи, що спірний об`єкт будівництва не підлягає реконструкції, оскільки не приймався в експлуатацію в установленому законом порядку, подальша його реконструкції не відповідає п. 3.2.22 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції прийшов до висновку в даному випадку замовником подано на реєстрацію декларацію про готовність об`єкта до експлуатації щодо його реконструкції за відсутності доведеного з його боку факту введення в експлуатацію вже існуючого об`єкта будівництва, що на думку суду є достатньою підставою вважати подання замовником до Реєстру будівельної діяльності недостовірних даних, а тому позовні вимоги в частині скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що будівельні роботи, право на виконання яких просить припинити позивач, вже виконані, оскільки позивачем зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, та з огляду на знищення спірного об`єкту будівництва, тому суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині припинення права на виконання будівельних робіт спірного об`єкта будівництва.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону № 3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Частини 1-3 та 7 ст. 36 Закону № 3038-VI встановлюють, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
У разі якщо у складі об`єкта будівництва є майбутні об`єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За приписами частин 2 та 3 ст. 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Вказані норми чинні і на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції. Окрім того, що Законом України від 10.10.2024 № 4017-IX в абзаці першому частини другої статті 39-1 слова "звертається до суду" замінено словами "звертається до адміністративного суду".
Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва зареєстровано замовникові будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CС1) від 07.05.2021 № КВ 051210430545 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 28.05.2021 № KB 101210525543 на об`єкт «Реконструкція приміщень садового будинку у АДРЕСА_1 ».
Як вбачається з Висновку про знищення/знесення майна DT01:9449-4372-5445-3035, на підставі заяви від 19.11.2024 об`єкт 01.3048410.5041430.20241213.31.0000.82 садовий будинок у АДРЕСА_1 знищено. Аналогічні відомості містяться і у Витязі з Державного реєстру речових прав.
Проаналізувавши вказані норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірному випадку, будівельні роботи, право на виконання яких просить припинити позивач, вже виконані, оскільки позивачем зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка в подальшому скасована судом у цій справі.
Окрім того, колегія суддів враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 13.05.2025 у справі № 420/21467/23, згідно якого: «…реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого їй цією декларацією права на проведення будівельних робіт…».
Зважаючи на те, що сторони у справі не оскаржують рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки вказаній частині рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вказав на наявність підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому що не спростовують висновки суду першої інстанцій та були оцінені судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за наслідком розгляду даного спору.
Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на будівництво- залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко