П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/6128/26
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
31 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду про зупинення провадження у справі від 08 травня 2026 року (постановлена суддею Леміщаком Д.М. у м. Житомирі) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухваленого судового рішення
У лютому 2026 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовував невірним застосуванням відповідачем пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 при обчисленні грошового забезпечення за період з 07 березня 2025 року по 25 грудня 2025 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 320/29450/24.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції з огляду на предмет та підстави позову вважав за неможливе продовжувати розгляд справи до прийняття рішення Верховним Судом за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у справі № 320/29450/24, а тому, керуючись пунктом 3 частини 1, пунктом 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 320/29450/24.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги її автор зазначив, що розгляд справи № 320/29450/24 в касаційному суд здійснюється у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а не палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, що не враховано окружним адміністративним судом.
Водночас пунктом 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Оскільки справа № 320/29450/24 не переглядається у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, тому вказана норма не застосовна до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, на переконання апелянта, судом першої інстанції помилково зупинено провадження у справі № 240/6128/26.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
Підстави та порядок зупинення провадження у справі врегульовані статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Так, частиною 1 цієї статті передбачено обов`язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті наведено факультативні підстави.
Зупиняючи провадження у справі, окружний адміністративний суд послався при цьому на приписи пункту 3 частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Змістовний аналіз наведеної норми свідчить проте, що у ній йдеться про обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов`язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Також об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Отже, під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі та зазначити чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Однак в ухвалі суд першої інстанції не зазначив обставин, які з огляду на характер заявлених позовних вимог не дозволяють розглянути справу № 240/6128/26 без попереднього розгляду судом касаційної інстанції адміністративної справи № 320/29450/24, та не обґрунтував неможливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, з огляду на наявні в матеріалах справи докази.
Більше того, окружний адміністративний суд не врахував, що на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд повинен зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Однак вже після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції у справі № 320/29450/24 рішення суду першої інстанції набрало законної сили (частина 2 статті 255 КАС України).
Окрім того, окружний адміністративний суд під час зупинення провадження у справі керувався також і положеннями пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, згідно з якими суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Тобто, за визначеною нормою слідує, що зупинення провадження у справі можливе у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Водночас слушними слід визнати доводи апелянта про те, що справа № 320/29450/24 не переглядається у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а такий перегляд здійснюється Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Таким чином, суд першої інстанції, не встановивши необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 та пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України, та незважаючи на наявні у матеріалах справи докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що є предметом судового розгляду у межах цієї справи, зупинив провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили рішенням суду касаційної інстанції у справі № 320/29450/24.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, так і на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, тому колегія суддів уважає, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження в адміністративній постановлена з порушенням норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На переконання колегії суддів, ухвала суду першої інстанції, що оскаржується, не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, слід констатувати про обґрунтованість апеляційної скарги, адже ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Оскільки апелянт звільнений від сплати судового збору, а інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, не встановлено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.